Реванш "ватних" сил в прикордонних районах: Де ОПЗЖ сформує плацдарм на парламентські вибори

Стала повністю зрозумілою ситуація у місцевих радах, обраних на місцевих виборах-2020. В цілому по країні "Опозиційна платформа – За життя" стала четвертою після самовисуванців, "Слуги народу" і "Батьківщини" за кількістю обраних депутатів, отримавши 4160 своїх представників у всіх радах, або 9,87% загальної кількості обраних на цих виборах депутатів.

На перший погляд, це серйозний показник. Але чи є підстави говорити про загальнодержавний реванш проросійських сил, який починається з низів вітчизняної політики? Таке припущення можна вважати безсумнівним з великою натяжкою, залежно від специфіки того чи іншого регіону.

Поглянемо на ситуацію в міських радах.

В яких міськрадах взагалі нема представників ОПЗЖ

Представників ОПЗЖ в міських радах не буде взагалі: у Львові, Стрию, Дрогобичі, Івано-Франківську, Рівному, Луцьку, Ковелі, Тернополі, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському та Чернівцях. Не матиме помітного впливу на ситуацію в міських радах і вірогідно перебуватиме в опозиції ОПЗЖ у таких містах: Вінниця (останнє 4 місце, 5 депутатів у міськраді), Біла Церква (останнє 6 місце, 4 депутати), Черкаси (6 місце із 7 переможців, 4 депутати), Чернігів (3 місце, 4 депутати).

Присутність Опоплатформи в інших міських радах

У середині підсумкових таблиць за результатами виборів ОПЗЖ опинилася у міських радах:

Києва (4 місце із 7 переможців, 12 депутатів),

Дніпра (2 місце серед переможців, 13 депутатів),

Кривого Рогу (3 місце, 9 депутатів),

Одеси (2 місце, 18 депутатів, анонсована неформальна спілка з п’ятим переможцем - "Партією Шарія" не принесла успіху – ОПЗЖ витіснена в опозицію коаліцією партії мера Геннадія Труханова "Довіряй справам", "Євросолідарності" і "Слуги народу"),

Харкова (2 місце, 19 депутатів),

Херсона (2 місце, 11 депутатів), Берислава (2 місце, 6 депутатів), Каховки (3 місце, 6 депутатів), Скадовська (2 місце, 5 депутатів),

Житомира (3 місце, 6 депутатів), Бердичева (3 місце, 6 депутатів), Коростеня (2 місце, 8 депутатів),

Ужгорода (3 місце, 6 депутатів), Мукачевого (4 місце, 4 депутати),

Запоріжжя (2-3 місця, 13 депутатів), Мелітополя (2 місце, 11 депутатів),

Кропивницького (6 місце з 8 партій, 4 депутати),

Полтави (5 місце, 4 депутати), Кременчуку (3 місце, 7 депутатів),

Сум (2 місце, 9 депутатів), Конотопа, Кролевця, Глухова, Охтирки (2 місця, всі – Сумщина),

Шепетівки (4 місце, 4 депутати)

Умані (4 місце, 3 депутати), Канева (5 місце, 3 депутати) на Черкащині,

Новгорода-Сіверського (5 місце, 3 депутати), Ніжина (2 місце, 5 депутатів),

Тут можливі різні формати коаліцій ОПЗЖ як з її природними союзниками – "Партією Шарія", так і з іншими ситуативними політичними  партнерами, наприклад "Слугою народу". А в разі невдачі таких коаліцій – перехід ОПЗЖ в опозицію, як це вже відбулося в стратегічно важливій Одесі.

Де перемогли представники ОПЗЖ

Нарешті, перемогли представники ОПЗЖ на виборах до міських рад: Сватового, Кремінного, Старобільська, поділили міськраду на двох з "Нашим краєм" у Рубіжному (тобто всі міськради Луганщини, де проводилися вибори), Краматорська, Слов’янська, Святогірська, Соледару, Часового Яру, Дружківки, Костянтинівки, Селидового, 2 місце в Маріуполі (третім переможцем тут стала "Партія Шарія") Бахмуті, Покровську й Лимані – всі Донеччина, Бердянська, Приморська Дніпрорудного, Енергодару, Гуляйполя, Токмака на Запоріжжі, Олександрії на Кіровоградщині, Миколаєва, Очакова, Первомайська – всі Миколаївщина, Білгород-Дністровського, Болграда, Біляївки, Чорноморська, Южного, Роздільної.

Друге місце в Подільську, Балті, Рені, Кілії, Ізмаїлі (з двох переможців), Вилковому, Арцизі – Одеська область, Генічеська, Нової Каховки, Олешків (Херсонщина).

Хто став мерами міст від ОПЗЖ

Найбільшим успіхом партії "Опозиційна платформа – За життя" залишилася перемога Костянтина Павлова в боротьбі за посаду міського голови Кривого Рогу.

Також мерами стали кандидати від цієї партії:

Геннадій Боровик у Марганці (Дніпропетровщина),

Володимир Григоренко (Дружківка), Олег Азаров (Костянтинівка), Дмитро Верзілов (Часов Яр), Андрій Черняєв (Сіверськ), Володимир Бандура (Святогірськ), Віталій Нешин (Селидово) – це Донеччина,

Віта Сліпець (Сватово), Володимир Струк (Кремінне) – Луганщина,

Євгеній Матвеєв (Дніпрорудне), Олександр Кошелевич (Приморське), Ігор Котелевський (Токмак), Анатолій Хворостянов (Оріхів) – Запорізька область,

Віталій Граждан (Білгород- Дністровський), Сергій Дмитрієв (Болград) – Одещина,

Геннадій Мацегора (Куп’янськ), Анатолій Степанець (Вовчанськ) – Харківщина,

Олександр Тулупов (Генічеськ) – Херсонська область.

Ще кілька мерів-переможців невеликих міст країни мали фактичну підтримку ОПЗЖ, але балотуватися як самовисуванці.

ОПЗЖ і обласні ради

ОПЗЖ зможе (чи спробує) впливати на політичну ситуацію і ухвалення інших рішень у таких облрадах:

Запорізькій (1 місце з 7 переможців, 23 депутати),

Миколаївській (1 місце з 6 переможців, 18 депутатів),

Херсонській (1 місце з 7 переможців, 15 депутатів),

Одеській (1 місце з 7 переможців, 24 депутати),

Харківській (2 місце з 5 переможців, 29 депутатів),

Сумській (2 місце з 6 переможців, 14 депутатів),

Дніпропетровській (2 місце з 7 переможців, 27 депутатів),

Кіровоградській (3 місце з 7 переможців, 11 депутатів).

ОПЗЖ сформує фракції у таких облрадах:

Вінницькій (5 місце з 6 переможців, 7 депутатів,

Житомирській (4 місце з 9 переможців, 7 депутатів),

Закарпатській (8 місце з 8 переможців, 6 депутатів),

Київській (5 місце з 5 переможців, 90 депутатів),

Полтавській (5 місце з 7 переможців, 11 депутатів),

Черкаській (6 місце з 6 переможців, 6 депутатів),

Чернівецькій (6 місце з 8 переможців, 6 депутатів) і

Чернігівській (6 місце з 8 переможців, 5 депутатів).

Кілька висновків зі змальованої картини. У радах, де "ОПЗЖ" вийшла переможцем чи перебуває в числі середняків, вона намагатиметься де самотужки, а переважно в коаліції зі згаданими політичними партнерами диктувати свій порядок денний. І якраз тут вірогідне формування "смуги напруженості" з точки зору захисту державних інтересів України. Фактично карта голосування за "Опозиційну платформу" збігається з картою електоральних уподобань прихильників колишньої "Партії регіонів". Після нетривалого періоду "зради" виборців цієї політсили з "новими обличчями" - "слугами народу" до ОПЗЖ повертається їхній питомий виборець, консолідуючись довкола близьких йому ідеологічних кліше, що їх ретранслюють політики з партії Медведчука-Бойка.

Межі, в яких відбувається цей процес, охоплюють схід і південь нашої країни та провінційні райони центральної частини держави.

Фактично ОПЗЖ уже майже готова до нового стрибка – спроби реваншу у проєвропейських сил за події 2013-2014 років. І ці сподівання небезнадійні: в разі збереження нинішніх тенденцій політологи прогнозують партії, лідери якої полюбляють відвідувати Москву перед виборами, збільшення чисельного представництва в наступному парламенті.

Аналіз "середньої поствиборної температури" по країні не дає підстав говорити про реванш "позаминулої влади" у загальнодержавних масштабах. Але частина регіонів у цьому контексті таки перебуває. Особливу тривогу це викликає, бо регіони ці – прикордонні. Зокрема, "синьо-білий пояс" знов виникає на стратегічному напрямку – у бесарабських районах півдня Одещини. Особливо якщо там ОПЗЖ блокуватиметься з іншими її політичними однодумцями.

З цими загрозами треба буде щось робити. Нівелювати їх на місцевому рівні можуть несподівані розклади сил і коаліції, як це вже сталося в Одеській міській раді. Але на рівні центральному влада, схоже, так і не бачить у партії – ретрансляторі російських наративів серйозної загрози для себе.