Прослуховування Гончарука: Хто і навіщо втягує Зеленського у двірцеві змови

Тріщини розколу, які пролягли між групами впливу, сформованими неформальними лідерами, причетними до обрання Володимира Зеленського президентом нашої країни, дедалі поглиблюються і стають помітними навіть сторонньому оку. У воронку деструкції затягує дедалі більше людей. Втягнутими до неї виявилися журналісти, що працюють на каналі "1+1", і працівники Держслужби охорони, яких підозрюють у співпраці з організаторами зливу компромату.

У редакції програми "Гроші" на "плюсах" і за домашніми адресами осіб, яких підозрюють у "створенні та зберіганні аудіофайлів, отриманих у незаконний спосіб", Служба безпеки України шукала матеріали, які допомогли б викрити авторів "плівок Гончарука" - записів розмов начебто урядовців і чиновників Нацбанку, зроблених у одному з приміщень Кабміну, де на рівні персонажів анекдотів обговорюють економічну ситуацію в країні і низько оцінюють рівень розуміння президентом економіки.

Спецслужба каже про законність своїх дій і зазначає, що "жодного втручання в роботу телеканалу "1+1" не здійснюється". Тим не менше, скандал горить. Колишній керівник і нинішній почесний президент "1+1" (канал належить олігарху Ігорю Коломойському) Олександр Ткаченко організував виклик голови Служби безпеки України Івана Баканова на засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова – того комітету, який він же, Ткаченко, і очолює.

Екскерівник програми "Гроші", а нині депутат Ради Олександр Дубінський (фракція "Слуга народу"), що теж входить до групи впливу Коломойського, у своєму Телеграм-каналі звикло не лізе за словом у кишеню. У четвер, як свідчать джерела у ЗМІ, Дубінський разом Ткаченком запитали про обшуки і в самого президента Зеленського, коли той зустрівся зі своєю фракцією щодо голосування за відкриття ринку землі. Той парирував, що має інформацію, за якою до монтування записів причетні журналісти телеканалу, і що запис монтували просто на робочих комп‘ютерах. Далі сторони трохи посварилися. Дубінський сказав, що людям байдуже, хто записував, а важливо, що думає прем‘єр, і що роботою журналістів є публікувати такі дані. Президент же натякнув на змову між працівниками Управління держохорони і журналістами. Цю тему Зеленський розвинув того ж дня, за межами столиці, заочно продовживши полеміку з норовливим депутатом.

Збудилися і в Національній спілці журналістів. Обшуки в "1+1 media" і у працівників каналу в НСЖУ назвали "сигналом тривоги для всіх журналістів" і проявом наміру держави зазіхати на право журналістів тримати у таємниці свої джерела. У Фейсбук голова Спілку Сергій Томіленко погрожує повідомляти про новини у справі "міжнародних партнерів".

Усе це – інструменти, за допомогою яких група Коломойського відбиває атаку на себе з боку оточення президента. Адже Івана Баканова, друга дитинства і давнього соратника Володимира Зеленського, не без підстав вважають чи не найбільш близькою особисто до гаранта людиною. І навряд чи без відома чи й схвалення гаранта відбувся наїзд на телеканал, який, власне, доклав найбільше зусиль, щоб зробити Зеленського президентом і запрограмувати виборців на обрання до Ради групи нікому не відомих "слуг народу".

На перший погляд, ситуація лягає в контекст нав’язуваної Москвою теми начебто конфлікту груп довкола українського президента – так званої "війни башт Банкової". Але насправді будівля президентського офісу не має таких архітектурних прикрас, як башти, – на відміну від Кремля. Та й більшість аналітиків схиляються до думки, що говорити про початок відкритого конфлікту між кимось в оточенні Зеленського чи самим президентом і Коломойським – передчасно. Радше таким робом, руками спецслужби, Банкова пристрілюється до спроби приструнити групу шанувальників згаданого мільярдера. Яка в соціальних мережах і в ЗМІ активно атакують прем’єра Гончарука і частину членів уряду, а також Генпрокурора і далі за списком – усіх тих, хто з тих чи інших причин заважає реалізації політичних чи економічних планів бізнесмена. Якого відразу після минулорічних виборів упевнено називали в ЗМІ головним вигодонабувачем від тріумфу Зеленського. Але час минає, а вигод цих не так і багато. А нав’язливі "поради нестороннього" відверто грають на шкоду іміджу нової влади. Назріває взаємне роздратування одне одним, своєрідний конфлікт "батьків і дітей", коли останні вважають, що вже достатньо міцно стали на ноги і готові порвати чи зменшити вплив бородатих "батьків". І вивчають межі дозволеного, коли і хочеться, і лячно.

Привертає увагу, що СБУ цікавить лише джерело витоку інформації щодо розмов у Гончарука – про пошук замовників зливу якось не йдеться. Дивує і те, що служба не виявляє активності в пошуку осіб, які стоять за не менш провокативними проектами – Телеграм-каналами "Темний лицар" чи "Джокер", які є постійними джерелами скандалів довкола "зеленої" влади.

Наче навмисне "Джокер" тут же нагадав про себе: виклав переписку, яку його невідомий автор вів з очільником Державної митної служби Максимом Нефьодовим, від імені прессекретаря фракції "Слуги народу" депутатки Євгенії Кравчук закидаючи тому участь у вечірці в столичному нічному клубі зі стриптизерками.

Поширення цієї інформації відбулося за відпрацьованою схемою: сайт "Страна" (він часто є майданчиком, з якого стартує подібний "компромат") викладає відповідне відео, його підхоплюють у соцмережах канали, переважно ті, які вважаються трансляторами думок Коломойського, далі тему активно ретранслюють інші ЗМІ.

Перспективу ж розвитку скандалу з обшуками на "плюсах" визначить рівень подальшої активності "Темного лицаря" та інших каналів, що за принципом віяла поширюють інформацію, яка дискредитує дії нинішньої влади і крапля за краплею привчає своїх читачів до думки, що президент не контролює ситуацію в країні. Якщо "ворожі голоси" замовкнуть, то й справу з прослуховуванням прем’єра далі не педалюватимуть.

Але опоненти очевидно не змовкають, і скандал розгоряється. У процес включився особисто гарант. Вчора, перебуваючи на Львівщині, Володимир Зеленський повідомив: слідчі дії за справою про незаконне прослуховування пройшли у всіх, хто може бути причетний до цього. Зокрема, 25 обшуків відбулися у працівників Управління державної охорони (УДО), які займалися забезпеченням охорони прем’єрміністра. Ці слова можна сприйняти як натяк на можливу кооперацію людей Коломойського з державним органом, відповідальним за безпеку перших осіб влади. Це настільки пікантна ситуація, що її розвитком може стати викриття двірцевого заколоту чи спроби "путчу".

Та навряд чи у президента зайдуть так далеко: ресурсів для реальної боротьби зі "старшим партнером"-мільярдером у соратників глави держави ще бракує. Однієї СБУ тут замало, потрібні потужні медіаресурси, співставні за силою з "1+1" в руках Коломойського. Таких у Зеленського немає. Тому його найближчі партнери і стріляють по горобцях, атакуючи виконавців і доходячи щонайвище до рівня організаторів інформаційних війн. Але не чіпають замовників.

Ще одне важливе зауваження. Команді президента категорично не можна використовувати свого лідера як джерело заяв у внутрішньовидовій боротьбі. Не за статусом це. Повідомлення глави держави про слідчі дії щодо "плівок Гончарука" нагадало прокол із його появою на пресконференції МВС і Генпрокурора щодо розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Ця історія стала публічним скандалом, втягнутим у який волею-неволею виявився й гарант. Вдруге це повторилося із словами про обшуки в державних охоронців: воронка деструкції знов затягує президента. Відкритим залишається питання – за власною ініціативою він вдається до таких дій, чи хтось йому це рекомендує.