Розколу в ПЦУ немає: Що означає рішення Синоду проти Філарета

Конфлікт поколінь в українській церкві став гарячою темою для проросійських ЗМІ і нечистоплотних політиків

Учора відбулося чергове засідання Священного Синоду Православної церкви України. Головна тема засідання стосувалася так званого помісного Собору "УПЦ КП", який організував Почесний патріарх ПЦУ Філарет. Рішення Синоду було очікуваним: Філарет  втратив канонічні права і обов’язки, пов’язані з управлінням Київською єпархією. Але при цьому він залишився у складі єпископату ПЦУ. Що ж до УПЦ КП, то під час Синоду ще раз підтвердили: Київський патріархат приєднався до ПЦУ в грудні 2018 року, і скасувати це рішення неможливо. Тому жодні документи, видані від імені УПЦ КП після юридичної реєстрації Київської митрополії ПЦУ 30 січня 2019 року не мають канонічної та юридичної сили та є від початку недійсними і не підлягають виконанню.

Що це означає? Думки експертів з приводу постанов Синоду розділилися. Одні з них зауважують, що всі канонічні рішення, які стосуються діяльності єпископату, за статутом вирішує не Синод, а Архієрейський Собор. У статуті ПЦУ сказано: "Священний Архієрейський Собор скликається його Головуючим, регулярно раз на рік, та надзвичайно кожного разу, коли той, хто має право його скликати, вважає це за потрібне, або коли це постановить річний (постійний) Священний Синод, або коли його буде затребувано в письмовій формі третиною членів Священного Архієрейського Собору". У пункті 4 підпункті VI статуту (про повноваження Архієрейського Собору) сказано: саме він розглядає та вирішує суперечки, що перевищують відповідальність місцевих архієреїв та річного постійного Священного Синоду. Тобто, стверджують ці експерти, рішення по Філарету мав приймати саме Архієрейський Собор, а не Синод, який є робочим органом церкви для вирішення поточних, а не форс-мажорних, справ.

Інші експерти зауважують, що Синод нічого не порушив, адже ті повноваження, які були надані Філарету на першому зібранні, тепер у нього забрали. До того ж, сам Почесний патріарх у кількох інтерв’ю заявляв про відмову мати справу з ПЦУ, тому вчорашнє рішення Синоду – це лише констатація факту, що Філарет вільний у своїх діях. Але при цьому вигнанням з єпископату його не покарали, щоб не посилювати кризу. І тому, кажуть експерти, ситуація рано або пізно унормується, адже "заколотників" із ПЦУ просто дисциплінарно покарали.

Однак головна проблема – це саме найближчі кілька місяців або рік. Бо, по-перше, найближчий місяць перед виборами тему конфлікту активно розгойдуватимуть вороги української церкви, заробляючи на цьому політичні рейтинги. По-друге, виявляється, не всі храми ПЦУ, і в Києві також, пройшли перереєстрацію. А це означає, що настоятелі, які підтримують Філарета, можуть відмовитися перереєстровуватися як храми ПЦУ. У такому випадку проти цих настоятелів будуть застосовані санкції дисциплінарного характеру, а якщо вони і після цього опиратимуться, тоді може виникнути ситуація, коли їх виводитимуть за штат, а замість них призначатимуть нових настоятелів. Таких випадків буде не багато, однак навіть поодинокі конфлікти за храми будуть підхоплюватися медіа і розкручуватися до космічних масштабів.

Власне, це те, про що попереджає Філарет у листі до очільника МВС Арсена Авакова. Втім, переконані експерти, до силових способів вирішення питання приналежності храмів, не дійде. Це не потрібно ні керівництву ПЦУ, ні Константинополю, ні політичним силам, які доклали значних зусиль для отримання українською церквою Томосу.

По-третє, потрібно чітко розуміти, що жодного розколу в ПЦУ не сталося, як би про це не мріяли вороги. Те, що відновив Філарет, не стане ні самостійним, ні автономним утворенням. Але ігрища, підбурювані політиками, навколо цієї історії триватимуть. Ніхто із священників не хоче йти у розкол. Проте є ті, хто вважає, що Епіфаній та "молоді" в церкві образили та обдурили Філарета.

Є ще один важливий момент – Київська митрополія не має закордонних представництв і до цього з певним нерозумінням ставлять в українській діаспорі. Там хочуть ходити саме до української церкви, а не до константинопольської. На цій проблемі грають прихильники Філарета. З часом представництва ПЦУ будуть, однак не сьогодні. І тут важливо, як правильно донести до українців у діаспорі, що на теперішній момент головне завдання – зберегти українську церкву, а інші питання вирішуватимуться потім.

І, останнє. І одна, й інша група експертів вважають, що персональний конфлікт Філарета та його колись найближчого соратника Епіфанія не потрібно було виносити назагал. І винні у скандалі обидві сторони.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна