Шефір, мова і війна: Як Зеленський почав боротьбу за проросійського виборця

Автор: Андрій Коваленко

В інтерв'ю "Детектор медіа" співвласник "Кварталу 95" Борис Шефір, який писав передвиборчу програму для Зеленського, вирішив дати оцінку війні на Донбасі, квотам і мовному закону, а також "розумному" Путіну. Ця оцінка підірвала соцмережі в частині думаючого і патріотичного населення. 

Читайте також: "До влади дорвалася кухарка Шефір": Як соцмережі реагують на заяви соратника Зеленського про Путіна і війну

І взагалі - це інтерв'ю є знаковим, оскільки проливає світло на те, як думає оточення Зеленського. Та і сам Зеленський, якщо на те пішло.

Перше. Українізація в Шефіра завдала удару по телерадіовиробництву. Чому? Все просто - бо на Росії, в Казахстані і Білорусі є тисячі кінотеатрів і ми можемо продавати їм російськомовний продукт, але ж в нас українізація. І квоти ще є- все це шкодить виробництву російського. Тому за два роки ринок російський має відкритися для нас. "Звичайно, українську мову треба підтримувати і розвивати. Але не шляхом квотування, а, наприклад, якимись преференціями, наприклад, в оподаткуванні. Українська мова повинна стати модною. А виробництво українською - комерційно привабливим", - вважає Шефір.

Питання мови, бізнесу і війни в мисленні Шефіра тісно переплітаються. Наприклад, він очікує перегляду квот і скасування мовного закону, що стане "першим кроком до припинення війни". Також Шефір не бачить загрози у виробництві контенту для ринку країни-агресора, бо на ньому "ми заробляємо" і гроші йдуть в Україну. Українську мову підтримувати варто. Шефір пропонує виробництво україномовних фільмів звільнити від податків і знизити частку заробітку кінотеатрів на прокаті таких фільмів. Тоді, за його словами, вартість виробництва такого фільму знизиться майже вдвічі. От тільки він сам собі суперечить, бо говорить, що за український серіал українські телеканали готові платити від $20 тис. до $50 тис., а російський канал платить $200 тисяч. Яким чином скасування квот допоможе українському контенту? Загадка. Насправді ж все просто - зароблятиме "Квартал" на російськомовному продукті, бо зараз їм це робити важко. А україномовний продукт... ну кинуть якусь кістку цим україномовним,нехай мовчать.

Друге. У війні між Україною та Росією винні політики, які на ній заробляють. Звісно ж, головний винуватець - Петро Порошенко. "У нас в передвиборчій програмі написано, що якщо прибрати людей, матеріально зацікавлених у війні, вона закінчиться", - сказав Шефір, натякнувши на екс-президента. Путіну, мовляв, взагалі не подобається воювати. Шефір запитує у всіх нас з вами: "ви думаєте, Путін - маніяк, який любить постріляти в живих людей? Він що, псих?". Але швидко сам доходить висновку, що він - Путін - "розумна людина", хоч і з імперськими амбіціями. Війну ж "розпочали з обох сторін, щоб підзаробити". І після приходу нової "Зекоманди" вона має завершитися сама собою... От тільки чомусь не завершується. 

"Можна ж домовитися. А якщо ні, то будемо оголошувати справжню війну. А то що це таке: однією рукою воюємо, а іншою рукою торгуємо? Дуже важливо бажання хоча б одного боку, інакше для миру немає перспектив", - зазначив він. 

Якщо ви дивуєтеся, що у Шефіра якось збилася хронологія подій, він забув про анексію Криму, зелених чоловічків, Іловайськ та участь російської армії та найманців у війні на Донбасі - не варто. Так само він не вважає ситуацію на Донбасі війною за незалежність. Очевидно тому, що Росія ніби й агресор, але війну не назвали війною, не був оголошений військовий стан з перших днів і триває торгівля.

Важливо тут інше - команда Зеленського розводить канали інформації. З однієї сторони голова РНБО Данилюк каже про переговори з РФ у "нормандському форматі", Зеленський обіцяє не здавати території, а з європейцями і США вони разом будуть продовжувати політику тиску на Росію, думати над перезавантаженням "Мінська". З іншої - є велика частина населення, якій потрібно почути проросійський меседж. За останніми даними соціологів, в нас 55% людей готові до прямих переговорів з ватажками "Л-ДНР" і понад 70% - з Росією заради миру. Саме до них звертався Шефір. Ці меседжі мають втримати проросійський електорат Зеленського, за який йому доведеться боротися із Бойком-Ахметовим на парламентських виборах. До речі, дуже показовим є те, що Зеленський не відреагував на слова Шефіра.

