Соціологія та Зеленський: Зміна електоральних настроїв та втрата авторитету центральної влади в регіонах

Через рік після виборів Володимир Зеленський залишається політиком №1 в Україні. Соціологічні дослідження показують, що і зараз він користується найвищою довірою серед усіх, але очікування, що тримають його рейтинг, можуть так само його обвалити

Олексій Боровський

Як змінилося українське суспільство, за рік перебування на посаді президента Зеленського? Які очікування залишаються для президента випробуванням його рейтингу?
 

До Володимира Зеленського у квітні позитивно ставляться 44% тих, хто знає політика, нейтрально 31%, негативно 25%. Але починав він свій президентський термін з позитивного ставлення 74% (вересень 2019 року), нейтрального ставлення – 19% та негативного – 7%. Такі дані останнього опитування, яке провів КМІС, з 7 по 11 квітня 2020 року. Тобто президент стрімко втрачає кредит позитивного ставленя до себе, та ризикує перетворитися з політика який втілює надію, на особу що знаходиться не на своєму місці.

Безумовно, що найбільше випробування зараз для всіх – боротьба з короновірусом. Це фактично краш-тест на ефективність усіх гілок влади та особисто президента. Проходить цей тест не тільки держава, а й суспільство також. Тому тут так важлива спільна позиція, єдине бачення та готовність дати гідний виклик загрозі.

Нажаль, цієї спільної позиції в оцінці дій влади у населення немає, зараз 46% опитаних вважають, що влада успішна в протидії епідемії коронавірусу, 43% - притримуються думки, що неуспішна. Тобто у громадській думці відображається розрінене ставлення до дій влади в цілому.

Чому так відбувається? Саме через прагнення догодити власній "електоральній базі" діючий президент опиняється у полоні тих очікувань які суспільство висуває перед ним. Потім, якшо влада не продукує справжні рішення, громадяни починають перетворювати спільні очікування у різноманітні оцінки та настрої. Навпаки – завдання політика полягає в тому, щоб перетворити різноманітність в сильну сторону, а не створююти її постійно.

Вже зараз, наприклад, соціологи фіксують зниження загальної оцінки напрямку розвитку справ в Україні, середня оцінка по обласних містах змінилася з 50% у 2019 року, на 28% у лютому 2020 року. Тобто все більше громадяни розчаровуються у центральній владі та спрямовують свій погляд, особливо зараз під час дії пандемії, до місцевих лідерів. Це підтверджується стабільно високими рейтингами мерів з різних регіонів та з різними політичними поглядами, зокрема - Львова, Києва, Харькова, Дніпра та Одеси.

Також, в опитуванні яке було зроблено соціологічною кампанією Рейтинг у лютому 2020 року на замовлення Міжнародного республіканського інституту IRI було зафіксовано негативний баланс оцінок "схвалюю" та "не схвалюю" державних інституцій. Найбільше негативна ситуація з оцінками суду та органів прокуратури (-50%), потім НАБУ (-49%) і Уряд (-32%) та парламент України (-31%). Фактично за рік головні інституціїї країни втратили свій позитивний баланс довіри або його загубили через незрозумілість та неефективність більшості власних дій.

Незміненими зараз залишаються лише настрої громадян з приводу вступу України до НАТО. Вони навіть збільшилися з 47% у 2019 році (середній % по вісіх 24 опитаних містах) до 49% у 2020. Це індикатор того як спримають громадяни своє найбільше очікування, яке було повязане саме з Зеленським - очікування на мир і воно поки не підтверджується. Більшість громадян вимагає переговорів з Росією без здачі національних інтересів. Категорично не буде ніколи абсолютною підтримка у суспільстві безумовної капітуляція, або безумовної війни. Також і за відсутності власної об'єктивної стратегії української влади в цьому питанні громадяни обирають підтримку та захист з боку НАТО.

Отже, рік Володимира Зеленського продемонстрував, що очікування які були їм взяті - залишаються тяжким тягарем для влади, також вони спричиняють тиск на їх рейтинги, що виглядають вже не таким переконливими як рік потому.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада