Реванш на марші: Які сценарії "розстрілу" Верховної Ради пропонують Зеленському

Чим ближчий кандидат у президенти Володимир Зеленський до перемоги на виборах, тим активніше в політичних колах точаться розмови про розпуск Верховної Ради як можливий сценарій "приручення" новим президентом депутатського корпусу

Вважається майже аксіомою, що в разі перемоги на виборах новий глава держави не матиме підконтрольної йому більшості в парламенті і постане перед необхідністю налагоджувати стосунки з депутатським корпусом. Серед оприлюднених у медіа 10 перших кроків, які Зе планує зробити після того, як в’їде в кабінет на Банковій, є й такий, що безпосередньо стосується Ради. ЗЕкоманда обіцяє якийсь "таємний план для Ради". У штабі кандидата стверджують: Зеленський хоче налагодити співпрацю з депутатами. В іншому разі обіцяють впровадити варіанти, "що багатьох здивують". Під обіцяними несподіванками експерти і частина політиків розуміють розгін Ради, якщо та не захоче співпрацювати із Зеленським-президентом. Про цей шлях як про можливий кажуть чимало експертів і політиків. Розглянемо варіанти, які матиме новий президент, якщо захоче позбутися депутатів нинішнього скликання.

Розпуск Ради: коли і на якій підставі

Коли президент може зробити такий крок? Конституція України забороняє достроково припиняти повноваження Ради в останні шість місяців її роботи. Від чого відштовхуватися, відраховуючи ці півроку? Чергові парламентські вибори заплановані на 27 жовтня. Частина політиків називають датою завершенням повноважень Ради саме цей день. Тоді останнім днем розпуску Ради має бути 27 квітня. Другий тур президентських виборів – 21 квітня. За такий короткий час команда Зеленського, якщо він виявиться переможцем, точно не встигне провести всі процедури, обов’язкові для вступу глави держави на посаду, і забезпечити вихід указу про розпуск парламенту.

Але після виборів чинний склад парламенту виконуватиме обов'язки до першого засідання нового законодавчого органу, щоб забезпечити безперервність влади в державі. Та й згідно зі ст. 90 Основного закону, повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання новообраного парламенту. Якщо все відбуватиметься без системних зривів, то парламент 9 скликання може зібратися на своє перше засідання не раніше кінця листопада. Саме цей час варто орієнтуватися, відраховуючи півроку, протягом яких не можна розганяти нинішній парламент. І це вже кінець травня. Часу в такому разі у ЗЕпрезидента може вистачити.

Але для такого серйозного кроку мають бути вагомі причини. Які правові підстави для примусового розпуску парламенту напередодні його «природнього» фінішу? Якщо відкинути нереальні сценарії відставки уряду чи неможливості протягом 30 днів однієї сесії почати пленарне засідання, таку підставу може забезпечити стаття 90 Конституції. Вона дає право президенту України достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо протягом одного місяця у Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій, відповідно до статті 83 Конституції.

Коаліція: швидше жива ніж мертва

Чи існує коаліція в парламенті 8 скликання на цей час? Виникла вона в листопаді 2014 року, коли угоду про створення коаліції "Європейська Україна" підписали члени фракцій "Народного фронту", "Блоку Петра Порошенка", Об'єднання "Самопоміч", ВО "Батьківщина" і Радикальної партії Олега Ляшка.

Та вже 18 лютого 2016 року тодішній спікер Володимир Гройсман оголосив про вихід із коаліції фракції ВО "Батьківщина". Наступного дня була озвучена така заява щодо фракції "Самопоміч", а лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко показав з трибуни лист про вихід і його фракції з коаліції і теж відколовся після довгих торгів.

Відтоді в коаліції залишилися дві фракції – "Блок Петра Порошенка" і "Народний Фронт". Водночас у ній заявляли, що необхідну кількість добрали за рахунок позафракційних парламентаріїв. Цього начебто достатньо, щоб мати необхідні 226 голосів: під найважливіші для держави голосування збирають не лише просту, але й конституційну більшість. Тому говорити про офіційну смерть коаліції передчасно. Для цього спікер має виголосити відповідну заяву під час пленарного засідання. Такої заяви зроблено не було. Тому формально чи й фактично, але коаліція в Раді 8 скликання існує.

Наступне пленарне засідання має відбутися після голосування на президентських виборах, 23 квітня. Поки ЦВК встановить результати голосування, минуть чотири сесійні дні. А далі Рада збереться лише 14 травня. Припустимо, заява про розпад коаліції таки прозвучить. В такому разі у депутатів є місяць для формування нової коаліції. І спливе він щонайраніше 14 червня, коли розпускати парламент президент вже не зможе. Отже, або коаліцію розпускають з 23 до 26 квітня, або нова команда на Банковій змушена буде збирати нардепів на позачергове засідання, що малоймовірно.

Окружний суд цікавиться…

Та складається враження, що підстави для дострокового розпуску парламенту готуються. На початку березня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва під час розгляду позову щодо зобов’язання координаторів коаліції внести прем’єр-міністру пропозиції щодо кандидатури міністра охорони здоров’я частково задовольнив клопотання позивача – нардепа Андрія Деркача про витребування доказів щодо складу коаліції. Зауважимо, позов Деркача датовано ще груднем 2017 року.

Але лише тепер суд ухвалив витребувати у Верховної Ради, її апарату і коаліції відомості про членів цієї коаліції станом на 28 лютого 2019 року. Відповідну інформацію суд хотів отримати і від координаторів коаліції "Європейська Україна" Артура Герасимова і Максима Бурбака. Витребувані матеріали мали бути надані в суд до 12 березня, та зроблено цього не було. Питання знов зависло в повітрі.

ЗМІ припускають, що суд може встановити факт відсутності коаліції без вирішення справи по суті, надавши роз’яснення на окремий запит. Це роз’яснення дозволить майбутньому президенту відразу після інаугурації видати указ про розпуск Ради на підставі відсутності коаліції, не чекаючи оголошення про це від голови ВР Андрія Парубія.

Про описаний вище варіант розвитку подій пише "Дзеркало тижня". Щодо строків можливого розпуску Ради зазначається: термін повноважень ВР відлічується не з дня виборів, а з моменту приведення депутатів до присяги. Для поточного скликання це 27 листопада 2014-го. Тобто останні півроку повноважень ВР (коли її не можна розпускати) складають період із 27 травня до 27 листопада 2019 року. Видання припускає, що новообраний президент вступить на посаду в перших числах травня. І у нього буде кілька тижнів, щоб достроково припинити повноваження Ради.

Щодо підстав розпуску. Відсутність парламентської коаліції, зазначає автор статті, «припущення хай і обґрунтоване, але юридично не доведене». Більше того, навіть доведений факт відсутності коаліції не означає автоматичного розпуску чинної Ради. Бо депутатський корпус упродовж 30 днів має сформувати нову. Навіть якщо Рада нової коаліції не сформує, достроково припиняти її повноваження не можна. Кінець відведеного Основним Законом терміну припаде на початок червня, до завершення каденції ВР залишиться менш ніж півроку, а в такому разі дострокові парламентські вибори заборонені (ст. 90 Конституції).

І от обійти цю колізію якраз і можуть за допомогою Окружного адмінсуду, про що йшлося вище. Якщо затребувані судом документи так і не будуть надані, у суду «буде привід встановити, що коаліції немає, як мінімум, із 28 лютого 2019 р. 30 днів, відведені на формування нової, спливли наприкінці березня. Отже, у переможця президентських виборів, якщо він зіпреться на рішення ОАС, з'являться формальні підстави припинити повноваження ВР одразу після складання присяги», - припускає "ДТ". У будь-якому разі, часу до 27 травня у Зеленського вистачить. Якщо буде таке бажання і воля його реалізувати.

До речі, конструктором судової пастки для Ради джерела видання називають Андрія Богдана, що здійснює юридичний супровід кандидата Зеленського і водночас є особистим адвокатом Коломойського.

"Лякалки" від Портнова чи реальні сценарії?

Тим часом Андрій Портнов, про співпрацю якого зі штабом Зеленського повідомляли деякі медіа, у прямому ефірі телеканалу ЗІК оприлюднив фактично можливий план припинення роботи 8 скликання законодавчого органу. За його словами, приблизно в період з 27 липня (це обмовка: напевне, юрист мав на увазі 27 листопада) до 1 грудня новий парламент почне працювати. Відповідно повноваження нового президента розпускати парламент будуть в силі із 27 травня десь до середини червня. "Якщо буде політична воля нового президента і відповідні передумови, - сказав Портнов, - то він встигне пройти встановлення, навіть тривале, результатів виборів ЦВК та інаугурацію". Якщо новий президент захоче припинити роботу Верховної Ради – у нього буде достатньо часу: такий перший висновок Портнова.

Друге. Він не вважає необхідним рішення суду для визнання коаліції такою, що не існує. "У першому пункті указу (про розпуск Ради – Ред.) президент може написати, наприклад, таке, - радить колишній правник Тимошенко і Януковича, - встановити або констатувати відсутність парламентської коаліції з такого-то числа і року. Мабуть, із 2016 чи 2017-го". А кому це не подобається – нехай іде до Конституційного суду і оскаржує цей указ президента, заявив Портнов.

Якщо ж новообраний президент не захоче розганяти Раду, але йому потрібно буде працювати з нею, юрист бачить вихід – сформувати тимчасову більшість на півроку, які залишилися цій каденції: "Вона потрібна тільки щоб обрати нового генерального прокурора, голову Служби безпеки України, міністра закордонних справ тощо".

Не виключив Портнова і того, що ЗЕпрезидент узагалі відмовиться від формування лояльної до себе більшості у нинішньому парламентському скликанні і готуватиметься до виборів нової Ради. Та це тягне за собою можливість блокування протягом найближчих півроку ключових ініціатив нового глави держави, у тому числі у питанні призначень і звільнень. А чим далі від тріумфальної для Зе президентської кампанії, тим менше буде виборців, задоволених діяльністю "месії". І тим важче буде йому провести в Раду велику фракцію своєї партії "Слуга народу". Це змушуватиме Зеленського шукати політичних партнерів і домовлятися, щось пропонуючи і обмежуючи можливості для маневру.

"Секретний план" Зе чи задум Кремля?

Одним з активних провайдерів теми розпуску парламенту є нардеп, колишній лідер "Опозиційного блоку", а нині політичний партнер Віктора Медведчука і Вадима Рабиновича Юрій Бойко. Відверто проросійський політик, який перед виборами з’їздив до Москви і під камери спілкувався з прем’єром РФ Медвєдєвим і главою "Газпрому" Міллером, вже навіть озвучив відповідний план дій: зібрати 150 підписів депутатів про складання повноважень. І дострокові вибори за процедурою "60 днів на вибори".

План видається доволі простим. Якщо проігнорувати брак інформації про те, хто із великих партій готовий обнулити свої виборчі списки (є інформація, що навіть розколотий "Опоблок" до цього поки не готовий), і який варіант закону про парламентські вибори буде ухвалено поточним скликанням.

Дійсно, багато чого тут впирається у відсутність відповіді на питання: за якою схемою будемо обирати наступну Раду. Зараз діє змішана мажоритарно-пропорційна. Але вже є заяви про готовність частини парламентських фракцій змінити її на пропорційну, а саме на обрання ВР за закритими списками партій і блоків. За таким принципом обирали парламент 2006 і 2007 років. Підтримати таку схему можуть фракції Радикальної партії Ляшка і тимошенківська "Батьківщина", а також, не виключено, "Опоблок". І майже напевне низка політиків, які раніше публічно відстоювали виключно відкриті списки, можуть змінити позицію в нових обставинах. І все ж чи вистачить у Раді голосів на повернення до реалій десятирічної давнини – велике питання. Адже це не те, чого чекає активна частина суспільства, яка наполягає на запровадженні схеми виборів у Раду за відкритими партійними списками. Чи буде ця позиція проігнорована змовою частини фракцій старого парламенту і умовно нової президентської команди – стане відомо ще протягом цієї сесії Ради, тобто до середини літа.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна