Вибори в законі: Якими будуть наслідки рішення КСУ про розгін Ради

Всі - на вибори! У цьому суть рішення суддів-конституційників: 11 із них проголосували за визнання указу конституційним, 5 були проти, один утримався. Таким чином, уперше в нашій історії КСУ створив прецедент, за яким наступні президенти зможуть розпукати парламент і оголошувати дочасні вибори, коли їм заманеться. Мотивуючи свої дії результатами соціологічних опитувань. Однак, не все так просто.

Переважна більшість експертів прогнозувала інше рішення КСУ: визнання указу неконституційним, але оскільки вибори вже зупинити не можна, то вони все одно відбулися б 21 липня. Але маємо те, що маємо. Далі матимемо ще кілька серйозних наслідків для держави, на яких зупинимося детальніше.

Отже, представник Зеленського у КСУ Федір Веніславський апелював до того, що коаліційна угода, укладена 5 фракціями у 2014 році, не передбачала індивідуального членства в коаліції. А після того, коли в лютому 2016 року з парламентської більшості вийшли фракції "Батьківщина" і "Самопоміч", а 29 березня юридично було зафіксовано факт виходу з коаліції Радикальної партії, зникла і сама коаліція. Що ж до рішення КСУ від 2010 року, яким дозволялося індивідуальне членство у більшості, то, акцентував Веніславський, воно було прийняте за інших політичних умов: на момент ухвалення того рішення закон про регламент Ради передбачав вимоги щодо створення та припинення діяльності коаліції, але згодом нардепи вилучили такі норми із закону про регламент. Таким чином, порахували у Зеленського, чисельність депутатів двох фракції – "БПП" і "Народного фронту" - не дотягувала до необхідних 226. Отже, вказували вони, коаліції не існувало з 29 березня 2016 року.

У той же час позивачі наполягали: після відновлення дії Конституції 2004 року депутати законодавчо передбачили, що нова коаліція має формуватися на основі рішення КСУ 2010-го року, тобто за участі як фракцій, так і окремих депутатів. Однак фокус у тому, що ця норма поширювалася тільки на парламентарів 7-го скликання, тобто, минулого. Зроблено це було зі зрозумілих причин: коаліція, яка виникла після Майдану, була хиткою, що, зрештою, і було доведено виходом з її складу "Свободи" й "УДАРу" в липні 2014-го, після чого Порошенко оголосив дочасні вибори.  

Після сьогоднішнього рішення КСУ, який у колізії між двома взаємовиключними вердиктами своїх попередніх колег від 2008 року про неможливість індивідуального членства в коаліції, і 2010 року про таку можливість, став на першу позицію -  ми отримуємо прецедент з куди серйознішими наслідками, аніж йти чи не йти на дочасні перегони. 14 квітня 2016 року, через два тижні після виходу з більшості фракції Ляшка, було сформовано уряд Володимира Гройсмана. Всього на момент голосування "за" висловилося 257 народних депутатів: 131 з "БПП", 75 з "НФ", 11 позафракційних, 23 з групи "Відродження" і 16 з "Волі народу", які до складу коаліції не входили, один голос дав представник "радикалів" (Вітко, у якого зі своєю фракцією на той момент вже склалися складні стосунки). Сукупно голосів із двох коаліційних фракцій виходить 206, і після сьогоднішнього рішення КСУ виявляється, що уряд працює не зовсім легітимно, тому що в коаліції на момент створення уряду не було необхідних 226 голосів. Хоча за нього і проголосувало 257 депутатів. Формальність, проте вона тягне за собою кілька процесів.

Перший – тепер, посилаючись на рішення КСУ, можна в судовому порядку оскаржити всі (!) постанови уряду. Під час передвиборчої кампанії це просто унікальний подарунок соціальним популістам. У тому числі, можна спробувати оскаржити й міжнародні угоди, домовленості з МВФ і так далі. Правда, після цього з нашою країною ніхто із серйозних західних партнерів більше справи не матиме.

Другий процес – спроба притягнути до кримінальної відповідальності учасників голосування 14 квітня 2016 року. Як відомо, ДБР вже розслідує справу за заявою юриста Януковича Андрія Портнова про фальсифікацію призначення Гройсмана прем’єр-міністром. Можна припустити, що зараз ця справа піде активніше. Бо ж вибори.

І, нарешті, третій процес – він пов’язаний суто з нинішньою кампанією – рішення КСУ стане піар-дубиною в руках опонентів партії Порошенка. Населення і так активно підтримує перевибори, а тут народу скажуть, що, виявляється, він "зубожів" через "узурпаторів". Мабуть, не варто казати, де після цього опиняться рейтинги партій Порошенка і Гройсмана.