Провокація чи новий курс: Для чого Кремль проштовхує до мінської ТКГ "громадськість Л-ДНР"

Спроби перетворити представників ОРДЛО на четверту та п'яту сторони у мінській ТКГ натякають на те, що в Кремлі вирішили шантажувати Україну поступовим збільшенням правосуб'єктності самопроголошених "республік"

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Провокація чи новий курс: Для чого Кремл…

Історія з "представниками громадськості ДНР та ЛНР", які незбагненним чином спливли під час вчорашнього засідання політичної підгрупи мінської ТКГ, не надто привернула увагу українських ЗМІ та громадськості. А дарма – оскільки ці "представники" цілком можуть демонструвати своєю появою істотні зміни в політичному курсі Кремля стосовно окупованих регіонів Донбасу.

Фактично єдиною особою, яка публічно розповіла про подробиці цієї історії, став представник ОРДЛО "з українського боку", журналіст Сергій Гармаш.

Втім, і його цитати, розповсюджені у ЗМІ, не надто добре ілюструють суть проблеми. Зокрема, акцент зроблено на тому, що якісь нікому не відомі люди без жодного попередження введені в склад ТКГ безпосередньо перед засіданням – з невідомими цілями і повноваженнями. Координатор політичної підгрупи П'єр Моррель, у якого представники української делегації поцікавилися причинами цієї несподіваної появи, також скромно промовчав – чи то через брак інформації, чи то через небажання "загострювати конфлікт". В такий спосіб "представники громадськості" окупованих українських територій так і залишились до кінця засідання в ролі чи то спостерігачів, чи то непрошених гостей.

В реальності ж вчорашня історія має набагато більший масштаб, ніж "якісь люди", що посиділи на засідання політичної підгрупи ТКГ – і, ймовірно, сидітимуть на ньому й надалі.

Справжня проблема полягає в тому, що їхня участь була анонсована сепаратистами наступним чином: "Сьогодні вперше в засіданні політичної групи Контактної групи по Донбасу візьмуть участь громадські радники від "ЛНР" і "ДНР". Тепер від "ЛНР" і "ДНР" в Мінському переговорному процесі, крім офіційних представників, братимуть участь і представники республіканської громадськості".

В такий спосіб, з Тристоронньої контактної групи, яка завждли складалася з України, Росії та ОБСЄ, як справедливо зауважує Гармаш, переговорний формат зараз перетворюється на якусь "п'ятисторонню" групу. Без згоди й дозволу України, і за незрозумілого мовчання представників ОБСЄ.

Заради справедливості слід зазначити, що і Україна свого часу ввела до складу делегації ТКГ представників громадськості Донбасу. Того ж Гармаша, для прикладу. Але в тій ситуації були принципові відмінності.

Вони полягали не тільки в тому, що про це рішення було публічно оголошено, і всі знали, ким є нові учасники переговорного процесу. Докорінною відмінністю був той факт, що нових учасників переговорів надсилала сторона – легітимний учасник переговорного процесу. І якби "представників громадськості" цього разу надіслала, наприклад, Росія – проблем би не виникло.

Але реальність інакша. Тепер в ході переговорів участь беруть представники "ДНР" та "ЛНР", обрані "міністерствами закордонних справ" сепаратистів. І їхня участь де-факто легітимізує ці невизнані й контрольовані Москвою анклави як цілком правоздатних учасників міжнародних переговорів. Та ще й у форматі, який самою своєю назвою натякає на неможливість довільного розширення.

Звичайно, цей фортель явно не був продуктом дипломатичного генія сепаратистів, а є спрямованим та осмисленим ходом з боку Кремля.

І хід цей передбачає одне-єдине можливе потрактування. Зіткнувшись з відмовою України йти на критичні поступки й легітимізувати "вибори в ОРДЛО", у Москві вирішили підняти градус конфлікту. При тому не так, як робили це зазвичай – збільшивши інтенсивність бойових дій на лінії зіткнення, а з допомогою дипломатичної ескалації. Штучне і поступове збільшення рівня правосуб'єктності сепаратистських анклавів є явним тиском на Україну. І натяком на те, що в якості вищої точки ескалації дипломатичного конфлікту Москва може банально визнати "ЛНР і "ДНР" в якості "незалежних держав". Скоріше за все, цей натяк містить елемент блефу.

Але в будь-якому випадку, спроби заміни тристоронньої групи на групу "п'ятисторонню" повинні отримати належну оцінку як з боку української влади, так і з боку ОБСЄ. Сьогодні очільник українського МЗС Кулеба якраз вирушив із чинною головою ОБСЄ, своєю шведською колегою Анн Лінде у зону проведення ООС. Там, ймовірно, у нього буде чудова нагода поставити їй ті питання, відповіді на які українська делегація в ТКГ так і не зуміла почути від П'єра Мореля.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"