Конфіскація для МВФ: Кого у Зеленського хочуть саджати за "незаконне збагачення"

Поданий до Верховної Ради Володимиром Зеленським проект закону №10461 від 17.07.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" визначено як невідкладний і передано в комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Президент пропонує розглянути його на позачерговому пленарному засіданні, яке просить скликати до 19 липня, поки не сплив строк роботи останньої, десятої парламентської сесії восьмого скликання. Спікер Ради Андрій Парубій президентові наполегливо відмовляє. Ці політичні рухи не залишають шансів для ухвалення згаданої ініціативи до парламентських виборів.

Про що йдеться у законопроекті

Він передбачає повернення до Кримінального кодексу України статті 368 з позначкою 5 – "Незаконне збагачення". Аналогічну за назвою (і відмінну за змістом) статтю 368 з позначкою 2 ККУ визнано такою, що не відповідає Конституції, рішенням Конституційного Суду № 1-р/2019 від 26 лютого 2019 р. Відтоді ця стаття не діє. Її повернення у вітчизняне законодавство вимагають міжнародні організації, в тому числі Міжнародний валютний фонд.

28 лютого ц.р. попередник Зеленського на посаді президента Петро Порошенко вніс всій варіант врегулювання цієї законодавчої прогалини – проект закону під №10110. Він дублював норму скасованого КСУ закону в частині величини незаконних коштів чи активів. Але усував претензію Конституційного суду щодо невідповідності презумпції невинуватості зобов’язання самого підозрюваного довести законність своїх статків.

При цьому Порошенко пропонував таке визначення незаконного збагачення, яке, на думку юристів "Центру протидії корупції", не дало б змоги довести провину корупціонерів у суді. Так чи інакше, цей проект не був розглянутий парламентом.

У "забракованій" Конституційним судом версії закону каралося набуття уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особою у власність грошей або майна на суму понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, законність підстав набуття яких не підтверджено. Натомість у Зеленського хочуть карати за незаконне збагачення на суму, яка більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує доходи цієї особи. Таке підняття виглядає дещо дивним.

У законопроекті Володимира Зеленського незаконне збагачення пропонується карати позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати посади на держслужбі до 3 років. Активи ж, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду.

Вносяться й інші зміни до Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України та низки інших законів, завдання яких – створити процедури притягнення до кримінальної відповідальності винних у незаконному збагаченні і стягнення необґрунтованих активів у держскарбницю.

Розгляд справ про визнання активів незаконними і стягнення їх у дохід держави пропонується покласти на Вищий антикорупційний суд (судити корупціонерів мають колегіально три судді ВАС). Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення подає представник Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Пропонується така процедура розгляду справ про корупційні доходи: спочатку позивач повідомляє суду факти, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність згаданої різниці між вартістю активів та доходами цієї особи. Після цього відповідач доводить законність своїх активів. А тоді вже суд виносить рішення на користь тієї сторони, докази якої були більш переконливими.

Цей закон може мати зворотну дію. До суду можна буде звернутися щодо необґрунтованих активів, набутих протягом 3 років до дня набрання чинності цим законом, якщо різниця між вартістю активів і доходами особи у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день набрання чинності законом. Такий же критерій діє для позовів щодо необґрунтованих активів, набутих після вступу в силу розглядуваного закону.

Внесення цього законопроекту за кілька днів до голосування громадян за новий склад парламенту, а також відмова діючого депутатського корпусу збиратися на позачергове засідання вкупі роблять із цього документу вигідну владі "фішечку". Безсумнівно, що законопроект Зеленського буде прийнятий наступним складом Верховної Ради. А от чи діятиме він для всіх, чи лише для обраних владою фігур – питання. Попередня історія спроб притягнути до відповідальності політиків, на яких впала підозра у незаконному збагаченні, показала, що цю статтю можливо використати в якості політичного тиску. Причому не лише з боку влади, а й з боку інших зацікавлених сторін. Тож відкритим залишається питання, чи утримається Зеленський від спокуси діяти за тими ж лекалами