Позачергова сесія Ради: Чому Зеленському припекло терміново затверджувати герб та піднімати мінімалку

Сьогодні, 25 серпня, відбудеться відбудеться позачергове засідання Верховної Ради. Депутати зберуться з ініціативи Володимира Зеленського, а на порядку денному – шість законопроектів

Позачергова сесія Ради: Чому Зеленському…

За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, перше питання, що мають розглянути парламентарі – підняття мінімальної заробітної плати, друге – так звані портфельні гарантії. 

"Це достатньо спрощений законопроєкт, який відповідає саме портфельним гарантіям. І інші чотири питання – це ратифікації, запропоновані Президентом і Кабінетом Міністрів", – зазначив він на брифінгу. 

Depo.ua пропонує огляд проектів, заради яких нардепів вирвали з відпусток. 

Отже, головним приводом для зібрання Офіс президента називає необхідність підвищення мінімальної заробітної плати в Україні і пояснює це турботою про добробут громадян, які з вересня будуть отримувати на двісті з лишнім гривень більше. "Українці заслуговують на гідну зарплату. Знаю, це нелегко – взяти й підвищити. Однак ми й не шукали легких рішень, коли прийшли до влади", – зазначив глава держави обгрунтовуючи свою ініціативу ще на початку літа.

Мінімалістичний популізм

Президент пропонує збільшити видатки бюджету на фінансування підвищеної мінімалки, яка з 1 вересня сягатиме 5 000 гривень, що на 280 гривень більше, аніж діюча на сьогоднішній день ставка.

Зауважимо, що минулого разу мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2020 року зросла на 550 гривень і становить 4 723 гривні в місяць або 28,31 гривні за годину. В 2019 році, нагадаємо, мінімальна зарплата становила 4 173 гривні.

Слід розуміти, що збільшення мінімалки - досить непростий бюджетний та економічний процес, оскільки він тягне за собою також і збільшення тарифних ставок для працівників. Це, відповідно, викличе. з одного боку, більш суттєві витрати з державного бюджету. В той же час, оскільки разом зі зростанням мінімалки також підвищується і прожитковий мінімум до 2 225 гривень (замість 2 102 грн, який дія на сьогодні) доведеться коригувати і розміри всіх платежів, які розраховуються на підставі цього прожиткового мінімуму.

Якщо ж дивитись на ситуацію через державну призму, то таке нібито незначне підвищення мінімальної зарплати насправді виявиться досить суттєвим, у кілька мільярдів, навантаженням на бюджет.

За розрахунками президентського Офісу, як можна зрозуміти з пояснювальної записки, у бюджеті необхідно буде відшукати близько 4 мільярдів гривень аби забезпечити заплановане підвищення мінімалки та посадового окладу працівника 1 тарифного розряду (суми, яка визначає прожитковий мінімум). 3,5 мільярди автор пропонує взяти з бюджетної програми "Обслуговування державного боргу", оскільки через стримування курсу валют там виникла відповідна економія. Ще півмільярда президентські економісти пропонують взяти з податків, які надійдуть до бюджету в результаті, увага, цього самого збільшення мінімалки.

Оптимісти з Банкової передбачають, що збільшення мінімалки "сприятиме підвищенню рівня оплати праці найманих працівників, пожвавленню споживчого попиту та зростанню добробуту громадян". Натомість у колах дрібних та середніх підприємців, які, будемо відвертими, під час формування фондів зарплат орієнтуються саме на мінімалні розміри офіційних виплат, ініціативі голови держави не надто радіють. Адже в умовах і без того напруженої ситуації в економіці непрораховані наслідки соціального популізму президента напередодні місцевих виборів, може стати останьої краплею перед закриттям бізнесу чи відходом у тінь. 

Плюс до того нераціональним і безвідповідальним з боку голови держави є те, що у формуванні підвищенної мінімалки він покладається на якусь ефемерну економію сплати Україною своїх боргів, адже немає жодної гарантії, що наступного року така економія також буде можливою. А збільшення ставок вже нікуди не дінеться. Також на горизонті цього і наступного бюджетних років аж зовсім не проглядається якихось проривів з наповнення державної казни за рахунок інших джерел.

Порятунок електроенергетики з боргової ями

Натомість "сусіднім" проектом закону під №3659 Верховна Рада спробує зав'язати державу в якості гаранта для того, аби порятувати одного з найбільших гравців вітчизняної електроенергетики - ПрАТ "Укргідроенерго". Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пропонує депутатам внести змни до 6-ї статті Державного бюджету на 2020 рік і допомогти компанії вирішити ситуацію з боргами, в яких вона ув'язла останнім часом.

Ця акіонерна компанія опинилася в списку постраждалих від енергетичної кризи, спровокованої, серед іншого, нерацональним розвитком "зеленої" енергетики. Тому депутатам пропонується надати "Укргідроенерго" можливість брати кредити під державні гарантії - без надання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань.

Вважається, що чергове ярмо гарантій на шиї держави відбувається у межах порятунку компанії, яка потрапила у скрутне становище через ситуацію на ринку та природні фактори. Але експерти припускають, що тут зав'язані інтереси компаній окремих олігархів, зосереджені в такому балансуванні в енергетиці, коли за рахунок державного сектору електроенергії відбувається перетік прибутків у контрольовані ним сегменти - переважно тепловий та "зелений". Ну а водників цілком можна порятувати і за рахунок держави.

Великий Герб під ялинку

Феєричним з точки зору актуальності для винесення на позачергову сесію ради виглядає і наступний проект - про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України (проект № 3994). Питання, яке чекало майже 30 років, виявилося настільки нагальним у серпні 2020 року, що президент країни вирішив не тягнути і доручити Кабінету міністрів терміново провести конкурс на кращий ескіз великого герба та до 1 грудня визначити переможця і подати проект на затвердження Верховній Раді.

Ймовірно, президент хоче своє новорічне привітання зробити вже на фоні не лише традиційної ялинки, а й нового головного символа українскої державності. В цьому випадку, звісно, треба поспішиши, аби виконати всі процедури і до моменту відеозапису привітання встигнути оформити відповідний антураж.

Нові позички Зеленського

Також 25 серпня Верховна Рада має намір ратифікувати кілька угод та меморандумів стосовно нових позичок України, які влада залучає для реалізації інфраструктурних проектів.

Йдеться про позичку Євросоюзу в розмірі 1 млрд 200 млн макрофінансової допомоги на боротьбу з COVID-19 (проект №0063). Допомога надається у вигляді процентного кредиту і має бути повернута ЄС протягом 15 років. Цей кредит , як зазначається у меморандумі з ЄС, надається разом з допомогою від Міжнародного валютного фонду, який у червні 2020 року схвалив програму Stand-by для України на суму 5 мільярдів дол. США.

Ще 450 млн євро Україна збирається позичити у Європейського інвестиційного банку на проекти у сфері дорожньої інфраструктури (проект №0055). Ці кошти буде витрачено на будівництво північної об’їзної дороги м. Львів та реабілітації ділянок автомобільної дороги М-05 у Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях України.

І, нарешті, останній проект, який розглянуть депутати на позачерговій сесії - ухвалення ще одніє "дорожньої" позички. Низку невеликих транспортних проектів реалізовуватимуть за допомогою 50 млн євро, які в якості кредиту пропонує Україні Європейський інвестиційний банк (проект №0056).

Читайте також: Нью-Васюки за 30 мільйонів. Як няні Зеленського спокушатимуть інвесторів

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"