Клімкін і Дружба народів: Коли в Києві з'явиться Арка популізму

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін задумався про долю арки Дружби народів.

Його бентежить символ радянщини і він задається питанням: чи не доцільніше його розібрати на металобрухт?

У той же час спецпредставник США по Україні Курт Волкер готується до нових переговорів із радником Путіна Владиславом Сурковим по українському Донбасу. Там розробили своєрідну мирну пропозицію для росіян. Американці - не ми.

У Білорусі сидить наш журналіст, "шпигун" Шаройко, затримання якого в листопаді тривалий час замовчували і не змогли зробити нічого кращого, ніж звинуватити у всьому Кремль. Стосунки з Польщею та Угорщиною напружені - звісно, через місцевих популістів, та все ж. Так само, як і з МВФ та, останнім часом, західними партнерами в цілому. Звичайно, можна говорити, що у всьому винен проект закону про антикорупційний суд, тиск на НАБУ, але ж стосунки і діалог із міжнародними партнерами, а також пошук нових - це ж ціла нива для роботи Павла Клімкіна, де він може реалізувати власний потенціал. Додати сюди можна і те, що Україна досі не може притягнути до відповідальності Росію за анексію Криму і війну на Донбасі, фінансування росіянами тероризму, в Міжнародному суді ООН. Хоча, безумовно - там була і перемога, яка стосувалася зобов'язання Росії поновити діяльність Меджлісу та навчання українською мовою в Криму. Згадувати можна ще багато, від безвізу до самміту Україна-ЄС. Про договір про дружбу і співробітництво між Україною та Росією, врешті-решт... Але не будемо. Краще поговоримо про Арку. Бо, чевидно ж, що набагато важливіші справи за озвучені міжнародні для голови МЗС відбуваються у Києві.

До слова, Клімкін далеко не перший, хто пропонує революційні рішення, що стосуються радянської пам'ятки.

Хто хотів і що робив з Аркою

Раніше, в далекому 2015-му році, тоді головний архітектор Києва Сергій Целовальник назвав її непотрібною.

"Яка це дружба, якщо російські війська прийшли на нашу землю з танками, і йде справжня війна ?! Я не бачу художніх достоїнств в цій споруді і вважаю, що ... потрібно знести", - казав він.

Звичайно, які художні достоїнства в Арці, поблизу якої щодня можна зустріти купу іноземців.

У 2016-му міністр культури Євген Нищук також виступав за знесення Арки. Мовляв, це питання вже обговорюється. А на її місці має бути пам'ятник воїнам АТО.

Втім, вже в 2017-му році її зносити передумали, бо порахували, що це обійдеться в 200 тисяч гривень. Але що то за гроші для міста та країни, в якій в центрі Києва збираються встановити флагшток за 47 млн грн, правда ж.

Але в в квітні того ж року відбулася акція напередодні Євробачення. Арку обклеїли у кольори веселки кольоровим папером. Хотіли встановити рекорд - найбільша штучна кольорова веселка. Але ж в Україні просто так кольори веселки не сприймаються. Пропаганда ЛГБТ - сказали найбільш свідомі представники українського суспільства. І "Правий сектор" зупинив перефарбування Арки. Націоналісти також висловили свій вердикт щодо майбутнього Дружби народів. Після селфі на її фоні - знести. Крапка.

Найбільш здорову ідею щодо Арки висловив голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. На місці споруди він пропонував створити національний пантеон - Меморіал українських героїв.

"Наша ідея - це, власне, пагорб над Дніпром, на місці, де є суперечлива веселка, або ж ярмо, як її ще називають. Це було б оптимальним рішенням для створення і розміщення там національного пантеону", - казав він. Про цю ідею В'ятрович нагадав після останніх слів Клімкіна про Арку.

Чому зносити

Очевидно, що більшість людей вважають, що Арка Дружби народів підпадає під декомунізацію. Нещодавно вже згаданий Володимир В'ятрович заявив, що це не так. Правда, він також вважає, що попри це Арку слід демонтувати задля озвученої ідеї з пантеоном.

Арка дружби народів і справді є найбільш незвичним монументом сучасного Києва. Зведений у 1982 році до 1500 річчя Києва він символізує дружбу братніх народів, які вже давно не братні. У композицію входить три елементи. Сама 30-метрова Арка. У центрі під нею розташований 6-метровий монумент, що зображує двох трудівників, які піднімають вгору Орден Дружби народів. Композиція виготовлена ​​з титанового сплаву, бронзи і граніту. На постаменті можна побачити напис, який дублюється двома мовами - російською та українською: "В ознаменование воссоединения Украины с Россией" і "На ознаменування возз'єднання України з Роією". Є ще один монумент з групи людей, присвячений Переяславській раді, в результаті якої був укладений союз з Московією. На ньому зображений Богдан Хмельницький і посол Бутурлін.

Сама ж Арка, як писав "Клуб коренного киевлянина", створена зі сплаву на основі титану. Його застосовували для виготовлення корпусу атомних підводних човнів.

"Вартість, до речі, такого сплаву, приблизно така ж як і срібла", - підкреслювали в спільноті.

Здавалося б - радянщина типова. Проте, саме Арка Дружби народів є одною з найбільш привабливих пам'яток минулого в туристичному Києві. І перед тим, як зносити пам'ятку, варто б підготувати проект, чим саме її замінити. Або подумати - а чи можна прибрати слова про братні народи, чи взагалі прибрати скульптури, лишивши саму Арку. Або замість цих скульптур встановити пам'ятник воїнам АТО, об'єднавши її з Аркою і перейменувавши монумент. Результат буде набагато кращий для всіх, окрім дешевих популістів. Бо це ж потрібно пам'ятник АТОвцям будувати. А так, все просто - знести, лишивши пустку. Як Леніна, замість якого вже давно потрібно було б і побудувати щось своє.

До речі, про популістів. У нас в Україні взагалі популізм - це вже ніби і явище звичне. Дуже часто посадовці та нардепи полюбляють лізти не у свої профільні справи. Он міністр внутрішніх справ Арсен Аваков також аналізував "мертві" Мінські домовленості. Хоча, здавалося б, де Аваков, а де міжнародна політика. Десь там само, де Клімкін і Арка Дружби народів.

Якби ці люди були більш кмітливими, то придумали б, що із Аркою краще зробити. Іменувати її, наприклад, Аркою популізму. І пам'ятку для міста зберегти можна, і над "братніми народами" посміятися, бо сама ідея братства була чистим популізмом.

Але для подібних ідей потрібно, як мінімум, щоб кожен займався власною профільною справою. І Аркою займалися не Клімкін з умовним "Правим сектором". Бо тоді і розуміння з'явиться - де історія, а де сучасність. І яке в цій матриці місце Арки.