Соціологія та Зеленський: Зміна електоральних настроїв та втрата авторитету центральної влади в регіонах

Як змінилося українське суспільство, за рік перебування на посаді президента Зеленського? Які очікування залишаються для президента випробуванням його рейтингу?
 

До Володимира Зеленського у квітні позитивно ставляться 44% тих, хто знає політика, нейтрально 31%, негативно 25%. Але починав він свій президентський термін з позитивного ставлення 74% (вересень 2019 року), нейтрального ставлення – 19% та негативного – 7%. Такі дані останнього опитування, яке провів КМІС, з 7 по 11 квітня 2020 року. Тобто президент стрімко втрачає кредит позитивного ставленя до себе, та ризикує перетворитися з політика який втілює надію, на особу що знаходиться не на своєму місці.

Безумовно, що найбільше випробування зараз для всіх – боротьба з короновірусом. Це фактично краш-тест на ефективність усіх гілок влади та особисто президента. Проходить цей тест не тільки держава, а й суспільство також. Тому тут так важлива спільна позиція, єдине бачення та готовність дати гідний виклик загрозі.

Нажаль, цієї спільної позиції в оцінці дій влади у населення немає, зараз 46% опитаних вважають, що влада успішна в протидії епідемії коронавірусу, 43% - притримуються думки, що неуспішна. Тобто у громадській думці відображається розрінене ставлення до дій влади в цілому.

Чому так відбувається? Саме через прагнення догодити власній "електоральній базі" діючий президент опиняється у полоні тих очікувань які суспільство висуває перед ним. Потім, якшо влада не продукує справжні рішення, громадяни починають перетворювати спільні очікування у різноманітні оцінки та настрої. Навпаки – завдання політика полягає в тому, щоб перетворити різноманітність в сильну сторону, а не створююти її постійно.

Вже зараз, наприклад, соціологи фіксують зниження загальної оцінки напрямку розвитку справ в Україні, середня оцінка по обласних містах змінилася з 50% у 2019 року, на 28% у лютому 2020 року. Тобто все більше громадяни розчаровуються у центральній владі та спрямовують свій погляд, особливо зараз під час дії пандемії, до місцевих лідерів. Це підтверджується стабільно високими рейтингами мерів з різних регіонів та з різними політичними поглядами, зокрема - Львова, Києва, Харькова, Дніпра та Одеси.

Також, в опитуванні яке було зроблено соціологічною кампанією Рейтинг у лютому 2020 року на замовлення Міжнародного республіканського інституту IRI було зафіксовано негативний баланс оцінок "схвалюю" та "не схвалюю" державних інституцій. Найбільше негативна ситуація з оцінками суду та органів прокуратури (-50%), потім НАБУ (-49%) і Уряд (-32%) та парламент України (-31%). Фактично за рік головні інституціїї країни втратили свій позитивний баланс довіри або його загубили через незрозумілість та неефективність більшості власних дій.

Незміненими зараз залишаються лише настрої громадян з приводу вступу України до НАТО. Вони навіть збільшилися з 47% у 2019 році (середній % по вісіх 24 опитаних містах) до 49% у 2020. Це індикатор того як спримають громадяни своє найбільше очікування, яке було повязане саме з Зеленським - очікування на мир і воно поки не підтверджується. Більшість громадян вимагає переговорів з Росією без здачі національних інтересів. Категорично не буде ніколи абсолютною підтримка у суспільстві безумовної капітуляція, або безумовної війни. Також і за відсутності власної об'єктивної стратегії української влади в цьому питанні громадяни обирають підтримку та захист з боку НАТО.

Отже, рік Володимира Зеленського продемонстрував, що очікування які були їм взяті - залишаються тяжким тягарем для влади, також вони спричиняють тиск на їх рейтинги, що виглядають вже не таким переконливими як рік потому.