Що запропонує Порошенко Байдену за голову Яценюка

"Байден прийде, порядок наведе" – приблизно з таким настроєм чекає результатів візиту віце-президента США Джо Байдена посполитий люд. Хоча уявлення про "порядок" у всіх дещо різне

Тарас Паньо

"Порохоботи" чекають на грандіозний пасаж стосовно "небачених успіхів" українського уряду на ниві реформування та дерегуляції економіки, особливостей кредитно-фінансової політики і загальної прозорості прийняття рішень у більшості сфер відповідальності уряду. З відповідними оргвисновками на додачу.

"Яценюківці" натомість сподіваються на показову екзекуцію очільників правоохоронної системи та оборонного відомства. Тінь якої впаде і на верховного головнокомандувача – як Збройними силами, так і, приміром, Генеральною прокуратурою.

Чимала частка населення хотіла би побачити творче поєднання цих підходів. Бажано з пропозицією прислати команду вашингтонських фахівців не тільки для навчання солдатів, але й для тимчасового виконання функцій як Генпрокуратури, так і Кабміну.

Втім, якщо повернутись від мрій до реальності, на Байдена насправді чекає вкрай складна робота. Бо у Вашингтоні – втім, як і в Києві, Львові чи Маріуполі – чітко бачать, що без якогось жорсткого зовнішнього імпульсу процес стабілізації і "закучмлення" української владної вертикалі рухається з загрозливою швидкістю. Полишаючи обивателя перед двома безрадісними альтернативами – повернення до України зразка ранніх 2000-них або третього Майдану. В процесі якого наш державний проект має реальні шанси попрощатися із цим світом.

Відставка уряду – разом з кардинальними кадровими змінами в правоохоронних органах, могли б стати таким імпульсом.

Проте тут існує як мінімум дві проблеми. Тактична проблема полягає в тому, що відправка Яценюка у відставку з великою ймовірністю означатиме розвал коаліції і дострокові парламентські вибори. Які не сильно-то потрібні зараз і президентові. А стратегічна – в тому, що знайти компромісну, і при тому достатньо віддалену від Порошенка фігуру на пост прем’єра знайти непросто.

При тому сам президент, за даними depo.ua, в принципі, згоден на заміну як генпрокурора, так і кого завгодно ще з силового блоку. Але тільки в обмін на відставку уряду. При тому відставку уряду повинен наполегливо запропонувати – чи принаймні голосно схвалити її саме "вашингтонський обком". За таких умов у президента, схоже, залишаються шанси зберегти коаліцію. Чи принаймні він на це сподівається.

Перед візитом Байдена, на дискредитацію Яценюка спрацював Саакашвілі – своїми роздумами про уряд як осередок корупції. Спрацював і Боровик з мітингом під Радою. Немало цікавого можна буде почути і 11 грудня, під час звіту уряду у парламенті. При тому подібні атаки на Яценюка є вельми дієвими. Хоча б тому що корупційні схеми Ахметова, Коломойського та інших, про які говорить Саакашвілі, і справді виглядають, м’яко кажучи, правдоподібними.

І, з якоїсь точки зору, пропозиція обміняти голови корупціонерів з уряду на голови корупціонерів з генпрокуратури мала би видаватись нашим американським друзям вельми цікавою. Якби не той сумний факт, що після відставки Яценюка наступний прем’єр, з великою ймовірністю, буде куди як старанніше прислухатись до побажань Банкової. Незалежно від того, з якої політичної партії він прийде. І "одностайність" президента з прем’єром – хай і вимучена – навряд чи сприятиме подоланню корупції. Не кажучи про те, що такий варіант розвитку подій перетворить Вашингтон на інструмент однієї з українських партій у боротьбі за місце під сонцем. Що наддержаві якось ніби і не зовсім личить.

Тому, цілком ймовірно, Яценюк відбудеться прочуханкою – а Порошенка проситимуть не ганьбитись і прибрати Шокіна без будь-яких додаткових умов. Погрожуючи, в разі відсутності уваги до подібного прохання, переглянути програми допомоги – як матеріальної та фінансової, так і політичної. Наскільки це вдасться Байдену – покажуть найближчі дні.

Втім, саме Байден був, свого часу, відповідальним за переговори із Януковичем – іще задовго до Майдану. Він чесно, старанно і марно намагався переконати Віктора Федоровича "зупинити бульдозер". Результати, загалом, відомі всім. Втім, проблема, звичайно, не в тому, що Байден говорив тоді – чи говоритиме зараз – якісь неправильні речі. Навпаки. Проблема в тому, що тоді Банкова не захотіла його слухати. Чи послухає зараз?

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада