Позбавити водійських прав і не випускати з країни: Як "слуги" пропонують вибивати з українців борги за комуналку

Depo.ua розбирає нюанси законопроекту.

З комунальним рабством почекали до завершення виборів

Законопроект №3613 про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг подали троє маловідомих нардепів зі "Слуги народу": Михайло Лаба, Ігор Кривошеєв та Анатолій Костюх. Проте схоже, що прізвища цих депутатів-ноунеймів є лише прикриттям. А сама ідея "закрутити гайки" народилася в надрах міністерства розвитку громад та територій України та була палко підтримана соціальним комітетом парламенту, керівниця якого Галина Третьякова має досить своєрідне уявлення про соціальність державних функцій та уславилася публічними міркуваннями про "низьку якість дітей", які народжуються у незаможних родинах.

Цей законопроект з'явився ще влітку. І розглянути та ухвалити його "слуги" хотіли ще на початку осені. І навіть включили його у порядок денний. Проте, ймовірно через намагання уникнути напруження серед електорату напередодні виборів, відклали. Але по завершенні обрання місцевої влади хутко повернулись до цього питання. І вже на початку грудня Третьякова підписала проект постанови про ухвалення законопроекту в сесійній залі. Основний документ вже має погодження профільного соціального комітету. Очікується, що він незабаром з'явиться у порядку денному Верховної Ради.

По своїй суті новий регламент стягнення заборгованості зі споживачів є регламентом з вибивання боргів. Адже він дає в руки надавачів послуг дуже широкі можливості. І при цьому позбавляє споживачів існуючих нині запобіжників щодо ще більшого нагромадження боргів та потенційоного позбавлення житла.

Експерти говорять, що автори цієї ініціативи розглядають комунальні борги як проблему для функціонування сфери життєдіяльності українських міст та відповідних секторів економіки. Проте для влаштування драконівської системи зі стягнення боргів обрано не дуже вдалий час: загальне падіння економіки на фоні скорочення заробітків незаможних українців через карантин та пандемію переводить у групу ризику потрапляння під каток комунальних колекторів все більшу армії споживачів. Ну і не слід забувати, що нині відбувається стрімке зростання тарифів на газ та електроенергію.

До чого готуватись потенційним неплатникам

Але карусель невідворотніх реформ здоровий глузд зупинити не здатний. Тож громадянам, що перебувають у лавах потенційних боржників, слід готуватись до наступного:

Скасування судового збору для надавачів послуг відкриє для останніх вікно можливостей щодо стягнення боргів. Адже дотепер газзбутам, енергокомпаніям, жекам, ОСББ та іншим комунальникам доводилося починати судову тяганину з мешканцями, які не надто сумлінно оплачують рахунки, зі складання позовів і заяв та оплати судового збору. Розмір якого виражається у процентах від суми боргу. Знайти такі кошти, та ще й без гарантій виграшу у суді та їх повернення, комунальникам вдається далеко не завжди. Автори ж законопроекту пропонують віднести надавачів комунальних послуг до пільгової категорії позивачів і звільнити їх від цього тягаря. Звісно, останні радо скористаються цією можливістю і завалять суди позовами або заявами про видачу судових наказів.

Також споживачів, які потраплять у категорію боржників і програють суди, зобов'яжуть укладати договори про реструктуризацію. З можливістю розстрочити борг навіть на кілька років. Але цей термін буде залежати від рівня доходів родини - аби платіж не перевищував чверть, (а у деяких випадках - 20%) від надходжень.

В частині процедури стягнення, боржників по комуналці прирівняють до аліментників, для яких у законі "Про виконавче провадження" відведено окрему повновісну статтю. Після ухвалення законопроекту №3613 в статтю про аліментників, на тих самих правах, додадуть і споживачів комунальних послуг. Тож останні мають можливість відчути незабаром всі принади процедури переслідування несумлінних батьків та матерів. Тільки замість дітей в цьому випадку дорослі у боргу перед представниками приватного (почасти олігархічного) бізнесу. (Хоча, звісно, ми не закликаємо не сплачувати за комуналку. Це обов'язок кожного, хто нею користується. Інша справа, що обов'язок держави - дбати про соціально незахищені категорії громадян. Принаймні про це заявляли і президент, і депутати під час виборчих кампаній).

Щоби вплинути на злісних боржників за комуналку, їм можуть заборонити виїжджати за кордон, тимчасово позбавити прав керувати автівкою, права на зброю та можливість полювати (для власників мисливських квитків). Для стягнення боргу арештують банківські рахунки, змусять роботодавця вираховувати з зарплатні. Причому все це відбуватиметься навіть без рішення суду - всі обмеження набудуть чинності в результаті винесення відповідної постанови державним виконавцем.

А якщо борг перевалить за 20 мінімальних зарплат, можуть і арештувати житло з чого розпочнеться процедура його стягнення.

Окрім цього для боржників за комуналку застосують систему штрафів, які стануть додатком до вже існуючої сьогоді пені в розмірі 3,5% річних. Так, якщо споживач прострочить плату на рік, його оштрафують на 20% від суми заборгованості. За дворічного прострочення накладуть додаткові 30% штрафу. І, нарешті, прострочення на строк від трьох років дозволить "обілетити" штрафника на 50% від суми його боргу. 

Читайте також: Забрати квартиру за борги: Чому президент заветував закон, що допомагає застряглим у валютній іпотеці українцям

Всі ці справді жорсткі та безапеляційні заходи боротьби з неплатежами за комунальні послуги справді можна було б застосовувати, говорять економісти, але на хвилі зростання економіки, коли навіть найпасивніші в економічному сенсі верстви населення відчувають приплив грошових надходжень. Але на спадаючій економічній хвилі, помноженій на зростання комунальних тарифів, держава мала б виконати свою соціальну функцію і підтримати громадян. А не створювати умови, коли чим безнадійнішим є економічний стан людини, там масивнішим буде прес, яким його чавитимуть державні органи.