Як Порошенку уникнути дострокових перевиборів президента

Новим етапом політичної кризи в Україні стало розкручування кампанії під умовною назвою "Змова олігархів-2". Зокрема, в інформпрстір вкинуто новину про те, що Порошенко та Яценюк зустрічалися з Коломойським, а нардеп Мустафа Найєм вже збирає підписи у ВР за те, щоб президент та прем'єр відзвітували про цю розмову - яка чи то була, чи то не було. По суті, це є другою серією історії про те як Яценюка олігархи від відставки врятували. Мовляв, всюдисущі олігархи домовилися законсервувати нинішню політичну систему без дострокових виборів та кардинального перезавантаження уряду, що ставить хрест на усіх сподіваннях щодо позитивних змін у країні.

Розганяють цю кампанію люди близькі до одеського губернатора та головного "корупцієборця" країни Міхеіла Саакашвілі, а також до львівського мера Андрія Садового з цілком очевидною політичною метою. От тільки ані перший, ані другий не мають вирішального впливу на людей, що кричать про "змову" і самі стають заручниками їхнього радикалізму.

Подальше розкручування цієї теми, без багато в чому "радикальної" відповіді з боку влади, нічого хорошого цій самій владі не несе. І перш за все це стосується президента Петра Порошенка. В Україні чинних президентів не любили ніколи, а агресивна кампанія про змову з олігархами лише більше радикалізує антипрезидентські настрої. Додасть негативу і прогнозований провал безвізового режиму з ЄС. Натомість, влада має всі можливості аби перебити весь негатив. І рецепт тут дуже простий – відповідати не словами, а справами, як би банально це не звучало.

Перше, що необхідно зрозуміти – зміна декорацій більше нікого не влаштує, і будь-яка спроба відбутися косметичним ремонтом – це лише наближення позачергових виборів. І то не лише парламентських. То ж потрібні хоча б якісь реальні зміни, а не їх імітація, що спостерігалася донедавна.

Отже, найголовніше, що зараз хвилює українське суспільство, і це підтверджується соціологічними дослідженнями – це боротьба з корупцією. Зараз цю тему активно і успішно експлуатує Саакашвілі і його "молоді реформатори", і перебити це можна лише справжньою боротьбою з корупцією. Паралельно потрібно обрати кількох силовиків, які ще не замішані в скандалах, та просувати їх як головні антикорупційні торпеди. На сьогоднішній день мало не єдиний, хто підходить на цю роль – це Василь Грицак, тим більше, що СБУ залишається єдиним силовим органом, який не зрадив Україну ані в Криму, ані на Сході. То ж СБУ на чолі з Грицаком цілком може стати флагманом у боротьбі з корупцією.

Ще одна людина, яка може виконати цю роль, - це секретар РНБО Олександр Турчинов, який здатен координувати усю антикорупційну боротьбу. На тлі справжніх "посадок" антикорупційні форуми Саакашвілі будь-якої масштабності різко втрачатимуть вагу.

Наступне питання порядку денного – це вихід з економічної кризи. Суспільству необхідно показати простий, зрозумілий і поетапний план подолання цієї кризи, який передбачатиме підвищення соціальних стандартів найближчим часом. При цьому необхідно зосередитися на головних найбільш болючих для людей проблемах. Наразі таких п'ять: корупція, зарплати, дороги, дорогі ліки та безробіття. Проблема в тому, що ані нинішня влада, ані опозиція й приблизно не уявляють, що з цим усім робити. То ж влада мусить почати наводити лад в цих питаннях та показати, куди треба рухатися. Окремо в країні важливо розпочати "кампанію з перерізання стрічок", аби люди розуміли, що щось створюється та будується.

Крім того нинішній владі необхідна радикальна зміна обличь. Зараз очевидно, що ставка на іноземців себе не виправдала. У більшості "варягів", окрім Саакашвілі, рейтинг довіри негативний. То ж владі потрібно позбутися усіх негативних персонажів і запропонувати нових людей, які здатні сформулювати для людей прості і зрозумілі меседжі. От тільки обирати нові обличчя потрібно не за ознакою лояльності, а за ознакою компетентності.

І на останок про безвізовий режим. Українська влада має приділити особливу увагу цьому питанні, адже це єдиний євроінтеграційний здобуток найближчого часу, що стосується мільйонів. То ж Україна має максимально ефективно провести у Брюселі переговори з питання безвізового режиму, зробивши все можливе для виконання "безвізових" вимог Євросоюзу. Адже провал переговорів з цього питання однозначно обернеться серйозним розчаруванням в середині країни, що матиме для команди Порошенка малоприємні наслідки.