Расисти і ксенофоби: Навіщо українців переконують, що вони ненавидять ромів

З наближенням виборів тема не толерантності частини українців може стати інструментом розхитування ситуації в Україні

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Расисти і ксенофоби: Навіщо українців пе…

У перший день липня у закарпатському містечку Берегово було вбито 30-річну жінку ромської національності. Щоправда, в поліції відразу наголосили: йдеться про побутовий конфлікт, з якого не стирчать вуха гендерних, расових мотивів чи іншого виду дискримінації. Проте на тлі резонансних злочинів проти ромів в Україні, скоєних навесні й улітку цього року правими радикалами (чи особами, які маскуються під них), цей інцидент можуть розглядати в вельми непривабливому для іміджу нашої держави контексті. Тим більше – якщо саме таке завдання – дискредитувати Україну – і ставиться…

Справедливості заради слід зазначити, що диму зовсім-таки без вогню не буває. Деякі політики визнають: ознаки расової нетерпимості в нашому суспільстві присутні. Понад те – вони мають системний характер, вважає народний депутат Мустафа Найєм. "…замість того, щоб викорчовувати хворобу на корню, десятиліттями списували її на витівки молоді, безвідповідальність і ще якусь маячню", зазначає він. А щоб насильство у суспільстві не стало нормою, колишній журналіст закликав Національну поліцію оперативно реагувати на такі інциденти і проводити за кожним фактом ретельне розслідування та карати винних.

Такі голоси непоодинокі. Про неприпустимо високий рівень ксенофобії в нашій країні пише й правозахисник Олег Шинкаренко. Але слід визнати, що проблема взаємин із ромським населенням в Україні існує давно. Підтвердження цьому – приватний досвід тисяч людей, які в транспорті, на вокзалах, вулицях чи деінде стикалися чи ставали жертвами специфічної, так би мовити, моделі поведінки цієї меншини. Ось свіжий приклад: сьогодні на Русанівських садах у Києві роми, які захопили кілька дачних будиночків, побили місцевого жителя – начебто за те, що той просто проходив повз.

Повідомлення про спорадичні прояви ксенофобії серед українців періодично з'являються у медіа. Конфлікти зі студентами з південних та східних країн, бійки із застосуванням холодної зброї – не винахід останніх років. Тож робити з кількох подій якусь тенденцію не варто. Жорстка реакція правоохоронців на кожен такий факт – ось рецепт проти "расизму по-українськи".

Заради справедливості слід зазначити: нетерпимість до "інших" помітно зростає і в Європі – на ґрунті проблем з біженцями, терактів й активної роботи правих і націоналістичних партій, які набувають дедалі більшої популярності в країнах ЄС. Ще 2009 року на Всесвітній конференції з боротьби проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості у доповіді Комісії ООН з прав людини констатувалося, що у світі спостерігається швидке зростання нетерпимості, дискримінації, расизму і ксенофобії у формі відкритого насильства. І це практично в кожному регіоні світу.

"Расисти у Європі все менше маскуються і соромляться своїх поглядів", - зазначав 2018 року Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хуссеїн, наводячи приклад прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який говорив, що не хоче "змішувати свої кольори з чужими". Будапешт через ці слова навіть вимагав відставки комісара.

В Україні, на щастя, расисти високі державні пости не обіймають. Проте перебування у світовому тренді за суспільними настроями може негативно відобразитися і на якості кадрової політики держави, якщо вчасно не поставити відповідні бар'єри.

Інший момент – карту проявів ксенофобії прагнуть використати окремі потенційні кандидати в президенти. Так, про "фашизм на вулицях України" заговорив у телеефірах народний депутат Вадим Рабінович.

Поза сумнівом, із наближенням президентських і парламентських виборів кожен, навіть побутовий конфлікт між представниками різних національностей чи рас, ставатиме підставлю для піару політиків. І не тільки політиків. Поглянувши на проблему в більш широкому контексті, важко не помітити, що в країні є гострою криміногенна ситуація загалом. І напади на представників національних, сексуальних чи інших меншин – лише крапля в цьому морі. Але саме їй надають особливого значення як вітчизняні правозахисники, так й іноземці. Може, тому, що під тему боротьби з расизмом можна отримати хороші гранти?

Фото: УНІАН

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme