Дорога перемога Зеленського: Для чого Кулеба поспішає до Будапешта

В разі, якщо Банковій вдасться знайти компроміс з Будапештом, це може стати першою істотною геополітичною перемогою Зеленського. Питання виникають тільки стосовно ціни цієї перемоги – себто щодо умов компромісу, які українські дипломати зможуть узгодити з угорськими колегами

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Дорога перемога Зеленського: Для чого Ку…

Через два дні очільник українського МЗС Дмитро Кулеба вирушає до Угорщини. Не дочекавшись відкриття аеропортів, міністру доведеться їхати до Будапешта автомобілем.

Офіційна програма візиту достатньо невиразна – йдеться про "подальший розвиток інвестиційної та торговельної співпраці України та Угорщини, втілення інфраструктурних проектів та шляхи подальшої координації зусиль з подолання наслідків пандемії COVID-19".

Звичайно, інфраструктурні проекти Будапешта – особливо ті, що стосуються Закарпаття, – це цікава тема. Але їхати заради неї посеред епідемії за тисячу з гаком кілометрів Кулеба, скоріше за все, не став би. То з чим пов'язаний подібний поспіх?

Справжня його причина криється в останньому абзаці офіційного прес-релізу. Де йдеться про те, що Кулеба та його угорський колега "приділять увагу вирішенню низки проблемних питань українсько-угорських відносин, та підготовці до зустрічі лідерів України та Угорщини".

Простіше кажучи, довгоочікувана особиста зустріч Зеленського з Орбаном, яку заплановано провести в Києві, і яку анонсували ще в березні, поступово пересуваючи в неозначене майбутнє по мірі наростання епідемії, таки відбудеться.

Її треба узгодити. І наперед підготувати грунт для того гіпотетичного компромісу, на якому можуть зійтися президенти двох країн, роблячи спробу покласти край трирічній дипломатичній ворожнечі між Києвом та Будапештом.

Якщо хто забув перебіг всієї історії, то відносини між Києвом та Будапештом вже далеко не один рік були непростими. Але новий виток протистояння трапився 2017 року, коли наш парламент прийняв закон "Про освіту", в якому Верховна Рада передбачила, що після четвертого класу навіть представникам етнічних меншин помітна частина шкільних предметів викладатиметься українською мовою. У відповідь Угорщина зробила багато відверто недружніх дипломатичних рухів, і, після недовгого вагання, повністю заблокувала співпрацю України з НАТО. З того часу конфлікт і тривав з різним ступенем інтенсивності.

І от у березні цього року представники команди Зеленського почали натякати, що знайдені якісь основи для ймовірного компромісу в цьому питанні. Але цей компроміс може бути досягнутим на особистій зустрічі двох президентів. Яку і помчить готувати Кулеба. 

В разі, якщо Банковій вдасться домовитися із Будапештом і зняти угорську блокаду на обговорення і вирішення українських проблем в НАТО, це, без сумніву, буде перемогою. А команда Зеленського зараз конче потребує перемог. І оскільки з економічними чи політичними вікторіями наразі не дуже добре, увага очільника держави, схоже, цілком сподівано повернулася в бік зовнішньополітичних питань.

Хоча подібний підхід є достатньо небезпечним. По-перше, зовнішньополітичні перемоги – навіть здобуті – не надто рятують президентський рейтинг. А по-друге, недостатній фаховий рівень зовнішньополітичних радників чинної команди може призвести до того, що перемога обернеться на поразку.

Оскільки досягши компромісу з Будапештом, Зеленському неминуче доведеться звітувати за ціну компромісу. В разі, якщо Кулеба погодиться "просто взяти і скасувати" дію 7-ї статті закону про мову, чинній президентські команді доведеться відповідати за дії, що шкодять національним інтересам України. При чому не тільки перед критиками з табору Порошенка (які, ймовірно, не сприймуть будь-якого розв'язку ситуації) – але й перед українцями загалом. Оскільки одного разу погодившись на угорський ультиматум, Україна, без сумніву, невдовзі отримає якийсь наступний. Причому трапиться це, не виключено, ще в період перебування Зеленського при владі. Менш болісним варіантом була б зміна відсотку предметів, які необхідно викладати українською мовою. Але й зміна законодавчого акту парламенту під тиском іноземців теж не видається блискучим виходом із ситуації. Тим паче, що Будапешт навряд чи погодиться на такий варіант.

Можливим виходом із ситуації, теоретично, могло б стати розширення мережі приватних угорських шкіл, які не підпадають під дію прийнятого закону. Подібні школи доведеться фінансувати або угорському уряду, або ж меценатам. Хоч і подібний компроміс виглядає неідеальним – оскільки для угорців подібна ініціатива коштуватиме надто дорого, а українська сторона втратить масу важелів впливу на те, що відбуватиметься в подібних школах.

Також предметом торгу, з великою ймовірністю, стануть питання, пов'язані із проведенням адміністративно-територіальної реформи в Закарпатті, внаслідок якої етнічний склад окремих територіальних одиниць може бути розмитим – або ж навпаки, угорська меншина морже бути консолідованою.

Зважаючи на складність поставлених завдань, перший закордонний візит очільника українського МЗС буде вкрай непростим. І, в залежності від результатів, може завершитись як приємним іміджевим штрихом для команди Зеленського, так і значними проблемами – при тому не тільки міжнародними, але й внутрішньополітичними.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme