"Державний переворот" Саакашвілі: Чому Україна ризикує втрапити у скандал через вибори у Грузії

На перший погляд, Міхеїл Саакашвілі веде зараз скромне, але насичене подіями життя голови української Національної ради реформ. Ну, там, створює "економічний паспорт українця", а яким кожен з нас отримає свій шматочок національних багатств, реформує "архітектурно-будівельну галузь", воює з головою Держгеонадр, котрий ніби як саботує реформи у відомстві, і взагалі — працює на благо української економіки.

Але за цією скромною на даний момент постаттю, якщо послухати політичних противників Саакавілі, криється монстр, який паралельно готує державний переворот та захоплення влади у Грузії. Принаймні, про це говорять представники "Грузинської мрії", проросійської партії, яка перебуває зараз у Грузії при владі. І яка може цю владу втратити буквально завтра — адже 31 жовтня, не зважаючи на пандемію, в країні відбудуться парламентські вибори.

На цих виборах у чинної грузинської влади намічаються явні проблеми — оскільки всі без винятку істотні конкуренти "Грузинської мрії" домовилися про те, що в разі потрапляння в парламент у коаліцію з "мрійниками" вступати не будуть. Тому "мрійникам" необхідно взяти як мінімум 40% голосів, щоб сформувати уряд самостійно — таке правило передбачає чинне грузинське законодавство. В іншому разі на країну чекає коаліційний уряд опозиції. Ну, або повторні вибори, якщо домовитися між собою опозиціонери не зуміють.

Тому "Грузинська мрія" готується перемогти. І дуже дратується з "провокативних" дій "Єдиного національного руху" Саакашвілі. Де, за словами представників влади, зокрема, екс-спікера парламенту Іраклі Кохабідзе, готуються звинуватити оту саму владу у включенні в списки мертвих виборців, організації "каруселей", і — вишенька на тортику - "завалити дільничі виборчі комісії запитами і петиціями". Ну просто-таки "захоплення влади шляхом виборів".

Для розуміння постаті Іраклія Кобахідзе можна додати, що цей колишній спікер парламенту став, власне, колишнім минулого року. Після того, як погодився на проведення в будівлі парламенту засідання Міжпарламентської асамблеї православ'я. Яким керував депутат Держдуми Росії, російський комуніст Сергій Гаврилов, сидячи просто у кріслі Кобахідзе.

Саме завдяки надміру ніжним стосункам "Грузинської мрії" з Москвою, а також тому факту, що партія влади явно піднабридла виборцям, Саакашвілі і надіється на тріумфальне повернення на батьківщину в якості прем'єр-міністра Грузії. У випадку, якщо "Єдиний національний рух" , близька до нього "Європейська Грузія" та Лейбористська партія зуміють разом набрати 40% голосів, йому це може і вдатися.

Але не залежно від фінального результату, складається враження, що після парламентських виборів у Грузії розпочнеться політична боротьба навіть жорсткіша, ніж то було до виборів. І той факт, що Саакашвілі працює в близьких до української влади структурах, хоч і не є частиною виконавчої вертикалі, буде використаний як прихильниками, так і противниками цього політика. Простіше кажучи, Київ виявиться втягнутий в електоральні битви в іще одній країні. Можливо, це навіть і не вплине якимось кардинальним чином на українсько-грузинські стосунки. Навіть якщо виграють не "рухівці", а "мрійники". Але інформаційний супровід майбутніх постелекторальних конфліктів, скоріше за все, закріпить образ причетності України до виборчих процесів в іншій країні.

Звичайно, після історій з Трампом та Байденом, все це може виглядати сущим дріб'язком. Але й уникнути неприємностей з Тбілісі можна би було помітно простіше. Банально попросивши Міхеїла Саакашвілі піти у місячну виборчу відпустку. Просто щоб не змішувати його українську реальність із його грузинськими сподіваннями.