Що потрібно зробити після рішення ПАРЄ

Народний депутат Вадим Денисенко розказав, що має робити Україна після повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи

Вадим Денисенко
політолог
Що потрібно зробити після рішення ПАРЄ…

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, передає Depo.ua.

Рішення ПАРЄ про повернення Росії до цієї організації – це, безумовно, дуже серйозний сигнал всім нам. Система безпеки України, яка трималася останні п‘ять років, де-факто, розвалена.

Я б менше всього хотів, щоб в найближчі дні ми говорили, хто в цьому винен. Нам потрібно чітко поставити діагноз і думати, що робити далі.

Єдине, що потрібно тут зауважити, так це те, що головна причина нинішнього успіху росіян – уміння чекати і попри поразки і удари грати в свою гру, а не кричати про зраду. Це те, чого ми не хочемо навіть пробувати вчитися робити.

Але повернімося до діагнозу. Перш за все треба вже сьогодні визнати, що нормандський формат, як частина системи нашого захисту, вмер (знаходиться в тяжкій комі). І Німеччина, і, особливо, Франція вважають, що потрібно досягнути миру на Донбасі будь-якою ціною. При цьому, в Вашингтоні є прямо протилежні позиції з нашого питання. А це значить, що нам треба вибудовувати систему нашого захисту якщо не з нуля, то з дуже поганих стартових позицій.

І тут, як на мене, є дві складові нашого успіху: тактика непрямих дій і дуже чіткий консенсус всередині країни щодо майбутнього Донбасу і Криму.

Почну з першого. Звичайно ми маємо наполягати на поверненні будапештського формату, звичайно ми маємо втягувати всі великі держави в складний і довгий діалог про безпекові питання на сході і півдні України. Але паралельно ми маємо нарешті ставати в багатьох питаннях незручними і кусючими. Не просто поогризатися на сесії ПАРЄ, а реально іти на напівпровокативні дії, в які втягувати відомі європейські ЗМІ і відомих європейських політиків. Якщо Росія повернута в ПАРЄ, значить наші санкційні депутати і політики мають їхати разом з європейськими політиками і журналістами в Крим і там слухати, як знущаються над кримськими татарами, вимагати зустрічі в колоніі з Сенцовим для кореспондентів кількох світових ЗМІ. Тактика тисячі порізів у таких війнах одна з найбільш ефективних і головне – вона створює нові інформприводи.

Але є друга частина: консенсус щодо Донбасу. Ми останні п‘ять років ховали голову в пісок і не говорили жителям не окупованих територій нічого, окрім того, що Донбас і Крим будуть повернуті. Зараз прийшов час вийти з новим планом деокупації, в якому ми маємо переграти нашого супротивника. Почати треба з простого: прийняти закон про амністію, де чітко розділити: хто має право бути амністованим, хто не буде покараним, але ніколи не працюватиме у владі і, нарешті, ті, кого посадять. І таких законів має бути 5-6.

Дискусія про майбутнє Донбасу дуже складна, але її все одно доведеться провести, щоб перед зовнішнім світом ми виглядали монолітними. І ця концепція має бути підтримана абсолютною більшістю політичних гравців (те, що Медведчук може бути проти, не страшно).

Якщо ми вийдемо з єдиною позицією, я впевнений, що тоді всім гравцям на цьому полі буде набагато тяжче з нами воювати. Але для цього потрібно просто не побоятися ввійти в цю дуже складну з точки зору електоральних преференцій гру. Точніше, вона проста, але якщо грати в довгу, так, як грають росіяни.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme