Підвищення тарифів на світло: Як звичайні українці рятуватимуть енергетику від банкрутства

Ситуація з розбалансованою електроенергетикою, коли виробникам "зеленої" енергії держава має сплачувати в п'ять разів більше середньої вартості кіловату, поставила перед загрозою банкрутства цілі складові галузі. Під особливим ударом опинилася атомна енергетика, яка генерує найдешевшу електрику.

Аби заткнути дірки заборгованостей і ліквідувати розрив зв'язків, уряд вдається до поступового підвищення вартості всіх складових кінцевої ціни кіловата. Йдеться і про зростання вартості транспортування, і про скасування пільгового тарифу (90 коп за кВт при споживанні до 100 кВт на місяць), і про скасування нічного тарифу. 

Як це все вдарить по кінцевому споживачеві - розбирається Depo.ua.

В чому суть кризи

Система виробництва та продажу електрики влаштована так, що близько 55% всього обсягу виробляють атомні електростанції. Ще 10% припадає на гідроелектростанції. До 5% вже піднялася альтернативна енергетика (сонячні станції та вітряки). Решту генерують теплоелектостанції, які використовують вугілля та газ, а з недавнього часу ми ще й добираємо у росіян.

Найдешевшу атомну електрику (близько 90% всього виробленого) виробники продають державній енергетичній компанії - так званому Гарантованому покупцю. А вже він розподіляє її з певною націнкою по споживачах. Сюди ж спрямовується і енергія гідроелектростанцій, система яких є своєрідним способом балансування пікових навантажень, адже дозволяє як багато споживати, так і видавати у мережу.

Зелена енергетика, яка генерує 5% електрики, в той же час є найбільшим тягарем для системи. Адже утворена система стимулювання її розвитку передбачає, що за кожен кіловат виробник отримуватиме 4-5 гривень своєрідної дотації. Для порівняння атомний кіловат обходиться у закупці трохи менше 60 копійок. Таким чином виходить, що близько 20% всього електричного бюджету енергосистеми сплачується альтернативщикам, які продукують лише 5%.

Енергія тепловиків також є коштовною і обходиться у близько 2 гривні за квт. Але в той же час вона, як і енергія гідроелектростанцій, дозволяє стабілізовувати енергосистему у пікові моменти, коли через технологічні паузи знижуються поставки з атомних станцій.

Читайте також: Криза в енергетиці. Який подарунок Шмигалю залишив Оржель

Нині у згаданого вище Гарантованого покупця склався шалений розрив у кілька мільярдів гривень між тим, що він отримав від споживача, і тим, що має сплатити виробникам енергії. Найбільшою долею в цьому розриві є доля альтернативщиків, які нібито й не так багато виробили (близько 8%), але отримати мають "по повній програмі" (близько чверті витрат). 

Аби ліквідувати ці дірки держава заливає галузь своїми (тобто, нашими) грошима і дозволяє компаніям кредитуватись під державні гарантії. Але цього виявляється замало.

Хто заплатить

Тож настає час залізти до кишені споживача. В даному випадку йдеться як про домогосподарства, так і про промислові підприємства. Під особливим ударом опиняються ті, чия собівартість продукції у значній мірі складається з енерговитрат.

Першим кризовим заходом стало збільшення Національною комісією з регулювання електроенергетики (НКРЕКП) тарифу на транспортування на 54%. Відтепер НЕК "Укренерго", яка забезпечує транспортування, отримуватиме за кожну передану мегаватт-годину 240,23 грн замість 155,4 грн.

Експерти говорять, що для кінцевого споживача складова транспортування не є аж надто значною, а тому таке підвищення ціни кіловату вплине на рівні кількох копійок - чого багато хто може навіть і не помітити. 

Але, здається, НКРЕКП не збирається на цьому зупинятись. І у підсумку йдеться про здорожчання транспортування на рівні 400% у найближчій перспективі. А це вже буде досить відчутно - десь на рівні зростання кінцевої ціни наполовину.

В той же час ця міра не здатна вирівняти ситуацію в енергетиці і, за визнанням самої НКРЕ, потребує "поступового вирівнювання тарифів для різних категорій споживачів". За цим обтічним формулюванням криється, насправді, ні що інше, як скасування будь-яких пільг і підтягування тарифу до найвищого рівня. На різного роду заходах представники регулятора критикують систему надання субсидій і намагаються добитись єдиного для всіх принципу формування ціни.

Отже, в планах на найближчий час, як повідомляють учасники ринку, є скасування пільгового тарифу для пересічних громадян, які мають змогу сьогодні за перші 100 кіловатт спожитої енергії платити по 90 копійок.  Таким чином вартість зросте до 1,68 за кіловатт - незалежно від кількості спожитої електрики. Також 90 копійок можуть переглянути і для тих споживачів, хто користується електроопаленням, і привести його до рівня 1,68 грн. - незалежно від сезону та кількості спожитих кіловатт.

А от великі споживачі енергії побоюються, що їх позбавлять так званого "нічного тарифу", коли енергія в нічні години коштує вдвічі дешевше і дозволяє заощаджувати при виробництві мало не половину. Багато хто з виробників підлаштував своє виробництво саме під нічний тариф, збільшивши тим самим свою рентабельність. Причому тут йдеться і про підприємства з пулу олігархів, які виробляють, наприклад, металопродукцію.

Скасування нічної знижки змусить їх платити значно більше за енергоресурс, який є чи не головною складовою у виробництві. Під ударом також опиняться й інші енергоємні підприємства. Що автоматом потягне за собою здорожчання товарів.

Як би там не було, але позитивних очікувань на ринку не спостерігається. І навіть поступки з боку екоенергетиків, які погоджуються на зниження на 15% тарифу на сонячну енергію, навряд чи виправить ситуацію і скасує подальше зростання вартості електроенергії для кінцевого споживача.

Читайте також: Кожен українець із своєї кишені сплачує зелений тариф