Разом проти геїв: Коли "Нацкорпус" і С14 стануть союзниками Вілкула

Депутат парламенту від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул зареєстрував у Верховній Раді законопроект№9183 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту суспільної моралі та традиційних сімейних цінностей". Депутатська ініціатива полягає у запровадженні адміністративної і кримінальної відповідальності за пропаганду одностатевих стосунків.

Вілкул пропонує виключити із законодавства України терміни "гендерна ідентичність, сексуальна орієнтація" тощо, а за пропаганду одностатевих зв'язків карати штрафами і тюремним ув'язненням. За відповідну пропаганду нардеп пропонує ввести штраф від 1,7 до 17 тисяч гривень для громадян та від 17 тисяч до 51 тисячі гривень для юридичних осіб і службовців. За повторну пропаганду протягом року повинна наступати вже кримінальна відповідальність – аж до позбавлення волі на 3-5 років для громадян і 4-6 років для посадовців. За ввезення, виготовлення чи розповсюдження "райдужної" літератури Вілкул пропонує штрафувати на 2,55 тис. грн або арештовувати до 6 місяців, або обмежувати волю до 3 років з конфіскацією таких творів. За пропаганду одностатевих відносин в кіно- і відеопродукції запропоновано ввести штраф від 2,55 до 5 тис. грн або обмеження волі до 5 років з конфіскацією відповідної відеопродукції.

Вілкул далеко не першим вийшов на шлях боротьби з секс-меншинами. Кілька законопроектів про заборону пропаганди гомосексуалізму в Україні реєструвалися у Верховній Раді ще VI скликання. Більшість з них були зняті з розгляду. А проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів відносно захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір", запропонований комуністом Євгеном Царьковим разом із групою депутатів з різних фракцій, був навіть прийнятий у першому читанні у жовтні 2012 року 289 голосами. Щоправда, далі діло не пішло. Можливо, ще й тому, що проект був розкритикований Верховним комісаром ООН з прав людини і організацією "Міжнародна амністія". Втрутитися змушене було навіть Міністерство закордонних справ України, яке закликало Раду не ухвалювати законопроект Царькова і компанії.

У березні 2012 року був зареєстрований інший законопроект, спрямований на заборону пропаганди гомосексуалізму – його автором став одіозний "регіонал" Вадим Колесніченко. З його приводу спалахнув міжнародний скандал: 35 депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи підписали заклик до Ради відхилити цю ініціативу, яка є дискримінаційною щодо ЛГБТ. Пізніше депутат відкликав його і вніс новий, який після Революції гідності було знято з розгляду.

З'являвся 2012 року і ще один законопроект "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно встановлення відповідальності за пропаганду гомосексуалізму". Його творець, знову ж таки регіонал Віталій Журавський, пропонував ввести штрафи за пропаганду гомосексуальних і бісексуальних стосунків, а також трансгендерності. Та щось пішло не так і за півроку сам автор відкликав свою ініціативу.

Зміст усіх цих ідей був схожим: вони офіційно дозволяли в Україні дискримінацію за сексуальною та статевою ознакою. Залишається з'ясувати, чому потенційний кандидат у президенти із середовища "Опоблоку" вирішив реанімувати гомофобію на законодавчому рівні. І хто може стати його вільним чи невільним союзником у боротьбі за права гетеросексуалів у нашій країні.

На законопроект Вілкула, поза сумнівами, чекає доля попередніх ініціатив – його, скоріше за все, не внесуть до порядку денного. Але автор не сумуватиме, бо завдання, вочевидь, інше: потрапити в унісон із думками тієї частини виборців, яка готова віддати голоси за борців за звуження прав ЛГБТ.

Тему "боротьби з гей-загрозою" у нас закріпили за собою дві, на перший погляд, несумісні категорії громадських активістів і політиків – з одного боку, це українські праві радикали, які віддають перевагу прямій дії і періодично ганяють представників меншин вулицями Києва, і з іншого – їхні ідейні опоненти із середовища, яке стоїть на позиціях "русского мира". До останніх належить й Олександр Вілкул. Який тепер забронював за собою право включити тему боротьби з геями і лесбійками у перелік гасел своєї виборчої кампанії. Якщо подібне захоче зробити, приміром, Вадим Новинський або хтось із правих, то це вже буде плагіатом.

За активністю Вілкула може ховатися ще один аспект. 18 вересня генпрокурор Юрій Луценко повторно звернувся до Верховної Ради з поданням щодо зняття недоторканності із цього депутата та притягнення його до кримінальної відповідальності. Його звинувачують у зловживанні службовими повноваженнями в період перебування на посаді голови Дніпропетровської обласної держадміністрації, зокрема у незаконних земельних справах. Сам Вілкул звинувачення заперечує. То ж не виключено, що поява на сайті парламенту скандального законопроекту – це лише спроба переключити увагу суспільства з подання ГПУ на зовсім іншу тему.