Революція в Конституційному суді: Яку користь матиме Зеленський від Шаптали

Пертурбації у Конституційному суді дають підстави задуматися над тим, чи встоять судді-конституційники перед тиском нових політичних обставин

Фото: УНІАН

Відставка Станіслава Шевчука та обрання "тимчасовим" керівником КС Наталії Шаптали пов'язують як з "узурпацією" влади першим, так і з "революцією", про яку сам Шевчук написав у власному "Фейсбуці". 

Нагадаємо, присягу судді КСУ Станіслав Шевчук прийняв 13 березня 2014 року, а 21 лютого 2018-го його обрали головою суду. За його головування КС знеславився кількома скандалами, найгучніший з них – визнання неконституційною за поданням групи нардепів статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення. Громадські активісти заявляли, що це рішення означає амністію для посадовців зі статками сумнівного походження.

За два тижні до першого туру президентських виборів трійка суддів Конституційного суду, Микола Мельник, Сергій Сас і Ігор Сліденко, написали колегам листа (Depo.ua аналізував цю ситуацію), в якому звинуватили Шевчука в політизації діяльності суду, маніпуляціях зі справами, службовій бездіяльності, тривалій відсутності на роботі, втручанні в діяльність суддів, перевищенні службових повноважень. І порушили питання про відставку голови.

До виборів звільнити Станіслава Шевчука не вдалося, нині ж він не лише покинув керівне крісло, але й позбувся суддівської мантії взагалі. Сталося це після того, як голова КСУ виступив проти розгляду комісією з питань регламенту та етики можливих порушень ним законодавства. Натомість він пропонував розглянути питання конституційності закону "Про очищення влади" (відомого як закон про люстрацію). Більшість суддів цю пропозицію не підтримала, після чого голова покинув засідання, а комісія дійшла висновку про наявність підстав для звільнення Шевчука.

Вже екс-голові суду навздогін лишилося хіба що назвати свою відставку "злочином" і пригрозити зверненням до правоохоронців. Але ж не просто так Шевчукові відмовили у в’їзній візі до Сполучених Штатів. Джерела Центру протидії корупції (ЦПК) повідомили, що він позбувся американської візи через скасування статті про незаконне збагачення.

Хто ж та Наталія Шаптала, яка змінила Шевчука у кріслі голови КСУ? Досі публічною особою вона не була. Суддею Конституційного Суду України її призначено позачерговим з’їздом суддів України у вересні 2010 року – за часів президента Віктора Януковича – строком на дев'ять років. Термін повноважень Шаптали як судді КСУ спливає у вересні цього року. Отже, це тимчасова очільниця суду.

Подробиці її біографії є у вільному доступі. Народилася в Донецьку, де й почала працювати на підприємствах. Випускниця Алтайського університету. Кандидат юридичних наук. Працювала в судах Донецька. Кар’єрна драбина привела її на посаду першого заступника голови Донецького апеляційного адміністративного суду. Звідти вона й перейшла до КСУ.

За інформацією інтернет-сайту "Фокус", під час розгляду Конституційним судом питання конституційності закону про очищення влади суддя Шаптала зверталася по експертний висновок щодо цього закону до народного депутата Сергія Ківалова, одного з фактичних очільників судової вертикалі при Януковичу. Ківалов сам підпадає під люстрацію як колишній член Вищої ради юстиції і є одним з ініціаторів звернення до КСУ стосовно конституційності зазначеного закону. У громадських активістів є й деякі інші питання до Шаптали. Зокрема, щодо її участі в процесі узурпації влади Януковичем.

В оточенні Володимира Зеленського відреагували на рішення суддів КСУ. Радник переможця виборів Руслан Рябошапка нагадав про "особистісне неприйняття фігури Станіслава Шевчука як глави Конституційного суду іншими суддями КС" і зазначив, що "оперативним обранням нового глави КС судді продемонстрували зрілість і свідомість, і таким чином не створили проблему для прийняття присяги новообраним президентом Зеленським".

Окремо радник Зеленського зробив обмовку щодо перспектив розгляду КС закону "Про очищення влади". Нагадав, що згідно з висновками Венеціанської комісії, до положень закону, які порушують права людини, необхідно внести зміни. За словами Рябошапки, "ці зміни були підготовлені Міністерством юстиції, але чомусь не були внесені в закон. Через це й виникла проблема з конституційністю цього закону. КС повинен дати відповідь на це питання. Думаю, його позиція буде близькою або буде враховувати позицію Венеціанської комісії Ради Європи".

Отже, ЗЕкоманда не полишила спроб відкоригувати закон про люстрацію, що дало б деяким її чільним представникам можливість всістися у владні крісла. ЗМІ нагадують, що один з керівників виборчого штабу кандидата в президенти Зеленського, адвокат мільярдера Ігоря Коломойського Андрій Богдан потрапляє під дію люстраційного закону і не може працювати на державній службі. Саме його Коломойський у своїх інтерв’ю рекомендував Зеленському на посаду глави президентської адміністрації.

Журналісти підозрювали, що Богдан спілкувався з Шевчуком саме з приводу скасування закону про люстрацію, хоча сам потенційний шеф канцелярії Зеленського це спростовує: каже, зустріч була, але говорили про повернення статті щодо незаконного збагачення. Так це чи ні, але кар’єрні перспективи Богдана і цілої низки інших представників колишньої влади, які перебувають на тій чи іншій віддалі від нового президента, визначатимуться позицією КСУ щодо згаданого закону. А тиск на суддів може бути доволі потужним.

Тим часом для Зеленського важливо вирішити питання з його офіційним вступом на посаду. Верховна Рада з датою інаугурації ще не визначилася. Але вже зрозуміло, що "вручати булаву" новообраному буде саме Наталія Шаптала. Не варто виключати, що це й буде її головною місією в кріслі, сидіти в якому їй належить лише кілька місяців. Що ж до перспектив перегляду закону про люстрацію і законів про декомуназацію, то з цих питань у суддів-конституційників немає одностайності. А це означає, що їх скасування можуть відкласти на потім, на період після парламентських виборів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна