Скорочення, зміна статусу і зарплати: Що за реформу готує Баканов для СБУ

В надрах СБУ та Офісу президента зріє реформа основної української спецслужби. І цю реформу чомусь утрясають у вузькому колі причетних, тоді як суспільство позбавлене можливості не тільки брати участь в ній, а й навіть знати про що, власне, ця реформа. З уривків інформації від учасників розробки цього проекту Depo.ua намагається скласти загальний пазл.

У недавньому інтерв'ю виданню "Главком" керівник СБУ Іван Баканов оприлюднив деякі параметри нового законопроекту. Також деяка інформація стала відомою від народної депутатки від "Голосу" Олександри Устінової, яка є членом комітету з питань правоохоронної діяльності і дещо обізнана з запланованою реформою.

Режим секретності, в якому триває розробка реформи СБУ, за словами Баканова, обумовлений тим, що автори хочуть спочатку максимально погодити його з експертами і міжнародними інституціями. Мовляв, аби не вийшло так, як з законом України про прокуратуру чи про реформу судової системи, після прийняття яких міжнародна спільнота висловлювала своє занепокоєння.

Баканов говорить, що наразі проект перебуває в Офісі президента і після погодження буде поданий Володимиром Зеленським до Верховної Ради.

Демілітарізація і скорочення

Одним з параметрів реформи є зменшення "воєнщини" в лавах СБУ з переходом до невійськових спеціальних звань. Баканов називає це дискусійним моментом, оскільки позбавлення сбушників військових звань призведе до ще більшого зниження їхніх зарплат: "Що дає статус військовослужбовця? Сьогодні військовослужбовці – це найбільш соціально захищена категорія працівників. Якщо цього статусу позбавити працівників Служби безпеки, то що ми матимемо? У нас і так сьогодні найменша зарплата серед усіх представників блоку Національної безпеки і оборони. А так вона стане ще меншою, і ми звертали на це увагу, – наполягає керівник СБУ. –Позбавляти звання військовослужбовця – це сприймається сьогодні людьми як намагання позбавити їх захищеності, і ми з цим повинні просто працювати. Новим законом ми передбачили і новий рівень заробітної плати, я думаю, це теж буде дискусійне питання. Ми хочемо прирівняти заробітну плату до рівня зарплат суддів Верховного суду. Наприклад, чому голова Служби безпеки України повинен отримувати коштів менше, ніж Голова Верховного Суду України?"

Йдеться також про скорочення працівників – з майже 30 тисяч до 15 тисяч. Але не одномоментно, а протягом 5-7 років. Втім навіть з таким затяжним скороченням виникають проблеми. "Наприклад на 2020 рік ми намагалися скоротити штат на 1700 осіб, це передбачає виплати з державного бюджету на рівні 1,3 млрд грн. На жаль, в бюджеті-2020 ці кошти не передбачені. Але зрозуміло, що ми не можемо скоротити людей і не виплатити їм передбачене законом, це не припустимо".

У свою чергу Устінова говорить, що скорочення триватиме не 5-7, а всі 8. "У СБУ є свої відомчі медичні заклади, купа інших підпорядкованих структур. Ось їх вони хочуть вивести зі складу служби. Чому це не можна зробити швидше? Навіщо реформу розтягувати на 8 років?" – задається питанням депутатка.

Главк "К" і економічна безпека

Доволі суперечливим моментом реформи є питання збереження чи ліквідації головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю та економічної контррозвідки. Спочатку йшлося про виведення цих видів діяльності з відання СБУ. І сам Баканов це анонсував, щойно заступивши на новий пост. Але тепер все виглядає вже зовсім не так однозначно.

Списи навколо цього підрозділу СБ ламаються тому, що експерти називають його розплідником корупції, де займаються збором кешу і кришуванням схем. Втім, дізнатись у Баканова про плани щодо суперечливого главку "К" не вдалося. Він відповів доволі обтічно. І це змушує підозрювати, що обіцяної ліквідації не буде. "...Але питання не в тому, які в тебе функції, питання в тому, яким чином ти користуєшся ними. Якщо ми візьмемо розвідспільноту, аналогічні Службі безпеки органи Сполучених Штатів, Великої Британії, Польщі і навіть країн Балтії, у них є функція економічного аудиту, є антикорупційна функція, – заявив Баканов. – І ми з вами повинні розуміти, що сьогодні гібридна агресія здійснюється різноманітними засобами, в тому числі, шляхом економічної експансії. Насправді навіть ті країни, які сьогодні не мали такої функції в своїх безпекових органах, їх вводять, тому що експансія через інвестиції створює реальну загрозу нацбезпеці".

Устінова в свою чергу критикує сбушний законопроект в цій частині. Вона вважає, відбудеться лише зміна назв та вивісок, а суть спецслужби залишиться тією ж. Чи навіть стане гіршою.

"Наприклад, створюється підрозділ із захисту об’єктів критичної інфраструктури. Якщо прочитати, як зараз пропонується прописати закон про об’єкти критичної інфраструктури, то під завдання із захисту легко переформувати той самий главк "К". Будь-що в цій країні, що хоч якось впливає на діяльність держави, є об’єктом критичної інфраструктури. До речі, це може бути і приватне підприємство. Скажімо, приватна електростанція", – зазначає парламентарка.

Утаємничені деларації

Олександра Устінова звертає також увагу на ще один момент, який запропоновано у поданому президенту варіанті реформи. Сьогодні працівники СБУ звільнені від необхідності публікувати власні декларації про доходи. А новим законом, за словами Устінової, цю норму хочуть поширити не тільки на самих працівників, а й на членів їхніх сімей.  "Ну от якщо я, скажімо, народний депутат, а в мене б чоловік працював у СБУ, я не повинна була б подавати декларацію", – пояснює вона.

Окрім того, документом передбачено, що інформація щодо працівників СБУ закривається в усіх публічних базах даних.  Наприклад, знаючи ПІБ або ІНН людини, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можна знайти дані про те, що саме належить людині. Тепер же хочуть закрити інформацію щодо всіх співробітників СБУ, членів їхніх родин, а також людей, які з ними проживають на одній житлоплощі. 

Монополія на прослушку

Багато років СБУ мала ексклюзивне право на прослуховування громадян. Нещодавно ж таку можливість отримали ще й НАБУ та ДБР. Тепер же, заявляє Устінова, в проекті реформи хочуть знову повернути монополію Службі безпеки. Вона вбачає в цьому також і політичні ризики. "Там дуже хитро це прописано. Певно, це для них дуже болюча тема. І я вам поясню, чому. Адже завдяки тому, що в нас СБУ завжди мала унікальну монополію на прослуховування і, даруйте, вони нею дуже по-свинськи користувалися, про що ми всі дізналися, наприклад, під час Майдану. Що слухали всіх взагалі. У них є якась інформація майже на кожну людину в цій країні. І як тільки ти приходиш до влади, до тебе також можуть прийти, щоб диктувати, що далі робити на посаді".

Питання монополії на прослууховування насправді є дуже суперечливим, оскільки чим більше "слухачів" буде в країні, тим менше буде порядку і суспільного контролю. І надання права слухати тому ж НАБУ, яке дехто називає "філією" ФБР, можна співставляти з ризиком надання доступу до конфіденційної інформації представникам інших країн. Хоча це не відміняє обгрунтованих підозр щодо нечистоплотності використанння цього інфструменту самими сбушниками.

Поки в Офісі президента розв'язують дилеми щодо параметрів реформи, суспільству залишається покірно чекати, коли законопроект опиниться у пубічному просторі, і ми зможемо нарешті оцінити реформаторський геній нових господарів будівлі на Володимирській.