Шашлична революція-2020. Політичні наслідки травневого алкоголізму українців

Люди в усіх країнах світу розділилися на три частини: ті, хто перелякався і в силу найрізноманітніших обставин вважає, що вийти зі стану переляку не може; ті хто з самого початку скептично відносився до всіє цієї істерії і, нарешті, ті, хто спочатку перелякався, а тепер вважає, що його надурили. Як би це дивно не звучало, але це приблизно однакові за чисельністю групи, з тією різницею, що до першої належить найбільша кількість пенсіонерів (тих, хто найбільше ходить на вибори). І тут, як у нас, так і в усьому світі відбувається глобальна війна між мерами (губернаторами) та центральною владою за те, хто більше закумулює народної любові на страхах і бажанні позбавитися цих страхів.

До казусу з Тищенко і "Велюром" Зеленський мав всі шанси пройти коронавірус без електоральних втрат (зрештою він і зараз ще має таку можливість, але поки його команда робить ряд кардинальних помилок).

Отже, що ми маємо зараз?

1. Тищенко став спусковим гачком для третьої категорії людей (ті, хто раніше боялися, а тепер вважають, що їх намахали). І що найгірше для діючої влади - це не просто помилка Тищенка, це перший серйозний удар по Зеленському, який стосується його базового іміджу: це питання справедливості. Якщо проводити грубі аналогії - це ті самі "любі друзі". Якщо опозиція почне дотискати цю історію, це може коштувати Зеленському, як мінімум, кількох пунктів рейтингу.

2. Весь спротив людей зараз пішов у шашлики. Це і хороша і погана новина для Зеленського. Хороша, бо шашлик не передбачає ніяких дій. Погана, бо шашлик - це не лише відповідь на несправедливість, це також і могутнє сарафанне радіо, помножене на відчуття того, що влада безсила проти цього алко-м‘ясного протесту. Ну не може поліція оштрафувати мільйони людей, які сидять в парках без масок і п‘ють алкогольні напої. Результатом цієї шашличноі революції стане ще більша кількість тих, хто вважає, що влада їх обдурила. І тут є вже питання до опозиції, чи готові вони стати рупором і тиражувальними машинами цієї "неправди".

3. Вже багато писалося про бунти мерів, але найважливіше тут не стільки сам факт бунтів, скільки повна відсутність вертикалі центральної влади. Насправді, всі ці речі можливі перш за все тому, що в країні відсутня єдина точка прийняття рішень. Інформаційні війни всередині владної команди вже стали причиною падіння рейтингу Зеленського, а їхнє продовження (Тищенко, Тимошенко, тощо) і далі точитимуть монолітність ядерного електорату Слуг.

В цілому, ми повинні також розуміти, що всі ці речі відбуваються на фоні відсутності російської активної позиції щодо Донбасу і загострення українського питання Трампом. Тому, коли зараз ми говоримо про те, куди нас виведе шашлична революція, потрібно мати на увазі наступне:

1. Вибори мерів усіх крупних міст "Слуги", де-факто вже програли. І їхня головна війна буде йти за облради, де вони мають шанси мати потужні фракції. І тут все буде залежати від домовленостей в Києві: чи готові будуть головні гравці в Києві розторгувати посади керівників облрад зі слугами. Традиційно, після кількох тижнів переговорів ми отримували алогічні альянси.

2. Поки ми не можемо спрогнозувати скільки бізнесів закриється або різко скоротиться після карантину. Поки всі ми живемо в ілюзії, що все відкриється і ми житимемо так, як і раніше. І влада підтримує цей міф, бо зараз це дозволяє тримати рейтинг. Що буде за два місяці спрогнозувати не може ніхто (варто зазначити, що ми тут не унікальні, подібні історії є в усіх країнах світу).

3. Ми не маємо відповіді на питання, що робитиме Путін в жовтні-листопаді. Ситуація на Росії зараз більш ніж напружена і тому в риториці російських ЗМІ всі зовнішні питання зводяться до мінімуму. Але так не може тривати довго, а тому в перспективі кількох місяців ми можемо прогнозувати чергове загострення на Донбасі (завжди, коли потрібно загасити внутрішній спротив, з‘являється об‘єднуючий зовнішній фактор).

Отже, чим може завершитися революція шашликів? Перш за все, на жаль, серйозною атомізацією суспільства, яке не бачить консолідуючих факторів, як зі сторони влади, так і опозиції (включно з мерами, які будуть грати в цю саму атомізацію).

По-друге ми маємо вже зараз готуватися до загострення конфлікту на Донбасі (дуже хотілося б помилятися, але тут краще перестрахуватися). І тема капітуляції може стати ключовою для осені.

По-третє, потрібно нарешті почати одну-дві великі реформи, щоб об‘єднати суспільство. При всій повазі, будівництво доріг ніде в світі не давало короткострокового ефекту (при Порошенкові за три поки було вкладено в дороги більше ніж за попередні 10, але це нічого не дало).

Ну і нарешті - економіка. Зараз уряд запропонував дві правильні програми по кредитуванню бізнесу і пропонує зміни по системі держзакупівель. Але кредитні програми не запрацюють без Нацбанка, який поки не горить бажанням щось змінювати в своїй політиці. Запустити економіку без кредитування неможливо. Щодо держзакупівель (це 640 млрд), то тут потрібно вписувати неціновий критерій (локалізація виробництва в Україні). Проти цього виступає величезне лоббі, чи пройде цей закон через парламент - питання дуже складне.

І останнє. Ми починали з того, що шашлична революція стартувала з маленької несправедливості - ресторану "Велюр". Осінні перегони виграє той, хто запропонує нову ідею справедливості. Люди повірять не в нові дороги, кредити чи додаткові соціальні виплати. Люди знову хочуть справедливості.