Ракетний обстріл українського літака в Ірані: Чому Зеленський боїться Путіна

Авіатроща лайнера МАУ в Ірані знову вивела Україну на перші шпальти світової преси. Але, на жаль, в офіційного Києва немає чіткої політичної оцінки цієї події. Через це наша країна втрачає справжніх союзників. Наслідки цього можуть бути катастрофічними

Ракетний обстріл українського літака в І…

17 липня 2014 року в небі над окупованим Донбасом сталася трагедія з пасажирським "Боїнгом" рейсу МН17, який слідував з Амстердама до Куала-Лумпура. На облавку було 298 людей – 283 пасажири і 15 членів екіпажу. На борту перебували переважно громадяни Нідерландів і Малайзії. Відразу після трагедії з’явилася версія, яка потім була підтверджена міжнародними експертами, про збиття літака за допомогою ЗРК "Бук", привезеного з території Росії. Москва і досі усіляко спростовує свою безпосередню причетність до знищення лайнера рейсу МН17 та неодноразово намагалася різними фейками перекинути відповідальність на Україну.

Ми згадали цю історію не дарма. Того ж дня, коли було збито "Боїнг", президент Петро Порошенко розпорядився створити державну комісію з розслідування причин катастрофи, а представник України в ООН Юрій Сергеєв заявив, що лідерами терористів, які збили літак, є громадяни Росії. Наступного дня позицію нашої країни підтримали в США (безпосередно, президент Барак Обама), в Австралії, громадяни якої також перебували на збитому літаку, і зрештою солідарна позиція України і Заходу щодо провини Росії за збитий "Боїнг" спричинила потужну хвилю санкцій проти путінського режиму.

Зараз маємо дещо схожу історію, але українська сторона діє кардинально інакше, аніж в липні 2014 року діяли лідери країн Заходу, у першу чергу країн так званого англосаксонського світу. Тоді вони нас підтримали, хоча могли гратися у гру "повіримо в "Бук" лише після розшифровки бортових самописців". А ще могли вимагати покарати Україну за те, що не був закритий повітряний простір над Донбасом. Однак спільнота цивілізованого світу була солідарна з нашою державою, а зараз наша держава, яка має бути найбільш зацікавлена у правді про причини трагедії з літаком МАУ в Ірані, стала в позу "в збитті ракетою сумніваємося". Тим самим, граючи на руку Тегерану та його друзів у Москві і проти наших союзників, які дуже багато зробили для підтримки України за роки війни. І в політичному – антиросійські санкції – і у військовому плані.

З огляду на заяви, які лунають від президента Зеленського, можна передбачити, що вже цього року позиція англосаксонських країн щодо Києва стане помітно холоднішою. Особливо це позначиться на перспективах нашої євроатлантичної інтеграції та на санкціях проти будівників "Північного потоку-2". Який сенс американцям чи британцям підтримувати ці санкції, якщо офіційний Київ не підтримує позицію Вашингтона, Оттави і Лондона?  Це наближатиме діючу владу, а заразом і всю нашу країну, до обійм країни-агресора. Поки її ще так називають, проте все рідше. І реакція української влади на збиття літака МАУ Іраном, а ця версія стає все вірогіднішою, доводить, що обрано саме шлях поглиблення політичних компромісів з Росією. Цей шлях для України завжди завершувався поглинанням – територіальним та ідеологічним.

Які ще наслідки матиме нечітка позиція Банкової щодо трагедії з українським літаком? Наприклад, дуже скоро ми дізнаємося, з ким Зеленський зустрічався в Омані, хто прилітав у цю державу з Москви (припущення про таку зустріч уже з’явилися в ЗМІ). Не виключено, ця інформація вже є у британців та американців, але вони поки не дають їй ходу, аби не прискорити біг "зеленої" влади в бік дружби з дуже старим обличчям у Кремлі.

Простіше кажучи, геополітичні процеси навколо України можуть цього року дуже прискоритися. І не на нашу користь. Утім, у Зеленського ще є час, аби зрозуміти, хто для нас друг, а хто – ні. Принаймні, від президента ніхто не вимагає, аби він визнав версію про ракетний обстріл літака єдино правильною, але ця версія ще вчора мала бути озвучена як перша з інших. Далі вже можна говорити про розслідування. Більш того, говорити про відповідальність Ірану за обстріл, а не про те, що по лайнеру стріляли з необачності.

Якою буде реакція на поведінку Банкової в самій Україні і чи падатиме рейтинг Зеленського та його "Слуг"? Тут однозначної відповіді немає – все залежить від того, хто – влада чи опозиція – зрозуміліше, точніше, емоційніше, донесе свою думку в телевізорі. На який досі орієнтується переважна більшість виборців. Враховуючи зацікавленість Росії у зняття відповідальності з Ірану, на телеканалах, власники яких мають проросійську орієнтацію, варто очікувати домінування версії про технічні неполадки літака та про навмисне "втягування" України у конфлікт Штатів з Іраном. Телеканали, пов’язані з попередниками, навпаки, вимагають від президента рішучої підтримки версії про ракетний обстріл. Позиція влади – зачекати, поки будуть всі докази – також знайде відгук у значної частини суспільства. Не варто скидати з рахунків того факту, що у нас роками з телеефірів розповідали про зовнішнє управління і тому та частина громадян, яку в цьому переконали, вважає, що Зеленський, не стаючи ні на чий бік, робить правильно.

Але проблема влади в тому, що знаходитися в стані "ні нашим, ні вашим" можна лише доти, доки не з’являться докази ракетного обстрілу. Не розшифровки самописців, як наполягає Іран, бо це затягнеться на роки, а дані західних розвідок та міжнародних експертів. Точніше, ці дані вже є. І вони вказують, що обстріл здійснювався ракетами російського виробництва. Схоже, цей фактор страшить нашу владу більше, аніж визнати сам факт обстрілу. Бо у високих кабінетах у Києві хтось дуже не хоче розізлити Росію.  

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"