Про Олімпіаду і "дурних москалів"

Перший національний завжди поганенько коментував спортивні події (школа Дерепи і Савелія - це школа Дерепи і Савелія). Але не їхня вина, що ми так паршиво виступаємо і часто кидаємося на телеканал, як той дурень на дзеркало.

Вчора я мав розмову з одним спеціалістом зі спортивного маркетингу. Так от, він місяць пробує узнати, а скільки ж дітей у нас займається одним із популярних олімпійських видів спорту. І виявилося - це страшна військова таємниця. Цифри міністерства, області і міст взагалі не б'ються.

У нас немає стадіонів, немає тренерів, а відтак у нас не буде і спортсменів. А тепер найголовніше - нам потрібно забути про медалі на наступні років 7-8 і зайнятися дитячим масовим спортом. Не треба переживати, що колись була сильна боротьба чи бокс, а зараз їх майже нема. Все можна відродити - було б бажання.

Після Олімпіади буде розбір польотів. Когось навіть звільнять, але переважно, всі скажуть, що мало грошей і треба вкладатися в спорт, бо спорт, як і село - гине. На жаль. Коли ми сміємося з Медведєва і його "Дєнєг нет, но ви дєржитесь" - ми не помічаємо, що ми точно такі ж. Точно такі ж, як і "дурні москалі".