"Привіт із 90-х": Для чого Зеленському, Путіну й Лукашенку західні кіногерої

Зустріч в офісі президента, тривала розмова, фотосесія з президентом і його дружиною. Це програма державного візиту іноземного лідера? Ні, всього лише візит американського кіноактора Тома Круза, який прибув до Києва на запрошення президента Володимира Зеленського

"Привіт із 90-х": Для чого Зеленському,…
Фото: president.gov.ua

Прибув для того, щоб поговорити про кіно, розповісти, що нібито зацікавився українськими локаціями для зйомок одного зі своїх нових кінопроектів, і "послухати про досвід зйомок в кіно Володимира Зеленського".

Якщо пропустити повз вуха офіційну заяву прес-служби президента, яка розповіла, що Зеленський просто хотів розповісти Крузу "про компенсації іноземним виробникам, які знімають фільми в Україні", причини і цілі цього візиту якось не дуже зрозумілі.

Соратники президента розповідають про його "втому від влади", парламентарі із "зекоманди" починають публічно лаятися із "зеурядом", голова президентської партії готується із неї втекти, президентська охорона, схоже, забастувала і відбивати президента від підступних журналістів доводиться прес-секретарю. У президента чи то немає часу сходити бодай на протокольні заходи у Бабин Яр, чи то немає часу до них перевдягнутись (цікаво – із чого? З замасленої спецівки?) – і він нібито вимушений йти туди "інкогніто".

Але при всьому при тому Володимир Олександрович витрачає свій безцінний час на якогось популярного актора, як... Як хто? Звичка влаштовувати тривалі особисті зустрічі з акторами, загалом, не дуже популярна в сучасному світі. Президенти говорять з банкірами, фінансистами, на гірший кінець – із власниками і очільниками крупних транснаціональних корпорацій. А от із кіноакторами – якось не дуже.

Хоча є із цього правила, звичайно, і винятки. Бо хто ж забуде білоруського президента Олександра Лукашенка, що копав картоплю зі Стівеном Сігалом – і годував його салом? Чи президента російського Володимира Путіна, який вручав Жерару Депардьє російський паспорт і теж розповідав при тому про можливості перенесення кіновиробництва на Росію?

Таким чином вчорашня зустріч в офісі президента стала своєрідною ініціацією як для Зеленського, так і для Круза. Перший став повноправною частиною клубу пострадянських лідерів, а другий – вступив до клубу дивакуватих зірок-пенсіонерів, які милують око і тішать самолюбство цих пострадянських лідерів. Із чим їх можна привітати обох.

Але без відповіді залишається питання про те, для чого всі ці актори потрібні що Зеленському, що Лукашенку з Путіним? Пояснень, насправді, може бути багато.

Для останніх двох президентів, звичайно, всі ці зустрічі і фотосесії можуть бути своєрідною демонстрацією того, що попри статус диктаторів вони залишаються персонами рукопожатними. І "здорові сили Заходу" в особі популярних представників мистецтва - то така собі легітимація культурними контекстами на кшталт дружби Кім Чен Ина з баскетболістом Родманом.

Але для Зеленського, здається, цей аргумент не працює – він, попри всі особливості, був обраний на демократичних виборах і підтверджувати свою легітимність за допомогою зв’язків з поп-ідолами не зобов'язаний. Так й для Путіна і Лукашенка ця "культурна дипломатія" не так багато важить.

А сама розповсюдженість цією традиції саме на пострадянській території наштовхує на думку, що це якось пов’язано із комплексами й забаганками саме мешканців колишнього СРСР.

При тому, що, власне, класична радянська еліта ніколи не поводилая в подібний спосіб. Ні, в партійців були свої "корпоративчики", посадовці заводили романи з театральними актрисами, але все це відбувалось максимально непублічно, у замкненому колі "соратників". На трибуні Мавзолею, умовно кажучи, ні Сталін, ні Брежнєв ні навіть Горбачов із акторами не фотографувалися. Ні з радянськими, ні із західними.

Натомість, здається, більша частина кайфу постраданяських еліт від їхніх "побачень" з кіногероями походить саме від максимальної публічності, можливості зробити фоточку і розмістити її чи то в інстаграмчику, чи то на стрічці новин ТАСС, БелТА чи сайтах всіх українських інформагенств.

І мода на подібний жанр прийшла до нас не з СРСР, а із "лихих 90-х" років минулого вже століття. Коли скоробагатьки із "нових росіян" – чи "нових українців" – завели моду на публічне спілкування із зірками кіно та естради. Це була своєрідна "реалізація всіх мрій" дворових бандитів, які волею долі раптом отримали тоді малинові піджаки, "мерседеси" і можливість купити якщо й не кого завгодно – то переважну більшість із кумирів свого дитинства, на яких вони дивились на екранах чорно-білих телевізорів.

А візити акторів із Заходу – з числа тих, фільми з якими на піратських відеокасетах дивився молодий голова голова колгоспу з прізвищем Лукашенко, та молодий агент КДБ за кличкою "Міль" (згодом – президент Російської Федерації Володимир Путін)  стали зримою демонстрацією того, що вони досягли в цьому житті всього, чого тільки могли уявити і захотіти. Відправлені в тираж актори стали для них таким самим "статусним" символом, як мерседеси і присутність на пиятиках "бардів" на кшталт Михаїла Круга – для ватажків організованих бандформувань.

Не уник цієї спокуси й Зеленський, якому в ті буремні роки було заледве 20 років. Витративши чималу частину молодості на заробітки на корпоративах, український президент, схоже, вирішив відчути можливості свого нового статусу і отримати якщо й не на корпоратив, то принаймні для фотосесії Тома Круза. І з висоти виконавця ролей в "Слузі народу" і в "Коханні у великому місті" поговорити про кіномистецтво з актором із "Місії нездійсненної". Як актор із актором.

Що ж, якщо такий різновид культурного дозвілля дозволить чинному президентові покращити зіпсовану реальністю самооцінку і краще справлятися зі своїми прямими службовими обов’язками – то всю цю історію можна тільки вітати. Інша річ, що не хотілось би, щоб ця "мімікрія під Путіна та Лукашенка" торкнулася і планів Зеленського залишитись при владі на наступні років 20-30, як то трапилося з іншими поціновувачами західних акторів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"