Посилення Рябошапки: Що може змінити зняття недоторканності від "Слуги народу"

Сьогодні ВР може розглянутт в другому читанні законопроект №2237 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до закону "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України". Авторами є 52 нардепи від фракції "Слуга народу", серед яких керівник "слуг" у Раді Давид Арахамія, його перший заступник і очільник однойменної парії Олександр Корнієнко, а титульним автором вказана Галина Янченко, заступниця голови цієї фракції. Вона й доповідатиме документ з трибуни Ради. Такий авторський склад покликаний підкреслити важливість цієї ініціативи для нинішньої владної команди. Законопроєкт визначено президентом як невідкладний. В першому читанні за нього проголосували 253 депутати. 

Потреба у такій ініціативі виникла після того, як Верховна Рада 3 вересня цього року 373 голосами підтримала в цілому законопроект №7203, який був поданий ще 2017 року президентом Петром Порошенком, і змінила статтю 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів. Із 1 січня 2020 року у цій статті не буде положення, яке гарантує депутатську недоторканність і неможливість нардепу бути притягнутим до кримінальної відповідальності, затриманим чи заарештованим без згоди ВР. Залишиться лише норма про те, що нардепи не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за зневагу або наклеп.

Законопроект має забезпечити реалізацію механізму скасування депутатської недоторканності. Зокрема, встановити порядок досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народними депутатами.

Про що законопроекти

Ініціатива 2237 передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, закону про статус народного депутата та інших. Далі починаються розбіжності.

На думку "слуг", яку вони виклали в законопроекті №2237, лише Генеральний прокурор чи виконувач його обов’язків має бути наділений правом вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення нардепом кримінального правопорушення. Повідомлення про підозру депутатам Ради вручатимуть Генпрокурор, його заступник чи керівник обласної прокуратури. Тільки очільник ГПУ погоджує клопотання про дозвіл на затримання, тримання під вартою чи домашній арешт, обшук, люстрацію листування, прослуховування телефонних розмов та інші заходи, у тому числі негласні слідчі дії щодо нардепа. Тобто роль Генерального прокурора в житті нардепа значно зростає.

З Регламенту ВР виключаються статті 218-221, які описують механізм внесення і розгляду Радою подань про надання згоди на притягнення нардепів до кримінальної відповідальності, їх затримання чи арешт.

Відповідно до законопроекту від "слуг", народні депутати не нестимуть юридичної відповідальності за результати свого голосування або висловлювання у парламенті та його органах – відповідатимуть тільки за образу чи наклеп. Зазначимо, це положення лише дублює норму, передбачену ч.2 ст.80 Конституції України.

Між іншим, був у Раді ще і проєкт закону №2237-1 від "Голосу". У багатьох моментах він був аналогічний проєкту від "слуг". Депутати від "Голосу" пропонували визначити, що особливості притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, затримання тощо визначаються нормами КПК, тоді як з Регламенту ВР виключаються відповідні статті 218-221.

Головна відмінність між цими законопроектами полягала у тому, що варіант від фракції Святослава Вакарчука (чи Сергія Рахманіна як голови цієї фракції) не передбачав суттєвого посилення ролі Генерального прокурора в питанні притягнення нардепів до кримінальної відповідальності та проведення щодо них слідчих дій. Законопроект "Голосу" передбачав, що досудове розслідування кримінального правопорушення щодо народного депутата мають вести винятково Національне антикорупційне бюро України чи Державне бюро розслідувань згідно з підслідністю.

Експерти Ради проти посилення Генпрокурора

Головне науково-експерте управління Ради висловило до ініціативи від "слуг" численні зауваження обсягом по шість сторінок і рекомендує направити законопроєкти на доопрацювання. Щодо проєкту від "слуг" зазначено, що на заміну скасованому імунітету від кримінального переслідування депутата без згоди ВР фактично запроваджується його видозмінена форма. Зокрема, експерти вказують на надмірну роль Генпрокурора у досудовому розслідуванні кримінальних злочинів, вчинених народним депутатом. "Фактично від волі однієї особи (Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) буде залежати, чи розпочнеться досудове розслідування певного кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом", - зазначають фахівці із законодавства. Крім того, Генеральний прокурор впливатиме на хід досудового розслідування.