Приватизація "Нафтогазу": Чи зможе уряд продати "заборонені" підприємства

У ВР зареєстровано урядовий проєкт закону, який визначає перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Схоже, в Кабміні вирішили випередити опозицію, давши українцям список того, що не продаватимуть. Однак не все так просто... 

Приватизація "Нафтогазу": Чи зможе уряд…

Законопроєкт №2831 з’явився у Раді тиждень тому, 3 лютого, майже за два тижні після затвердження урядом переліку підприємств, що не підлягають приватизації. Наразі напрацювання підлеглих прем’єра Олексія Гончарука перебуває на розгляді в парламентському комітеті з питань економічного розвитку. Дискусії довкола його ухвалення ще попереду.

Урядовці вважають, що законопроєкт "забезпечить посилення контролю держави за збереженням і використанням майна акціонерних товариств, казенних та державних підприємств, установ і організацій, що не підлягають приватизації" - про це йдеться у пояснювальній записці до проєкту.

Державний сегмент національної економіки у нас чималий: наразі в Україні налічується понад 80 органів управління об’єктами державної власності, яким підпорядковано близько 3700 суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Втім, зазначають автори законопроєкту, більшість із цих суб’єктів господарську діяльність не здійснюють.

Із 2 жовтня 2019 року втратив чинність попередній закон про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Частину цих підприємств вже ліквідовано, припинено чи реорганізовано (в уряді таких налічили 911, зокрема, ДП "Укршляхтехнологія", облавтодори, майнові комплекси підприємств залізничного транспорту, ДП "Державна лоцманська служба", обласні радіотелевізійні передавальні центри, ДП "Запорізьке конструкторське бюро "Іскра", Науково-виробниче підприємство "Машпроект", Проектно-конструкторське бюро "Прогрес", Виробниче об'єднання "Зоря").

Критерії, за якими в уряді визначали підприємства, що не підлягають приватизації:

- функції яких не можуть у повній мірі виконуватися компаніями недержавного сектору:

- підприємства, що забезпечують енергетичну незалежність та обороноздатність держави;

- природні монополії;

- діяльність яких має критично важливе значення для суспільства.

Які ж підприємства, що залишилися у власності держави, повністю чи частково не підлягатимуть приватизації в разі ухвалення цього закону?

Проєкт передбачає заборону приватизації державного контрольного пакету в 50% + 1 акція дев’яти стратегічних об’єктів. Це НАК "Нафтогаз України", АТ "Українська залізниця", "Укрпошта", підприємств оборонного комплексу – ДАХК "Артем", ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", ПАТ "Завод "Фіолент", НВО "Київський завод автоматики", АТ "Хартрон" і підприємство залізниці "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Пропонується повністю заборонити приватизацію 101 товариства, державна 100-відсоткова частка в яких не підлягає продажу, а також державних унітарних та казенних підприємств. Це НАЕК "Енергоатом", "Укргідроенерго", "Укренерго", АТ "Магістральні газопроводи України", держпідприємства "Оператор ринку" і "Гарантований покупець", "Документ", Поліграфічний комбінат "Україна", державне підприємство "Антонов", Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, Державне Київське конструкторське бюро "Луч", Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова, Завод імені В. О. Малишева, НВК "Зоря" - "Машпроект", низка бронетанкових заводів та інших підприємств оборонної та інших напрямків.

Також запропоновано накласти заборону на приватизацію 109 об'єктів культури та спорту – серед них Національний цирк України, Національна філармонія України, Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Національне видавництво дитячої літератури "Веселка", Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Верьовки, Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, Одеська національна музична академія ім. А. Нежданової, Національна музична академія України ім. П. Чайковського, Національний спорткомплекс "Олімпійський", Олімпійський навчально-спортивний центр "Конча-Заспа", музеї, заповідники та інші знакові для українців об’єкти культурної спадщини.

"Нафтогаз" - на приватизацію шикуйсь?

З-поміж знакових об’єктів, що їх держава хоче зберегти у своїй "кишені", привертає увагу, зокрема, "Нафтогаз України". Синхронно з появою урядового законопроєкту ЗМІ поширили заяву голови правління НАК Андрія Коболєва про те, що вже "нічого не заважає приватизувати "Нафтогаз". Заяви про можливість продажу пакету акцій компанії на біржі Коболєв, який працює в НАК з 2014 року і контракт якого добігає кінця наприкінці березня ц.р., не раз робив і раніше.

Цього разу в інтерв’ю виданню РБК-Україна, опублікованому 10 лютого, він зазначив, що після анбандлінгу (виокремлення з "Нафтогазу" газотранспортної системи України) за держкомпанією залишаються такі функції, як виконання підписаного в кінці 2019 року "газового" контракту з "Газпромом", видобуток і постачання газу, контроль додержання державних інтересів у сфері поставок енергоносія.

Після вдалого анбандлінгу Коболєв пропонує НАК… продати – "частково, повністю, як виберуть <…> якщо держава хоче зберегти донора бюджету, зняти дискусію про зарплати, поліпшити корпоративне управління, щоб, можливо, отримати ще більше грошей, і одноразово отримати істотну суму від цієї компанії". "Всі монопольні функції з компанії вийшли. Ризиків для енергетичної безпеки країни при нормальному регулюванні ми вже не бачимо", - каже він.

Механізм продажу голова правління бачить таким: "Ми давно пропонуємо як мінімум міноритарний пакет випустити на біржу. Якщо результат сподобається, продати і все інше". Підготувати до продажу НАК можна за три роки, вважає Коболєв.

Та не все однозначно в цих планах. Їхню реалістичність заперечує голова парламентського комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. Він написав у Фейсбук, що приватизація "Нафтогазу" чи розміщення акцій компанії порушили б чинне законодавство. За НАК залишилася функція зберігання газу в підземних сховищах: "Закон, який ми нещодавно ухвалили, говорить, що підземні газові сховища можуть бути лише у власності компанії, 100% корпоративних прав якої належить державі", - пише Герус. За його словами, щоб приватизація стала можливою, "Нафтогаз" має передати іншій держкомпанії свої підземні газосховища, а це малоймовірно.

Загалом внесений урядом законопроєкт залишає шпарину для припущень щодо перспектив приватизації чи виходу на IPO (продаж пакетів акцій) державних підприємств, де держава контролює 50% + 1 акцію. І якщо намір приватизувати 49 відсотків "Нафтогазу" може наштовхнутися на згадані Герусом законодавчі перешкоди, то що стоїть на заваді бажанню наповнити державний бюджет за рахунок продажу інших об’єктів, серед яких є ласі шматки?

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"