Криза в енергетиці: Який подарунок Шмигалю залишив Оржель

Українська енергетика є особливою і специфічною галуззю, про діяльність якої більшість населення знає лише в частині платіжок за світло, газ та тепло. Але це дуже громіздка і складна система, з якою треба бути дуже делікатним. Але колишній міністр Олексій Оржель, схоже, поводився з енергетикою як слон з посудною лавкою. Через це і без того кризова ситуація опиняється у критичному стані, а від функціонерів галузі дедалі частіше лунають панічні передбачення, пише Depo.ua.

Енергетики без грошей

Тепла зима, угода про постачання газу з Росією і, відповідно, накопичення запасів палива дозволили стабільно пройти опалювальний сезон.

Натомість на передній план уваги вийшла електроенергетика, яку поглинають кризові явища.

Система виробництва та продажу електрики влаштована так, що близько 55% всього обсягу виробляють атомні електростанції. Ще 10% припадає на гідроелектростанції. До 5% вже піднялася альтернативна енергетика (сонячні станції та вітряки). Решту генерують теплоелектостанції, які використовують вугілля та газ, а з недавнього часу ми ще й добираємо у росіян.

Найдешевшу атомну електрику (близько 90% всього виробленого) виробники продають державній енергеичній кампанії - так званому Гарантованому покупцю. А вже він розподіляє її з певною націнкою по споживачах. Сюди ж спрямовується і енергія гідроелектростанцій, система яких є своєрідним способом балансування пікових навантажень, адже дозволяє як багато споживати, так і видавати у мережу.

Зелена енергетика, яка генерує 5% електрики, в той же час є найбільшим тягарем для системи. Адже утворена система стимулювання її розвитку передбачає, що за кожен кіловат виробник отримуватиме 4-5 гривень своєрідної дотації. Для порівняння атомний кіловат обходиться у закупці трохи менше 60 копійок. Таким чином виходить, що близько 20% всього електричного бюджету енергосистеми сплачується альтернативщикам, які продукують лише 5%.

Енергія тепловиків також є коштовною і обходиться у близько 2 гривні за квт. Але в той же час вона, як і енергія гідроелектростанцій, дозволяє стабілізовувати енергосистему у пікові моменти, коли через технологічні паузи знижуються поставки з атомних станцій.

Всі ці потоки електроенергії мають і грошовий еквівалент. Так, НАЕК "Енергоатом", яке об'єднує атомну енергетику, отримує від вже згаданого вище державного підприємства "Гарантований покупець" по 57 копійок за один кіловат. Мікс цієї дешевої електрики з більш дорогими дозволяє видати населенню електрику за соціальною ціною близько 90 копійок (за 100 квт/год на місяць).

Втім, на сьогодні "Гарантований покупець" утворив величезний борг виробникам. В першу чергу - атомникам і водникам. А сума заборгованості атомникам склала вже 2,8 млрд гривень. І майже дві третини цього боргу було накопичено лише за один місяць - лютий. Для енергетиків така криза сплати може призвести до критичних явищ. Особливо враховуючи, що 57 копійок за квт - не забезпечує покриття економічно-обґрунтованих витрат Енергоатома, зокрема – на оплату диспетчеризації та акцизного податку.

Обсяги недоплати створили проблеми для галузі у питаннях виконання виробничої програми, оплати свіжого ядерного палива та фінансування інвестпрограми за статтею "Капітальне будівництво". "Це означає, що Компанія отримає штрафні санкції від постачальників та підрядників у вигляді пені, а якщо ситуація терміново не вирішиться, то вже у березні у нас можливий брак коштів на сплату податків та заробітної плати", - заявив кілька днів тому керівник НАЕК Павло Павлишин.

Інший чиновник галузі, голова Держатомрегулювання Григорій Плачков стверджує, що фінансовий дефіцит компанії може загальмувати запуск тих енергоблоків, які перебувають на планових ремонтах. І через це обсяги генерації впадуть ще більше. 

Скорочення у атомників може доповнити цього літа і скорочення у водників, оскільки безсніжна зима обумовила низьку наповнюваність річок. А відтак гідроелектростанції будуть також обмежені у можливостях балансування системи.

Надія покладається на тепловиків з їхнім двогривневим кіловатом. Але і по ним у гарантованого покупця є величезні борги. При цьому вже колишній міністр енергетики Оржель активно плекав ідею закриття неприбуткових українських шахт, що автоматом створить дефіцит на ринку вугілля. Який почнуть заповнювати ешелони з Росії. Плюс, нагадаємо, ми вже отримуємо від росіян електрику. Але все це - очевидна нестабільність системи, яка робить практично невідворотніми масові відключення споживачів. Що завдасть шкоди багатьом сферам суспільного життя та промисловості.

Кадровий кульбіт Оржеля

Всі ці кризові явища в електроенергетиці наклалися ще й на кадрову кризу в НАЕК "Енергоатом", від якої, зрозуміло, сильно залежить наповнення мережі потрібними обсягами електрики.

Так, буквально за два дні до звільнення уряду було оголошено конкурс на посаду президента НАЕК. При цьому експерти звернули увагу, що з переліку вимог до претендентів було виключено обов'язкову умову про відповідну освіту та практичний досвіду роботи на атомних станціях. Що змусило заговорити про те, що на конкурс ведуть конкретного кандидата і він - не з професійного цеху атомників. Від такої перспективи напружилися не лише в Україні, а й в міжнародних енергоколах, оскільки питання управління атомною енергетикою є певною мірою ліцензованою діяльністю.

Перед тим уряду вдалося позбутись багаторічного керівника НАЕК Юрія Недашковського, який нині намагається відновитись через суд. Що також вносить елемент нестабільності у ситуацію.

Але в той же час вся ця нестабільність у вигляді послаблення атомної генерації, закриття вітчизняних шахт говорять, що існує суттєве лобіювання інтересів "зелених" альтернативщиків. А також створює підстави для чергової схеми отримання гешефту з імпортного вугілля та російської електрики.

В той же час певний оптимізм з'явився у енергетиків в момент відставки уряду Гончарука, коли президент Зеленській у своїй промові висловився проти імпорту. "Про який імпорт електроенергії та вугілля з інших країн може йти мова, коли наші шахтарі не захищені державою, Україною", - заявив він. Звісно, в цих словах більше популізму, аніж прямого сигналу на користь української генерації. Але це і сигнал несхвалення тієї політики, що впроваджував уряд Гончарука вцілому та міністр енергетики Олексій Оржель зокрема.

Більш очевидною майбутня спрямованість уряду стане після того, як буде призначено нового міністра і стане зрозуміло, чи він рухатиметься шляхом свого попередника, чи спробує змінити ситуацію на користь "вітчизняного виробника".