Секрет Зеленського: Чому люди у захваті від пресмарафону президента

Про це пише "Ділова столиця"

Багато експертів вже висловилися з приводу цієї пресконференції, обговорили і засудили багато відповідей президента. Тому я хотів би звернути увагу не на те, що говорив президент, а на те, як він це говорив. Обговоримо його невербальний контекст.

У комунікації перших осіб держави невербальний складник має величезне значення: харизма і переконливість проявляються не в словах і гаслах, а в манері подання цих слів і гасел.

Невербальний портрет Зеленського не можна назвати різноманітним, але він вельми інтенсивний.
Основні емоції, які відтворював Зеленський, - це здивування, обурення і образа. Поведінкові реакції Зеленського на неприємні запитання журналістів - це квінтесенція образи. І образа - єдина емоція, що здатна відштовхнути його від певного запитання.

Виявляється і вискал, який взагалі характерний для комунікації Зеленського. Він шкіриться часто і з різних приводів. Це не завжди ознака агресії, але якщо людина часто демонструє зуби, то довколишні це сприймають саме як агресію. Це почасти пояснює високу підтримку виборців - він зубатий, він їх усіх там покусає. Кого "їх" - цілком зрозуміло, стару систему, вкрай осоружну виборцям.

У Зеленського під час пресмарафону була дуже інтенсивна жестикуляція. Він розмахував руками, демонстрував масу дробильних жестів, дуже часто торкався до себе (ознака щирості). Така жестикуляція засвідчує, що пережиті людиною емоції щирі, чисті. Тобто йому можна вірити.

Привертає увагу дуже щільний зоровий контакт. Президент дивиться саме на того, з ким розмовляє. Як би дивно це не виглядало, але мало хто з політиків здатен підтримувати зоровий контакт зі своїми співрозмовниками так довго.

Цікава і манера подачі інформації: інформація ніби вистрілюється з рота. Багато фраз вимовлялися з підключенням усього тіла: тіло немов розгойдується вперед-назад, а ключова фраза вимовляється саме в момент скорочення дистанції. Такий спосіб подачі - типове менторство. Президент намагається не лише донести свою думку, він намагається переформатувати ставлення до своїх слів.

Йому подобається ділитися інформацією. Коли Зеленський говорить про те, що він дізнався (новий законопроект, цікаві парадоксальні речі тощо), то починає активно жестикулювати, нахилятися вперед, прискорюється темп мовлення - він віддає інформацію безконтрольно. І в цьому слабке місце Зеленського як чиновника, але сильний бік Зеленського як публічного політика. Він не контролює себе і часто говорить те, про що варто було б помовчати. Він демонструє нездатність зберегти в таємниці дуже багато речей (причина звільнення Данилюка, нюанси телефонних переговорів з Трампом), але ця нездатність контролювати себе і є однією з найбільш привабливих рис Зеленського для його електорату.

Типова для Зеленського поза, коли він починає картати когось: сідає прямо, ледь нахиляється вперед і кладе руки перед собою на стіл, немов школяр. Це його персональна поза мобілізації. Після такої пози він починає видавати інформацію, що не віщує нічого доброго його опонентові. Так Зеленський сидів у Борисполі, коли вигнав із залу секретаря райради. Так само він сидів під час пресконференції, коли відповідав журналістові з Тернополя щодо кадрової політики та неявки депутатів для роботи в комітетах.

Розповідаючи про те, як саме він реалізує той чи інший свій президентський функціонал, Зеленський фактично проводить повноцінну пантомімічну постановку. Він показує жестами, як він говорить, як записує, як віддає вказівки, показує, куди піде той чи інший політик-конкурент. Така інтенсивна жестикуляція нагадує комунікацію школяра, що розповідає своїм друзям захоплюючий фільм, демонструючи в особах найцікавіші сцени погоні або бійки.

І в цьому плані така поведінка дуже явно відображає і самого Зеленського, і секрет його популярності. Він ділиться з глядачем своїми враженнями від подорожі у велику політику, він майстерно розповідає про події, він говорить мовою свого виборця. Ця мова недорікувата, плутана і в ній маса неузгоджень. Але саме так говорить його виборець - недорікувато, плутано, застосовуючи спрощення і грубі слівця, допускаючи логічні неузгодження і протиріччя.

Зеленський продовжує залишатися емоційно включеним у процес комунікації саме з тими, хто за нього голосував. Велика кількість жестів, яскрава, потужна, але не надто різноманітна міміка, жвавість у зміні пози, тотальний зоровий контакт зі співрозмовником і доведений майже до автоматизму розворот тіла в бік співрозмовника - саме це робить його цікавим і привабливим.

Зеленський в масовій свідомості стає гідом для населення по найбільш потаємних закапелках великої політики. Він - їхній персональний оповідач. Він ділиться інформацією, не залишаючи практично жодних секретів. І за це його цінують виборці, яких не дуже цікавить, чи можна було взагалі озвучувати те чи інше висловлювання