Потьомкінські "е-села": Якими будуть вибори онлайн від Зеленського

На Банковій заявили про намір дати українцям можливість голосувати, не відриваючись від комп’ютера чи смартфона. Обіцяють зробити це вже до наступних президентських виборів, які, якщо нічого не станеться, мають пройти 2024 року. Але цей проект несе й суттєві загрози безпеці нашої держави
 

У Володимира Зеленського продовжують продукувати ініціативи з діджиталізації. На цей раз Михайло Федоров,№6 виборчого списку партії "Слуга народу", в інтерв’ю Ліга.net повідомив, що за п’ять років громадяни України зможуть голосувати на виборах через свої електронні пристрої. Радник президента Федоров запевняє, що проголосувати онлайн на виборах українці зможуть з 2024 року – саме тоді повинні відбутися чергові вибори глави держави.

Система ідентифікації користувача в цьому проекті реалізована через Mobile ID, електронний підпис іBank ID. На першому етапі створену е-платформу TheVote (Голосування) планують використовувати для опитувань, завдяки яким влада хоче дізнаватися думку жителів країни.

"Точно на наступних президентських виборах. Але я буду робити все, щоб, можливо, пілотно, можливо, повноцінно були і місцеві вибори. Це складне технічне завдання, в якому найголовнішим є забезпечення конфіденційності, цілісності та анонімності голосування", - сказав майбутній нардеп, уточнивши, що: "До президентських точно повинні встигнути. А опитування – можливість привчити людей все це використовувати".

І додав: для цього потрібно "підготуватися інфраструктурно, з кібербезпеки, а також ментально".

Раніше, в середині липня, Федоров запропонував запровадити в Україні систему цифрової ідентифікації громадян. Разом із розвитком альтернативних BankID і MobileID це дасть змогу відмовитися від паперової бюрократії і є ключовим елементом програм "Держава у смартфоні" і "Цифрова економіка".

А 30 липня Зеленський видав указ про е-послуги – запровадження єдиного веб-порталу, де громадяни через свій електронний кабінет зможуть отримати доступ до інформації про себе в держреєстрах і основні послуги державних органів. 

Зазначимо, ідея створення для українців можливості голосувати онлайн не нова. Ще 2011-го в Раду був внесений проект закону про Концепцію "Запровадження системи електронного голосування в Україні". Та автор відкликав його і більше до цієї ініціативи не поверталися.

Зараз якась підготовча робота йде. Громадяни отримують внутрішні паспорти у форматі ID-карток, які технічно можна використовувати для ідентифікації виборця під час електронного голосування. Є можливість отримати електронний цифровий підпис.

Але складається враження, що автори ініціативи поки не дуже розуміють, з чим зіткнулися. І це не лише інерція бюрократичного апарату. Якраз цей бар’єр зараз цілком реально подолати завдяки величезному кредиту довіри, який отримала ЗЕкоманда на цьогорічних президентських і парламентських виборах. Поки кредит не розтрачений, існує унікальна ситуація, за якої вся влада сконцентрована в руках однієї політичної сили, і завдяки цьому можна провести будь-які реформи й подолати чиновницький супротив будь-якій ініціативі. Тим більше тій, яка напряму не стосується майнового стану наших громадян (це ж не підвищення тарифів), точно буде підтримана Заходом і не матиме супротиву на рівні свідомості самих українців.

До речі, належить підготувати до нововведення суспільство. Для цього можна звернутися як до пріоритетних для нинішньої влади каналів прямого спілкування з народом через фейсбук, інстаграм, ютуб, так і до традиційних лояльних телеканалів, яких вистачає і які довели свою спроможність формувати думку більшості українців у потрібному напрямку. Про що можна судити принаймні з факту тріумфальної появи Зеленського на Банковій. Тобто опір бюрократії і відповідна робота з населенням – цілі реальні й досяжні.

Які проблеми

Більш складним видається інше. Почнемо з того, що на шляху до масового впровадження е-послуг доведеться забезпечити покриття якісним Інтернетом рівня не менше 4G переважної більшості території нашої країни. Можна припустити, що автори ініціативи не мають на увазі поголівне забезпечення країни електронними послугами, і це начебто логічно. Але в такому разі виникнуть питання щодо рівності можливостей усіх українців, у тому числі тих, які мешкають у маленьких містечках і селах. Чи забезпечать їм технічну можливість віддати голос чи висловити свою думку через Інтернет, адже до такого покриття нашим провайдерам ще достатньо далеко? І як бути з тими українцями, які досі не є користувачами відповідних електронних пристроїв? Ок, до вирішення цього питання можна використовувати змішані системи е-виборів, коли голосування відбувається в класичний спосіб і одночасно – за допомогою інформаційних технологій.

Та є інші суттєві загрози ідеям, озвученим президентським радником, та їх швидкому впровадженню. Зокрема, турбує питання спроможності державних органів забезпечити належний і достатній рівень захисту інформації. По-перше, йдеться про безпеку персональних даних громадян, які ті передаватимуть у мережу. По-друге, про те, чи можемо ми захистити систему від втручання ззовні та викривлення результатів опитувань і голосувань.

Бо нам протистоїть держава, яка за фактом зробила втручання в електронні системи інших країн важливим елементом своєї політики і гібридної війни, яку вона веде. Росія змогла організувати втручання в перебіг президентських виборів у США – за американського рівня технічного захисту інформації. І чи не станеться так, що вітчизняна влада несподівано для себе отримає потрібні Кремлю результати, коли зважиться проводити в Інтернеті якийсь референдум.

Такі плани не раз звучали від лідерів команди Зеленського. Голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков у інтерв’ю не виключив проведення референдуму щодо статусу державної мови. Перед тим глава президентської тоді ще адміністрації Андрій Богдан припускав, що на всеукраїнський референдум можуть виноситися питання стосунків з Росією або статусу російської мови як регіональної на Донбасі. У свою чергу, головний ідеолог "ЗЕкоманди" і представник президента в парламенті Руслан Стефанчук говорив про ідею зміни Конституцію на референдумі, зокрема, імплементацію ініційованого Леонідом Кучмою референдуму 2000 року. Йдеться про запровадження двопалатного парламенту і зменшення кількості народних депутатів.

Тобто ідеї "референдумної демократії" у нинішньої влади живуть, і є там досить популярними. І нехай їх називають лише способом з’ясувати думку суспільства. У будь-якому разі справжнім автором ідеї з перекладанням відповідальності на абстрактний "народ" багато експертів і політиків вважають Кремль. Особливо зважаючи на те, що ми не повністю контролюємо свій інформаційний простір і є великі ризики технічного втручання Росії в результати таких плебісцитів.

Усе це насторожує на тлі заяв про намір запровадити е-голосування. Частину атак на цифровому фронті українські спеціальні служби відбивають – принаймні, про таке звітують. Але створити надійний і стабільний захист за п’ять років до наших президентських виборів-2024 – задача дуже складна. Для її виконання потрібні величезні інвестиції в обладнання, профільне навчання спеціалістів, які забезпечуватимуть онлайн-волевиявлення по всій країні.

Якщо не зробити ці кроки, то будь-яке голосування чи опитування покаже думку не українців, а російських технарів зі спецслужб, що ставитиме під загрозу нашу державну безпеку. Тож поспішати не варто. Скажімо, Естонія, яка є світовим лідером у сфері проведення електронних виборів, почала підготовчі роботи 2001 року, а досягла бажаного результату лише 2005-го. Це та країна, яка в 90-х роках ставила комп'ютери у парках і навчала працювати за ними всіх охочих. Країна, де персональні ID-картки з'явилися в 2002-му. Зазначимо, що для голосування цю картку потрібно вставляти у спеціальний кардрідер, під'єднаний до комп'ютера, або ж зараз використовувати Mobil-ID. Чотири роки до цього йшла країна з населенням трохи більше 1 млн 300 тис. людей і площею 45 226 км². У нас лише у Вінницькій області людей проживає більше. Тому можна тільки уявити, скільки часу насправді може зайняти підготовка до виборів онлайн. Хіба їх зроблять для обраних і відсоток голосування буде нікчемно малим. 

В умовах гібридної війни з Росією запровадження сучасних каналів голосування для українських громадян є ідеєю наскільки перспективною, настільки ж і ризикованою. Втручання кремлівських хакерів у наші вибори наразі гарантоване. Точної відповіді на питання, як убезпечитися від цього, поки ми не маємо. І вже тому ініціатива е-голосування в наших умовах більше скидається на популістський прожект, забаганку нового президента, покликану показати його сучасною людиною, що йде в ногу з останніми світовими тенденціями. Головне на цьому шляху – не перечепитися об жорстокі й часто некрасиві реалії. І тут вже є кумедний епізод. В Офісі президента не можуть впоратися з надто великою кількістю звернень від громадян, тому вирішили призупинити прийом електронних листів. І це ті люди, які обіцяють нам вибори онлайн. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook