Шабунін у НАЗК: Проти яких власних ворогів працюватиме активіст-антикорупціонер

Шанси очільника громадської організації Центр протидії корупції Віталія Шабуніна сісти в керівне крісло у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) розцінюються джерелами Depo.ua як доволі високі. Про те, що призначення може статися, свідчать, зокрема, його гарні стосунки з Офісом президента.

На противагу різко критичним заявам щодо діяльності попередньої влади зараз Шабунін різко змінив тон: на його Фейсбук-сторінці – лише компліментарні пости з приводу законодавчих ініціатив Володимира Зеленського і його парламентської фракції "Слуга народу". Він однозначно підтримує бажання президента самостійно призначати керівників антикорупційних інституцій – Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Державного бюро розслідувань (ДБР). Нагадаємо, відповідний проект змін до Конституції Верховна Рада 3 вересня спрямувала до Конституційного суду.

Свіжий взірець такої заяви можна зустріти у вересневому ефірі політичного шоу Савіка Шустера на каналі "Україна". Там Шабунін кидає черговий камінець в город попередньої влади, нагадавши, що антикорупційну реформу "три роки не могли вичавити з минулого парламенту". І вкотре наголошує: "Те, що подав Зеленський, це не нові норми, ми (активісти – антикорупціонери – Ред.) про них говорили три роки тому". Також він публічно висловлює вдячність "Слузі народу" і Зеленському, "який взяв на себе зобов’язання подати це в парламент до президентських виборів і до парламентських. Він по дав у парламент майже все, що мав подати. Чи є ці закони ідеальними? Вони є більш ніж достатніми для початку процесу".

У свою чергу, Центр протидії корупції на своїй сторінці публікує витриманий у компліментарній тональності аналіз законопроектів від Зеленського. Не скупиться й сам Шабунін на компліменти з приводу президентських ініціатив, частину з яких фахівці вважають справді доречними, як-от кроки  до забезпечення ефективної роботи Антикорупційного суду, що його Зеленський пропонує звільнити від навантаження справами дрібних корупціонерів. Та й загалом наміри нинішньої влади активісту подобаються настільки, що стосунки керівника Центру протидії корупції з Банковою нагадують медовий місяць.

Ще одним фактором, який міг вплинути на зміну позиції Шабуніна від опонування попередній владі до ролі адвоката влади чинної є присутність у парламентській фракції "Слуги народу" його колишньої підлеглої по Центру протидії корупції Анастасії Красносільської. До обрання в парламент 35-річна експертка займалася в очолюваній Шабуніним грантовій організації питаннями податкового і антикорупційного законодавства. І зараз вона не рядовий "слуга": їй довірили керівництво комітетом Верховної Ради з питань запобігання корупції. Серйозна посада, за яку, не виключено, доводиться розплачуватися лояльністю до тих, хто дав відмашку на це призначення. Depo.ua вже повідомляв, як 4 вересня члени антикорупційного комітету від однопартійної більшості раптом змінили своє ж попереднє рішення, і не побачили корупційних ризиків у розширенні повноважень президента.

У цьому контексті призначення Віталія Шабуніна до НАЗК видається ймовірним. Тим паче, що перший "заохочувальний приз" він уже отримав: наприкінці червня його призначили членом Національної ради з питань антикорупційної політики — консультативно-дорадчого органу при главі держави. А от представників НАЗК на першому засіданні цієї ради 18 липня не було: через Фейсбук установа заявила, що її члени не включені до складу антикорупційної Нацради.

Крісло голови Нацагенції із питань запобігання корупції зараз обіймає Олександр Мангул, якого у березні 2018-го обрали на дворічний термін. Його попередницею і першою очільницею установи з 2016 року була Наталія Корчак, призначення якої обстоювали представники тодішньої фракції "Народний фронт" і результати роботи якої оцінюються неоднозначно. Під час каденції Корчак, публічно звинувативши керівницю агенції в порушенні законів, зі складу НАЗК вийшов Руслан Рябошапка, який недавно став генеральним прокурором. У липні цього року Рябошапка пообіцяв, що протягом двох місяців у НАЗК буде новий голова. Підстави для цього є, тим паче що Мангула вважають ставлеником команди Петра Порошенка: до переходу в НАЗК він працював головою Мелітопольської районної держадміністрації, очолював список "Блоку Порошенка" на місцевих виборах. Тож, схоже, посади він позбудеться. Або його неї позбавлять.

Та щоб сісти в крісло голови Національної агенції, Віталій Шабунін спершу має стати членом НАЗК. Для цього когось із п’яти нинішніх членів цієї структури повинні вивести з її складу. З огляду на надшвидкий темп роботи нової влади, за наявності політичної волі це стане хіба що технічною затримкою для зміни керівництва установи. Але певний час процедура займе. Нагадаємо, НАЗК є колегіальним органом. До її складу входять 5 членів, яких призначає уряд на 4 роки за результатами конкурсу. Рішення НАЗК ухвалюються більшістю голосів від загального складу агенції.

Що нового може привнести в діяльність Нацагенції громадський активіст, якщо очолить її? Досі він був стабільним критиком НАЗК. 2018 року, приміром, зазначав, що з переобранням голови "орган як не працював, так і не працюватиме, бо він так побудований. НАЗК – це 5 людей, які приймають рішення, колегіальний орган. Немає значення хто з них голова". Але, не виключено, зараз точка зору активіста змінилася. Або ж ідеться про зміну законодавства, де прописані функції НАЗК – цей орган просто позбавлять колегіальності.

На новій потенційній посаді Шабуніну належить займатися такими актуальними задачами, як впровадження автоматизованої системи повної перевірки декларацій і реформування НАЗК згідно з баченням Офісу президента. Водночас оглядачі не виключають, що потенційний голова спробує відкрити "полювання" на своїх колишніх опонентів з числа представників попередньої влади, з якими він мав непоодинокі конфлікти. Якщо ці припущення справдяться, то матиме місце вибіркова перевірка декларацій таких чиновників і політиків.

За законодавством перевірки полягають у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів. Вони можуть здійснюватися не лише протягом роботи на посаді чи депутатської каденції, але й протягом трьох років після припинення такої діяльності.

А конфліктів довкола Шабуніна виникало чимало. 2017 року йому зі скандалом вручали повістку на військову службу. Невдовзі після цього біля Дніпровського військкомату він побився з помічником нардепа Мельничука, блогером із репутацією провокатора Всеволодом Філімоненком, через що голові ЦПК пред’являли підозру у завданні тілесних ушкоджень. Розгляд цієї справи в суді триває досі.

Напружені відносини у організації Шабуніна склалися з Генпрокуратурою, особливо за часів Віктора Шокіна. ГПУ підозрювала Центр протидії корупції в ухиленні від сплати податків та привласненні фінансової допомоги від США. 2016-го суд дозволив слідчим генпрокуратури вилучити речі та документи Центру. 2017-го Шабуніну закидали високу зарплатню, небажання декларувати доходи і придбаний особняк під Києвом – під яким провели пікет. Сам він назвав звинувачення тиском з боку влади, а пікетування – справою рук СБУ. Попри це, йому продовжували закидати вплив на державну політику через грантові структури, називаючи це політичною корупцією.

Ще один давній опонент Віталія Шабуніна – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький. 2018 року на акції, яку Шабунін організував під офісом САП, активіста облили зеленкою. Хуліганів від САП начебто привів нинішній нардеп від "Опозиційної платформи" Ілля Ківа. У травні цього року Шабунін у своєму відеоблозі "Право на гідність" на телеканалі "24" заявив, що Холодницький з прокурорами знищують резонансні справи, у тому числі щодо "гаманця Януковича" Сергія Курченка і крупного боржника перед банками екс-депутата від "Народного фронту" Дениса Дзендзерського, закликав його звільнити.

Цей перелік не вичерпний. Тож "поле для діяльності" у потенційного очільника НАЗК – неоране. Та не факт, що хтось впливовий з владної команди не переграє рішення про кар’єрний стрибок активіста, враховуючи, що за плечима цього борця з корупцією вимальовуються певні сили з держави, що є головним стратегічним партнером України. Ці люди мають свої інтереси в нашій, але насамперед у своїй внутрішній політиці. І може виникнути загроза використання такого накопичувача даних про статки українського істеблішменту, яким є НАЗК, в інтересах "третьої сили".