Проукраїнська аудиторія сприйняла інтерв'ю Шефіра критично. Але і для них є запобіжник, мовляв, Борис Шефір - ніхто. Він навіть не радник, а звичайний партнер. Хай собі балакає, ми ж продовжуємо йти в ЄС та НАТО.

Та "кварталівський" партнер президента не був би таким цікавим, якби не близькість із Володимиром Зеленським. Та меседжами, які частково повторював Зеленський раніше, що збігаються зі словами Шефіра. 

Ще перед виборами нинішній президент України говорив про перегляд квот, а також оцінку мовного закону. Так само на дебатах з Порошенком він звинувачував його у зароблянні на війні. Безперечно, ці меседжі дуже лягали в розслідування Bihus.Info щодо корупції в оборонці, у якій звинуватили оточення Порошенка, а саме пана Гладковського, його сина та інших ділків. От тільки нікого так і не посадили, а оточення президента нинішнього ретранслює штампи.

Про мир з Росією Зеленський також не раз говорив, що на все готовий. Потім була ідея з референдумом щодо переговорів і миру від голови АП Богдана. Лише зараз голова РНБО Данилюк запевнив, що перемовини розглядаються виключно в площині нормандського формату. От тільки Росія якось дивним чином вичікує і не йде на діалог. Швидше за все, Путін чекає парламентських виборів, на яких фаворитами поки що є "Слуга народу" та проросійська "Оппоплатформа", що зливається з "Оппоблоком". А там, диви і справді війна закінчиться з особливим статусом автономного Донбасу в Україні з російськими маріонетками у владі. 

Головна проблема та небезпека в тому, що Володимир Зеленський та його оточення справді можуть бути народними обранцями у всіх значеннях цього слова. В нас половина країни говорить про бізнес на крові, миротворця Путіна, партію війни Порошенка і єдину країну російськомовного Зеленського, який нарешті відкине нациків і все буде як тоді, в 2013-му. Російська пропаганда та провальна робота українського Міністерства інформполітики, а також в чомусь і журналістів, дали свої плоди. Зеленський, Шефіри та інші радники весь цей час так само споживали контент. І вони справді можуть дивитися на війну не так, як звикла проукраїнська меншість. 

Зеленський дійсно може вважати, що Порошенко заробляв на війні і з Путіним можна сісти та просто домовитися - однією ж мовою говоримо. А колишній владі війна була вигідна. Він справді може думати, що мова - це "какаяразніца", і головне, про що в цій історії варто думати - гроші. Білоруський приклад, де їхня мова практично померла, президента очевидно не цікавить. Якщо ж так думає виборець - значить він правий. І ми приречені, що подібні заяви, а можливо і дії будуть йти від влади вже найближчим часом. Бо електорат диктує поведінку політиків, задача якого задовольнити потреби останнього і отримати владу. От тільки Зеленський опинився у ситуації, коли грати доведеться як на стороні проукраїнського так і проросійського виборця. Бо інакше омріяну однопартійну більшість не отримати.

Може здатися, що в оточенні Зеленського бачать Україну звичайною малоросією. І нічого поганого для них у цьому немає. Бо "Порошенко заробляв на війні, яка стала бізнесом", хоча всі західні партнери визнають агресію Росії та підтримують Україну, включно із санкціями проти Кремля. В головах нинішніх можновладців десь живе віра в те, що все можна відмотати назад, та об'єднати, як в серіалі. Тільки життя - це не "Слуга народу". Тут за все потрібно платити. Десь - територіями, рейтингами, а десь - життям та існуванням держави. І один "розумний не маніяк" вже тихо очікує, коли ми вибухнемо зсередини. Та боятися не варто. Бо людей, які пройшли війну і знають, з ким і як ми воюємо, а також волонтерів та просто патріотів надто багато, щоб розвернути ситуацію. Все, що ми бачимо - це маніпуляції інформацією. Не більше.