"Розкол" та "армія Онуфрія": Як московська церква продемонструвала готовність до реваншу

Цими вихідними у Києві відбулися аж три хресні ходи, присвячені 1031-річчю Хрещення Русі-України. Абстрагувавшись від обрядового наповнення цих подій, можна сприйняти їх як демонстрацію впевненості в реванші одних і свідчення розколу інших

Першими в суботу, 28 липня, столицею пройшлися представники Української православної церкви (Московського патріархату). Їхній маршрут пролягав від Володимирської гірки, де митрополит УПЦ МП Онуфрій провів молебень, до Успенського собору Києво-Печерської лаври, в якому пройшла святкова літургія.

Вірян московської церкви в Україні охороняли близько 2 тисяч поліцейських, фахівців вибухотехнічної служби, кінологів з собаками, спецпризначенців і співробітників поліції діалогу. Перекривали рух транспорту в центрі міста.

Кількість учасників цього заходу пізніше у своєму Інстаграм назвав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, оприлюднивши фото ходи: "Близько 50 тисяч людей. Спокійно. Співають і моляться. Без пригод".

Цікаво, що цю цифру міністр, схоже, визначив на око чи зі слів організаторів заходу, бо Департамент комунікації МВС України назвав значно меншу кількість вірних кремлівської церкви, які йшли хресною ходою: перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий у повідомленні на сайті МВС зазначив: "У релігійних заходах з нагоди святкування 1031-ї річниці хрещення Київської Русі взяли участь біля 15 тисяч вірян".

Інцидентів чи порушень громадського порядку не трапилося, якщо не брати до уваги локальних тисняви і штовханини. Для участі в хресній ході УПУ (МП) привезли свою паству з багатьох регіонів України, і гості столиці складали переважну більшість учасників заходу.

Серед знакових постатей, які разом з митрополитом Онуфрієм пройшлися центром міста, виокремлювалися народні депутати з проросійською позицією: лідер "Опозиційного блоку" в Раді 8 скликання, переможець позачергових парламентських виборів по округу в Маріуполі Вадим Новінський, якого називають одним з основних світських кураторів і спонсорів московського варіанту православ’я в нашій країні, і співголова "Опозиційної платформи" нардеп Юрій Бойко.

Бачили там і інших прибічників УПЦ (МП) – зокрема, скандального нардепа Нестора Шуфрича. Чомусь не здивувала наявність в руках учасників ходи ікон із зображенням російського царя Миколи ІІ та їхні традиційні висловлювання про "чіп на лобі" та інші, притаманні цій конфесії тези.

https://www.depo.ua/uploads/posts/20190727/754x/FlmmGjDOAWcOGsw87ind7RYEZkem0LzHTiRevXxK.jpeg

Бойко заявив журналістам, що "з кожним роком на таких заходах людей стає дедалі більше".

Більше фото із хресної ходи УПЦ МП – у фоторепортажі Depo.ua.

Цілковито іншою за духом стала перша хода до Дня Хрещення Київської Русі, якою в неділю, 28 липня, пройшли центром столиці вірні Православної церкви України (ПЦУ). Маршрут ходи був спланований від Софії Київської, де відбулася літургія, до Володимирської гірки – там пройшов молебень.

Очолив святкові заходи предстоятель ПЦУ, митрополит Епіфаній.

Фото з Фейсбук-сторінки Православної церкви України.

Священнослужителі несли часточку древа Хреста Господнього, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, і мощі апостола Андрія Первозваного. Святині напередодні з вітаннями передав до України Константинопольський патріархат.

Учасники йшли не лише з церковними атрибутами, як це було в "московській" версії ходи, а й із прапорами України, а також плакатами на підтримку Епіфанія. Впадала у вічі чимала кількість військових у колоні.

Гостями святкування Хрещення Русі Православною церквою України стали голова делегації Константинопольського патріархату в Україні митрополит Галльський Еммануїл – знакова постать у Вселенському патріархаті, та лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко.

На брифінгу після завершення заходів Епіфаній повідомив, що до хресної ходи долучилися близько 20 тисяч людей. Разом з тим, поліція Києва оприлюднювала дані, згідно з якими до урочистостей в центрі столиці долучилися близько 15 тисяч вірян.

Фоторепортаж із ходи ПЦУ – на сайті Depo.ua.

Окремою невеликою хресною ходою пройшла того ж дня Українська православна церква Київського патріархату, про відновлення якої заявив патріарх Філарет.

Стисло про історію цього "розколу". 90-річний почесний патріарх Філарет і особи, що стоять за ним, не визнають церковну реальність: наполягають, що структура Київського патріархату не була ліквідована при створенні ПЦУ на соборі 15 грудня 2018 року, та критикують наданий Україні Вселенським патріархом Томос. Червневий скликаний ним "собор" у Володимирському храмі столиці ухвалив рішення відновити УПЦ (КП). Але на цей заклик відгукнулися одиниці – захід провалився. Після цього Філарет дав гнівне інтерв’ю пропагандистам з телеканалу "Росія 24", де жалівся, що Порошенко і Епіфаній його надурили. Зі свого боку, у Православній церкві України заявили, що не застосовуватимуть покарань до старенького патріарха, але жодних повноважень у ПЦУ він уже не матиме.

Цієї неділі учасниками "філаретівської" ходи стали близько сотні вірян, переважно літні люди. Вони пройшлися довкола Володимирського кафедрального собору в Києві. Перед цим у храмі відбулася літургія.

Фото з відкритих джерел.

Показово, що російські ЗМІ й чутливі до думки Кремля українські інтернет-видання активно поширювали інформацію саме про заходи за участю Філарета, тим самим акцентуючи на темі розколу у Православній церкві України.

Цьогорічні заходи в Києві православних церковників усіх конфесій засвідчили кілька актуальних тенденцій, які визначатимуть формати церковної політики в Україні.

По-перше, після відходу від державної влади активного прибічника українського православ’я – президента Петра Порошенка помітно відновилася впевненість у своїх силах очільників Української православної церкви Московського патріархату. Склалося враження, що під маркою хресної ходи пройшов огляд їхніх сил, який мав на меті показати перевагу "армії Онуфрія" в кількості учасників і консолідувати їх напередодні, можливо, вирішальної спроби реваншу як у храмах Божих, так і в храмах вітчизняної Феміди.

Нагадаємо, зараз судом зупинено примусове перейменування московської церкви в Україні згідно з розташуванням її керівництва у державі-агресорі. Таке було передбачено ухваленим Верховною Радою законом. Але днями Шостий апеляційний адміністративний суд не задовольнив скаргу Міністерства культури України на постанову Окружного адмінсуду Києва від 22 квітня 2019 року про заборону проводити будь-які реєстраційні дії та записи щодо УПЦ через "невиправдане втручання держави у сферу діяльності релігійної організації як юридичної особи". Судова тяганина довкола перейменування триватиме, бо брати собі чесну назву прибічники Онуфрія не хочуть.

Тут важлива роль, яку обере нова влада України. Поки Володимир Зеленський демонструє небажання втручатися в міжконфесійне протистояння. У цьому нейтралітеті є як позитиви, так і негативи.

По-друге, ще раз було підкреслено факт збереження розколу всередині Православної церкви України – на філаретівське крило і решту священства і вірян, яких об’єднує Епіфаній. Їхня неготовність єднатися навіть перед загрозою реваншу кремлівських господарів Києво-Печерської лаври вже не новина, а прикрий факт, який полегшує діяльність державної московської церкви з промивання мізків українців. Недарма гвинтики російської пропаганди так наполегливо нагадували, що українські православні своє свято відзначають окремо. Це заважає формуванню позитивного образу незалежного українського православ’я в умах вірян, багато з яких перебувають під постійним впливом російської пропаганди, яка агресивно ретранслюється в тому числі й через співробітників української філії Російської православної церкви.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook