Реванш суддів: Чи присягає українська Феміда на вірність Зеленському

Ще до другого туру президентських виборів українські суди вирішили продемонструвати свою лояльність до потенційного глави держави Володимира Зеленського

Чим ближче до другого туру президентських виборів, тим швидше перевзувається на ходу судова система України.Чимало людей в чорних мантіях вже стали в чергу, щоб довести свою лояльність новій владі і продемонструвати, що вони "достроково" вийшли з-під опіки тієї команди, яка ще не залишила Банкову, та перелаштувалися на захист інтересів фаворитів виборів. А за суддівськими спинами вимальовуються постаті колишніх вершителів суддівських доль, які "залягли на дно" після Революції Гідності.

Depo.ua склало "хіт-парад незаангажованості української Феміди". Нагадуємо про всі рішення судів, які викликали резонанс у суспільстві в останні тижні.

"Приватбанк"

Найбільш скандальним з огляду на інтереси сотень тисяч українців, які воно зачіпає, стало рішення Окружного адміністративного суду Києва про незаконність націоналізації "Приватбанку". З'явилося воно 18 квітня, за три дні до голосування у другому турі виборів. Цей вердикт засуджений західними партнерами України і буде оскаржений в апеляційній інстанції. Появу цього вердикту за два дні до його винесення спрогнозував сайт Depo.ua.

Були й інші,не менш показові, хоч і менш гучні рішення судів різних рівнів по всій країні.

Парубій та УПЦ МП

Показовим є вердикт Окружного адмінсуду Києва (про цей суд далі скажемо окремо) щодо визнання протиправними дій спікера ВерховноїмРади Андрія Парубія під час ухвалення закону, який вимагає перейменування УПЦ (Московського патріархату). Про це рішення ми знаємо лише з недавньої заяви провайдера інтересів кремлівського православ’я в Україні нардепа Вадима Новинського – в офіційних джерелах відповідна інформація поки відсутня.

Звільнення Савченко

У ніч на вівторок, 16 квітня, рішенням Броварського міськрайонного суду звільнено з-під варти підозрюваних у плануванні теракту в Києві депутатку Верховної Ради Надію Савченко і керівника організації "Офіцерський корпус" Володимира Рубана. Термін їх тримання від вартою сплив, а прокуратура не запропонувала продовження.

Курченко і Одеський НПЗ

Верховний суд України скасував постанову про закриття апеляційного провадження у справі про передачу державі нерухомого майна, яке належало ПАТ "Одеський нафтопереробний завод". Рішення винесене ще 4 квітня, але відомо про нього стало цього тижня. Верховний суд задовольнив скаргу кіпрської компанії EmpsonLimited, яка володіє 99,57% акцій Одеського НПЗ. Цю компанію пов'язують із бізнесменом з оточення сім’ї Януковичів Сергієм Курченком, який розшукується українськими правоохоронцями і живе в Москві.

2013 року Одеський НПЗ купила у компанії "Лукойл" група ВЕТЕК Курченка. Пізніше ВЕТЕК передала підприємство в заставу російському банку ВТБ. Робота підприємства так і не була відновлена, воно простоює. 13 листопада 2015 року суд задовольнив клопотання прокурора про передачу на зберігання речових доказів по одній з кримінальних справ проти Курченка. Завод передали на зберігання і в управління держпідприємству "Укртранснафтопродукт".

Нема агресії Росії

16 квітня Мелітопольський міськрайонний суд відмовився визнати загибель командира екіпажу літака Іл-76, який був збитий під Луганськом у червні 2014 року, наслідком агресії Росії.

З позовом до суду зверталася вдова загиблого Олександра Білого, яка й повідомила журналістів про це рішення, яке поки відсутнє у реєстрі судових рішень. У вердикті суду, який опублікувало "Громадське", відсутня мотивувальна частина, де міститься аргументація.

Нагадаємо, 14 червня 2014 року у Луганської області з зенітно-ракетного комплексу було вражено літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і 9 членів екіпажу. Усі загинули.

Шарій - не винен

10 квітня Шевченківський районний суд Києва скасував розшук і заочний арешт скандального блогера Анатолія Шарія і відмовився ініціювати його екстрадицію до України. Шаріязвинувачують у скоєнні злочину за ч.4 ст.296 ККУ (хуліганство із застосуванням зброї). Він втік з України і мешкає в Європі.

Арешт рахунків Януковича знятий

17 квітня той же Шевченківський суд столицізняв арешт із низки рахунків у "Всеукраїнському банку розвитку" ("ВБР"), який належав сину Віктора Януковича – Олександру "ВБР". Йдеться про рахунки, які належать колишньому президенту України Віктору Януковичу та його оточенню, на чиїх рахунках у цьому банку було заарештовано 1,2 млрд грн. Щоправда, вже 18 квітня цей суд арешт згаданих рахунків відновив.

Блокада конкурсу на голову митниці

Того ж дня згаданий Окружний адміністративний суд Києва ухвалив зупинити дію розпорядження Кабінету Міністрів України "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби". Окрім цього, суд заборонив Комісії з питань вищого корпусу державної служби вчиняти дії з проведення згаданого конкурсу. Рішення ухвалене на забезпечення позову народного депутата від БПП Андрія Антонищака. Підставою для позову стала відсутність у одного з учасників конкурсу необхідного стажу роботи на державній службі.

Днями була оприлюднена інформація про те, що за результатами конкурсів посаду голови Державної митної служби мав посісти перший заступник міністра економрозвитку і торгівлі України Максим Нефьодов, а заступник міністра фінансів Сергій Верланов переміг у конкурсі на керівника Державної фіскальної служби. Переможців уже встиг заочно привітати президент Порошенко, хоч формально кадрові конкурси завершаться 23 квітня. І от – такий ляпас від суддів. Прем’єр Володимир Гройсман назвав це рішення "корупційною змовою". На його думку, це сталося тому, що уряд вирішив змінити процес управління митницею, зробити її прозорою, унеможливити корупцію. Кабмін цей судовий вердикт оскаржить.

Як зазначив міністр Кабміну Олександр Саєнко на своїй сторінці у Фейсбук, "до цього часу заблокованими ще залишаються і результати конкурсів на відбір інвестиційних радників, щоб запустити велику приватизацію".

Неприховане намагання окремих суддів продемонструвати свою корисність новій владі відверто лякає. Можна спрогнозувати,що почнеться в разі обрання Зеленського президентом, яких масштабів набуде суддівська вакханалія тоді. Адже свого шансу помститися чекають так багато "ображених" владою часів Петра Порошенка – і той же Ігор Коломойський, і колишні регіонали, як Андрій Портнов, і "пересічні" чиновники, які жадають реваншу за необхідність попередні п’ять років жити хоч більш-менш в рамках закону.

У цьому хіт-параді суддівської "неупередженості" особливу увагу привертає позиція Окружного адмінсуду столиці, який встиг відзначитися низкоюсумнівнихрішень.

В останні дні березня цей суд скасував заборону серіалу "Свати", продюсером якого є Володимир Зеленський, і дозволив в'їзд в Україну російському акторові Федору Добронравову, який знімався у цьому серіалі. При цьому суд визнав протиправними дії СБУ, яка попросила Міністерство культури внести артиста до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

У листопаді 2017 року Мінкульт України вніс фільми за участю Добронравова до "чорного списку", а СБУ заборонила актору в'їзд в Україну терміном на три роки, зірвавши зйомки нового сезону "Сватів", які студія "Квартал 95" планувала ще у 2014 році, та вони були відкладені через відомі події в Україні. Після анексії Криму у інтерв'ю Добронравов підтримав ці дії Росії. У січні 2018 року позов проти заборони "Сватів" подала телекомпанія "Студія 1+1".

На початку квітня Окружний адмінсуд Києва визнав протиправною заборону на в’їзд до України російського політтехнолога, колишнього заступника директора з розвитку компанії "Національні інформаційні системи" (НІС), яка виробляє інформаційно-аналітичні програми для телеканалу "Інтер", Ігоря Шувалова. Держприкордонслужба видворила з України Шувалова 2017 року на п’ять років. Шувалова звинувачують у співпраці з російськими спецслужбами.

Окрім того, за минулі півроку Окружний суд скасував ліквідацію банку "Хрещатик", визнав законність формули "Роттердам +", задовольнив позов нардепа від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука і відсторонив від роботи в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, повернув "вертодром Януковича" фірмі нардепа з БПП, відмовив журналістці Наталії Седлецькій у наданні копії рішення про доступ правоохоронців до даних з її телефону, а Романа Насірова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та завданні збитків державі на понад 2 млрд грн, поновив на посаді голови Фіскальної служби.

Що ще треба зробити цьому суду, щоб привернути до себе увагу "суддів над суддями" - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України?Тим не менше, поки на "арбітрів з Окружного" не вказав пальцем президент, жодних рухів ВККСУ самостійно не зробила. Це прямий наслідок незавершеності судової реформи.

Що, зрештою,визнав сам Петро Порошенко. Вчора на терміновому позачерговому засіданні Радбезу з приводу ситуації довкола "Приватбанку" президент закликав Вищукваліфкомісію суддів "прискорити кваліфікаційне оцінювання, у тому числі й у частині доброчесності, із залученням, якщо буде потрібно, громадських активістів, Громадської ради доброчесності", щоб перезапустити Окружний адміністративний суд Києва і "забезпечити, щоб нарешті він пройшов судову реформу". От лише чи не запізно влада дійшла такого висновку? І чи поспішатимуть виконувати доручення президента, якого частина чиновників уже вважає "збитим льотчиком"?

Тим часом Окружний адмінсуд Києва демонструє готовністьзабезпечити підґрунтя і для важливих політичних рішень. Саме цей суд, про вплив на який колишнього антикорупційного уповноваженого уряду Азарова, а нині особистого адвоката Ігоря Коломойського і одночасно провідного юриста виборчого штабу Зеленського Андрія Богдана повідомляли ЗМІ, в межах розгляду позову нардепа Андрія Деркача звернувся до Верховної Ради з вимогою підтвердити наявність коаліції та надати її персональний склад. А на підставі відповіді чи її відсутності судможе забезпечити новому президенту правові підстави для дострокового розпуску парламенту. Depo.ua детально розповідало про цей та інші сценарії розвитку подій довкола перспектив Ради 8 скликання.

Народний депутат від фракції "Народний фронт" Тетяна Чорновіл бачить за низкою згаданих рішень судів впливи колишнього заступника глави президентської адміністрації Януковича Андрія Портнова, причетність якого до штабу Зеленського у останнього спростовують. "Технічно чорнову роботу переконання/підкупу суддів (у "справі "Приватбанку" - Ред.) зробив старий приятель Коломойського – Портнов, так само, як у випадку рішення судів по Савченко та Шарію", -  написала депутатка на своїй сторінці у "Фейсбук".

Втім, персональний вплив тих чи інших осіб на скандальні рішення судів, які посипалися як горох з порваного мішка, поки залишається недоведеним. Важливо інше: гострота проблеми нереформованості судової системи проявилася саме в період можливої зміни президентських команд. Відчувши послаблення зовнішнього контролю, деякі судді намагаються помститися за п’ятиріччя "страждань" від люстрації та необхідності показувати свої статки. А хтось уже повернувся до перевірених схем заробітку.

Залишається відкритим питання, чи маємайбутня влада важелі, достатні, щоб впоратися з апетитами слуг Феміди і швидко взяти їх під контроль, не залучаючи до цього найбільш одіозних фігур із кола "кураторів правосуддя" призову Януковича. Українське патерналістське суспільство не хоче знати про обумовлений законами розподіл функцій і вважає особисто президента прямо відповідальним за все, що робиться в країні – від поганих доріг до корумпованих судів.І вже заразця ситуація стає для Зеленського проблемною.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна