Потрібно просто почати стріляти: Чому Кравчук увійшов в роль "яструба"

Різкі висловлювання Кравчука стосовно ситуації на фронті є чітким сигналом того, що наявна ситуація на лінії зіткнення є неприйнятною. При чому цей сигнал однаковою мірою адресований як Москві, так і Вашингтону
 

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Потрібно просто почати стріляти: Чому Кр…

Вчорашня заява голови української делегації у мінській ТКГ Леоніда Кравчука про те, що "на кожен постріл потрібно відповідати пострілом", вийшла дещо несподіваною. Особливо на тлі тієї позиції, яку Леонід Макарович займав на зорі свого головування в українській делегації.

Звичайно, Кравчук впродовж останнього місяця-двох вже дозволяв собі гостре слівце, на кшталт пропозиції таки відключити Росію від SWIFT "за відсутність прогресу на мінських переговорах". Але все-таки економічні санкції, тим паче ті, які повинна вводити не Україна, а хтось інший — це одне. А "око за око"- це вже зовсім інший тон розмови.

Можна припустити, що різкі висловлювання стали реакцією на той факт, що 6 лютого на Донбасі від підриву на міні загинули двоє українських військових і четверо були поранені. На додачу до трьох бійців, вбитих за січень російськими снайперами. І заява Кравчука — це просто спосіб повідомити "тій" стороні, що далі так продовжуватися не може.

Але загалом різка риторика стосовно ситуації на фронті, яка фактично співпала з введенням санкцій проти телеканалів Медведчука, виглядає радше як поступова зміна політичної лінії української влади, а не одноразова роздратована реакція літнього чоловіка.

Радикальні кроки Банкової останнім часом стало модно пов'язувати з політичним впливом Вашингтона, і, зокрема, приходом до влади команди Байдена. Але, як писало Depo.ua, вірогідність цього невисока— просто тому, що між Банковою і Білим домом наразі фактично відсутній навіть формальний робочий контакт, не кажучи вже про рівень довіри, необхідний для реалізації радикальних геополітичних кроків.

Але й цілковито відкидати "фактор Вашингтона" теж було б недоречно. Тільки йдеться, скоріше, не про бажання США втрутитися в конфлікт на Донбасі чи політичну ситуацію в Україні, а навпаки, про бажання команди Зеленського показати неприйнятність наявної безпекової ситуації на лінії зіткнення на Донбасі і нездатність європейських партнерів довести цю ситуацію навіть до повноцінної "заморозки", не кажучи вже про розв'язання конфлікту. У цьому плані візит очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля до Москви став потужним і наочним аргументом на користь такої позиції Зеленського.

Натякаючи на можливість відновлення масштабних бойових дій у випадку фактичного припинення  "одностороннього перемир'я", команда Зеленського хоче, з одного боку, застерегти Москву від використання ймовірного загострення на лінії зіткнення для впливу на внутрішню політику України. Навіть якщо та стосується кума Путіна. Бо загострення, в сухому залишку, не принесе успіху чи переваг жодній зі сторін конфлікту.

З іншого боку, заява Кравчука є і сигналом для США стосовно того, що конфлікт на Донбасі не можна ігнорувати. Оскільки ситуація в будь-який момент може вийти з-під контролю, і стати загрозою безпеці як України, так і всієї Східної Європи.

Чи звернуть увагу на цей український сигнал у Вашингтоні — покажуть найближчі тижні. Але, слід віддати належне Леоніду Макаровичу, він таки сказав те, що слід було сказати у нинішній ситуації, махнувши рукою на свій імідж "м'якого дипломата".

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"