Навіщо Гриценко "засмоктує" політичну дрібноту

Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, якому останнім часом малюють високі рейтинги (а якщо вірити останньому опитуванню КМІС, він взагалі перемагає всіх конкурентів у разі виходу до другого туру), почав потроху засмоктувати у власний проект інших представників позапарламентської політичної тусовки.

Першим подібним "придбанням" став Єгор Фірсов та його партія "Альтернатива", про об'єднання з яким було оголошено Гриценком учора під час візиту до Вінниці.

Наскільки такий союз підсилить Гриценка? Варто нагадати, що колишній "ударівець" Фірсов сам родом з Донецька, і у 2014 році вважався одним з перспективних молодих політиків. Зокрема, він став наймолодшим нардепом 7-го скликання Верховної Ради. Але вже у наступному скликанні "вдарився в штангу" - після звільнення голови СБУ Валентина Наливайченка, з яким пов'язували юного парламентарія, він побив горщики з керівництвом президентської фракції і з "ударівцями".

Уже у 2016 році після звинувачень на адресу керівництва БПП у корупції Фірсов грюкнув дверима. До нього був застосований імперативний мандат, і Фірсов залишився на вулиці. Хоча він і створив власну партію "Альтернатива", особливими успіхами похвалитися не зміг. У 2016 році він балотувався на довиборах до ВР по округу №206 у Чернігові, але посів п'яте місце, набравши лише 4%. Перемогу тоді святкував скандальний забудовник Максим Микитась. Якщо говорити про Фірсова, то його команді, за даними Depo.ua, віддадуть під управління одразу кілька областей в центрі Україні. Чи дасть це хоч якийсь результат? Є певні сумніви...

Сам Гриценко під час представлення нового союзу не виключив приєднання до його проекту інших сил. Так, він заявив, що зараз тривають переговори з низкою інших партій, які можуть приєднатися до "єдиної команди Гриценка". Серед ймовірних партнерів він назвав "Рух нових сил", "Самопоміч", "Народний Контроль", "Європейську партію", "Силу Людей", "Демократичний Альянс" та "Хвилю" Віктора Чумака. "До кінця цього місяця ви почуєте ще кілька назв, які приєднаються до нашої команди", - заявив Гриценко. За великим рахунком, він назвав мало не всю дрібноту - проекти, які зараз перебувають без діла. Хіба ще Юрія Кармазіна з його "Партією захисників вітчизни" забув згадати для повноти колекції…

Загалом, всі партії, які згадав Гриценко, зараз перебувають, м'яко кажучи, не в кращій формі. "Рух нових сил" без Михайла Саакашвілі повністю захирів, а головні керівники даної політсили Давід Сакварелідзе та Юрій Дерев'янко майже ніде не світяться. Можливо, для них Гриценко став би такою собі заміною видвореного з України екс-президента Грузії. "Демальянс" знаходиться на межі розпаду: "єврооптимісти" на чолі з Лещенком там залишаються чисто формально, і шукають варіанти втечі. До речі, у 2014 році напередодні виборів до ВР партія Гриценка та "Демальянс" об'єдналися, але синергії це не викликало: "Громадянська позиція" тоді зайняла лише десяте загальнопартійне місце з 3,1% підтримки.

Ще один переговірник Гриценка - "Самопоміч" - переживає затяжну кризу, яка почалася після сміттєвого скандалу, в який потрапив мер Львова Андрій Садовий. Все це призвело до часткової дефрагментації його партії. Щоправда, попри це наприкінці квітня лідер "Самопомочі" на останньому з'їзді партії натякав на свою участь у президентських перегонах. Але не виключено, що це було звичайною спробою підняти собі ціну. З іншого боку, у союз партій Гриценка та Садового віриться слабо: занадто великі амбіції у цих двох політиків, і домовитися їм буде надзвичайно складно.

Що ж до "Народного контроля" Добродомова, "Сили людей" з Олександром Солонтаєм, чи "Європейської партії" Миколи Катеринчука, то це – локальні проекти, які якщо і святкували вікторію, то лише в форматі місцевих кампаній в деяких окремих містах. До того ж всі ці три проекти зараз навряд чи мають серйозний потенціал.

Якщо говорити про Катеринчука, то з ним Гриценко вже мав справи у 2011 році, коли їхні партії як і зараз проходили процес об'єднання. Щоправда, вже наступного року обидва політики йшли до Верховної Ради під стягами "Батьківщини". Що ж до Віктора Чумака та його так і не перетворену на повноцінну партію "Хвиля", то він вже встиг заявити про президентські амбіції, але все це видається абсолютно безперспективним. Враховуючи досить близькі стосунки Чумака з Фірсовим, невиключено, що Гриценку вдасться домовитися з цим нардепом-мажоритарником з Києва.

Навіщо Гриценку ставати лідером дрібноти? По-перше, для підтвердження власної перспективності. Йому конче потрібна масовка. Бо поки окрім досить дивних результатів соцопитувань реальних успіхів у нього немає. А об'єднання, за великим рахунком – це піар-акція. По-друге, на місцях у "першого непрохідного" та його "Громадянської позиції" - по нулях. Партійних осередків у Гриценка не було в 2014 році. Немає їх і зараз. Для участі у виборах йому потрібні структури. У тієї ж "Самопомочі" подібні структури сформовані майже по всій території України. В інших потенційних союзників Гриценка теж є напрацювання в певних базових регіонах. Той самий Катеринчук може допомогти екс-міністру оборони на Вінниччині, Добродомов – у Львові тощо.

От і доводиться Гриценку, який взагалі немає власної команди, збирати навколо себе хоч когось. Інша справа, що це нагадує старий анекдот, коли герой з букв "Ж", "О", "П", "А" хоче скласти слово "щастя". Поки у колишнього полковника попри буцімто високі рейтинги з політичним щастям спостерігаються певні проблеми…