"Неймовірна шістка": Що за іноземці увійшли в експертну раду Антикорсуду

Громадська рада міжнародних експертів для відбору суддів Антикорупційного суду сформована. Але, враховуючи політизованість теми, ці експерти можуть зіткнутися з особливостями українських відбіркових конкурсів

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
"Неймовірна шістка": Що за іноземці увій…

На входження до складу ради претендували 12 кандидатів, запропонованих у вересні міжнародними організаціями. З них обрано 6 експертів у галузі антикорупційного права – суддів і прокурорів з Англії, Данії, Канади, Литви, Македонії і Шотландії. Їхні імена поки відомі тільки вузькому колу фахівців. Це Ауреліюс Гутаускас, Флемінг Сі Денкер, Тед Зажечни, Мір'яна Лазарова Трайковська, Лорна Гарріс і Ентоні Гупер.

Громадська рада є важливою ланкою конкурсного механізму обрання суддів Антикорупційного суду. Члени ГРМЕ покликані допомагати Вищій кваліфікаційній комісії визначати, чи відповідають кандидати до Антикорупційного суду критеріям доброчесності. Завдання міжнародних експертів – збирати, перевіряти й аналізувати інформацію про кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Критерії, за якими ГРМЕ перевірятиме кандидатів у судді антикорупційного суду, є такими:

– законність джерел походження майна кандидата або його родини;

– відповідність задекларованим доходам рівня життя кандидата або його сім'ї;

– відповідність способу життя кандидата його статусу;

– наявність знань і практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.

За результатами аналізу щонайменше 3 члени Громадської ради міжнародних експертів можуть поставити питання про невідповідність кандидата на спільному засіданні ВККС та ГРМЕ. При цьому проголосувати за відповідність кандидата критеріям повинні більшість зі спільного складу ВККС та ГРМЕ (у т.ч. мінімум 3 члени Громадської ради). Разом до ВККС і ГРМЕ входять 22 особи. Якщо позитивне рішення щодо кандидата у судді спільною більшістю не ухвалене, ця особа припиняє участь у конкурсі.

Громадська рада міжнародних експертів створена на 6 років. Перші її члени обрані на 2 роки без можливості переобрання. На відміну від Громадської ради доброчесності, яка працює на волонтерських засадах, для членів ГРМЕ передбачена винагорода в розмірі посадового окладу судді Верховного Суду (станом на 2018 рік це 132 тис. 150 грн. до оподаткування).

Варто зауважити, що до Ради не обрано жодного громадянина України. Тоді як за законодавством членом ГРМЕ можуть стати як громадяни України, так і іноземці. Для цього потрібно мати бездоганну ділову репутацію, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет, досвід роботи не менше 5 років зі здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді чи здійснення судочинства у справах, пов'язаних із корупцією.

Хто ж ті західні експерти, які визначатимуть, чи здатний той чи інший кандидат чесно судити корупціонерів, у тому числі високопоставлених? Адже це питання може актуалізуватися після президентських і парламентських виборів 2019 року та стати трендом на наступні кілька років. Тому то до персон європейських правників прикута пильна увага. І принаймні на етапі вивчення біографій претензій до обраних членів ГРМЕ бути не може.

Отже, Ауреліюс Гутаускас (Aurelijus Gutauskas) – суддя Верховного суду Литви. Спеціалізація – кримінальне право, організована злочинність, суддівська етика. Голова відділу кримінальних проваджень і Комісії з питань суддівської етики та дисципліни. Експерт міжнародних організацій, у т.ч. з боротьби з незаконним відмиванням коштів.

Флемінг Сі Денкер (Flemming C. Denker) – колишній заступник державного прокурора Управління з розслідування особливо важливих економічних злочинів (Данія). Працював прокурором, адвокатом. Спеціалізація: корупція та економічні злочини. Колишній член GRECO, групи з питань корупції при Раді Європи, Групи з моніторингу реалізації Конвенції ООН проти корупції.

Тед Зажечни (Ted Zarzeczny) – суддя Суду королівської лави провінції Саскачеван (Канада). Має досвід роботи прокурором, адвокатом. Спеціалізація: кримінальне та цивільне право, корупція, шахрайство, злочинна змова. Брав участь в освітньому проекті для суддів в Україні. Екс-співголова Дисциплінарного комітету Юридичного товариства (об'єднання адвокатів), що забезпечує дотримання вимог Кодексу професійної доброчесності та етичних стандартів.

Мір'яна Лазарова Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska) – екс-голова Першої секції Європейського суду з прав людини. Упродовж трьох років саме вона була тим одноособовим суддею в ЄСПЛ, що виносила рішення у справах, які стосувалися України. Спеціалізація: права людини, конституційне право, питання, пов'язані з корупцією. Працювала суддею Конституційного суду Македонії, членом Венеціанської комісії. Очолювала Державну виборчу комісію своєї країни.

Лорна Гарріс (Lorna Harris) – прокурор у відставці з Шотландії. Спеціалізація: протидія корупції, відмивання грошей і шахрайство, у т.ч. на міжнародному рівні. Очолювала відділи міжнародного співробітництва і з повернення активів у складі Королівської канцелярії (відділ Суду королівської лави). Працювала в Бюро боротьби з шахрайством в особливо великих розмірах і в Прокурорській службі Шотландії. Очолювала комітет експертів, що розробляв Конвенцію Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму.

Ентоні Гупер (Sir Anthony Hooper) – суддя апеляційного суду Англії і Уельсу у відставці. Спеціалізація: повернення активів (конфіскація), зокрема доходів, одержаних корупційним шляхом. Був членом Комісії з питань етики Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій. Викладав курс для суддів з конфіскації доходів, одержаних злочинним чи корупційним шляхом.

Тепер, після обрання Громадської ради міжнародних експертів, Вища кваліфкомісія може запускати механізм формування кадрового складу антикорупційної судової інстанції. І вже скоро стане зрозуміло, чи вдасться європейським правникам на практиці убезпечити Вищий антикорупційний суд від людей із заплямованою репутацією.

І перше, що може стати на заваді, – це надто стислі строки, які відводяться членам нової ради на вивчення кандидатур у судді. Адже у ВККС повідомили, що перший етап конкурсного відбору у Вищий антикорупційний суд відбудеться вже 12 і 14 листопада. Чи вистачить щойно обраним європейцям цього часу, щоб вивчити підноготну претендентів?

Тим паче що, як стало відомо, ВККС досі не ухвалила порядок отримання міжнародними експертами доступу до повних досьє кандидатів у антикорупційні судді. Також невідомо, чи міжнародні експерти матимуть доступ до практичних завдань, виконаних кандидатами в межах іспиту. Тому наразі є сумніви щодо того, чи створено умови для повноцінного виконання міжнародними експертами їхніх обов'язків.

Нагадаємо, до Вищого антикорупційного суду увійдуть 39 суддів, з яких 12 – до його апеляційної палати. Створення Антикорупційного суду має завершити будівництво антикорупційної вертикалі, яка почалася в Україні 2015 року. У НАБУ й Антикорупційної прокуратури стверджують, що через відсутність Антикорупційного суду не можуть довести резонансні справи до обвинувальних вироків.

Конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду було оголошено 2 серпня. Останнім днем подачі заявок було 14 вересня. Документи на посаду судді подали 343 кандидати, з них 240 – до ВАС, 103 – до Апеляційної палати. 45% кандидатів – судді, 34% - адвокати, 14% - науковці, 7% мають сукупний юридичний стаж. Щоправда, частину кандидатів Вища кваліфкомісія суддів вже забракувала через їхню невідповідність критеріям конкурсу.

Тут варто згадати, що конкурси на посади членів НАЗК, детективів НАБУ, ДБР, Верховного суду і т. п. супроводжувалися частими скандалами. Комусь не подобався склад відбірних комісій, комусь – обрані ними особи. Враховуючи політизованість теми Антикорупційного суду, шановані західні члени Громадської ради міжнародних експертів можуть опинитися у ситуації своїх попередників, українських та іноземних, які брали участь у відборі до інших антикорупційних і судових органів.

Можна передбачити, що їх звинувачуватимуть або у тому, що вони підіграють владі, або, навпаки, у блокуванні конкурсу. Адже у нас склалася традиція, коли деякі учасники відборів вдаються до послуг медіа, через які відбілюють себе і очорнюють конкурентів. І при цьому знаходять (або придумують) плями на репутації членів відбіркових комісій, які дають їм відкоша.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme