Банкінг для "Укрпошти", подвійне громадянство і перейменування "Дня Захисника України": Що сьогодні ухвалила і провалила Верховна Рада

Сьогоднішнє пленарне засідання Верховної Ради мало купу шансів стати скандальним - і через так званий закон про подвійне громадянство, і через "антиколомойський" закон, що його мали розблокувати нардепи. А ще через закон про ЗМІ, який охрестили як "закон про цензуру" та роботу каналу "ДІМ" для жителів окупованих територій

Валя Котик
Журналіст відділу «Життя», редактор відділу «Молодий укроп»
Банкінг для "Укрпошти", подвійне громадя…

Втім, обійшлося без скандалів, найбільш суперечливі законопроєкти зняли з порядку денного, спікер Ради Разумков жартував про зелену кнопку, "слуга" Богуцька похизувалася дірявою маскою, Княжицький шпетив  Гордона, а Нестор Шуфрич тричі виступав не по темі і йому за це нічого не було.

Коротше кажучи, було помітно, що не тільки народ, а і народні депутати дуже скучили за нормальним ритмом роботи.

Depo.ua стисло розповідає, що зрештою із цього багатогодинного дійства вийшло.

Міністра охорони здоров'я Степанова вже відправляють у відставку

Народна депутатка від фракції "Голос" Олександра Устінова звинуватила міністра охорони здоров'я Максима Степанова у брехні щодо закуплених захисних костюмів для медиків. Нагадаємо, 18 травня очільник МОЗ Максим Степанов розповів, що українські медики незабаром отримають 70 тисяч захисних костюмів

"Я прийшла сьогодні, щоб сказати, що нам брешуть про дуже страшний злочин. Два дні тому міністр охорони здоров'я Степанов, якого вже всі охрестили максим Костюмов, вчергове збрехав нам. Ви всі почули, що до нам приїхали костюми і їх будуть розвозити медикам. Так от, я вчора була на митниці. Не приїхали костюми. Замість 72 тисяч костюмів, які мали захищати наших медиків, приїхало 29", - заявила депутатка з трибуни ВР.

Устінова сказала, що у парламенту зараз є єдиний вихід – піднімати питання про заміщення міністра охорони здоров'я і що фракція "Голос" почне збирати підписи за те, щоб Степанова зняли з посади.

Скандальний закон про подвійне громадянство зняли з порядку денного

Верховна Рада зняла з порядку денного проект закону №2590 про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства. Нагадаємо, згідно з пояснювальною запискою, законопроект розроблено з метою удосконалення правого забезпечення регулювання питань громадянства України, актуалізації окремих його положень та приведення їх у відповідність із положеннями законодавства, що регулює питання, пов'язані з громадянством.

По суті ж президент пропонує спростити роздачу українських паспортів громадянам інших країн - так, як це відбувається на територіях ОРДЛО, де Росія активно надає російське громадянство жителям неконтрольованих територій. Або як це відбувається на західних кордонах, де багато українців мають "про запас" окрім українського ще й румунське чи угорське підданство. Або ту ж саму "карту поляка" - як сурогат польського паспорту.

Формально законопроект Зеленського передбачає розширення кола осіб, які набувають громадянство України за територіальним походженням. Тобто розрахований на потомственних українців, чиї предки колись залишили територію країни. При цьому для таких осіб створюється можливість не відмовлятися від свого теперішнього громадянства і замість обов'язку неодмінно, перед входженням в українське громадство розлучатись з іноземним паспортом, їм достатньо буде лише задекларувати такий намір.  Таке послаблення, за задумом розробника проекту, розповсюджуватиметься на військовиків-контрактників, осіб, що мають визначні заслуги перед Україною або осіб, прийняття якиими українського громадянства становить державний інтерес для України. Також у списку - громадяни держави-агресора, що зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання.

В той же час, власникам двох паспортів, як і раніше, не дозволятиметься обиратись на виборні посади та ставати до державної служби, роботи в органах місцевого самоврядування та правоохоронних структурах, доки вони не розпрощаються з іноземним громадянством.

На сьогоднішній день у лавах депутатів немає єдності у поглядах на цю реформу Зеленського, ноги якої ростуть з передвиборчої обіцянки нинішнього голови держави про повернення до України всіх 65 мільйонів українців, частина яких нині мешкає за кордоном. Проти проекту висловилися "Батьківщина" та "Європейська солідарність". На думку опозиції, побічним ефектом ухвалення проекту може стати "здача українських інтересів", адже автоматично з цим відбудеться легалізація іноземних паспортів, вже виданих українцям - в тому числі і російських паспортів на Донбасі.

Можливо, що скандальний законопроєкт сьогодні обговорюватимуть "слуги" на засіданні фракції.  Заступник спікера Верховної Ради Руслан Стефанчук каже, що проект закону №2590 про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства Верховна Рада може розглянути на будь-якому наступному пленарному засіданні.

Розблокували "антиколомойський"закон

Нагадаємо, раніше у Верховній Раді зареєстрували два проекти постанов про скасування результатів голосування за так званий "антиколомойський закон" про банки. Автором однієї постанови є "слуга" Олександр Дубінський, другої – позафракційний депутат Антон Поляков. 

Рада не підтримала цф постанови -  за проект 2571-д-П проголосували всього 78 народних депутатів із 225 необхідних, за проект постанови 2571-д-П1 – 84.  Таким чином, банківський закон тепер може бути переданий на підпис президенту. 

Читайте також: Переступити через Коломойського: Як Зеленський і Рада виборюватимуть кредит МВФ

Банківський "антиколомойський" закон, нагадаємо, отримав таку назву тому, що ставить законодавчий хрест на планах олігарха Ігоря Коломойського отримати назад Приватбанк, який був націоналізований кілька років тому. 

Заради його ухвалення Володимир Зеленський системно та цілеспрямовано, попри карантин і ризик захворювання, зганяв депутатів до сесійної зали, аби долати щоразу нові препони, які виникають на шляху до омріяного кредиту. Для того, аби відбити атаку нардепів, орієнтованих на олігарха, що подали більше 10 тисяч правок до законопроекту, довелося навіть застосовувати нетрадиційний маневр із внесенням змін до закону про регламент Верховної Ради, який дозволяє у виключних випадках позбуватись депутатського спаму поправок через спеціальну процедуру розгляду законів.

Канал для окупованих територій працюватиме по-новому

Читайте також - Тільки для окупованих: Що це за канал ДІМ, контент для якого дають "95 Квартал" і олігархи

Нагадаємо, 14 січня Верховна Рада схвалила проект закону №2521 щодо зміни політики системи іномовлення України в першому читанні.

Тепер Рада схвалила його і в другому читанні та в цілому. Згідно з пояснювальною запискою, метою ухвалення законопроекту є усунення чинників, які негативно впливають на розвиток та системи іномовлення України.

Відповідно до запропонованих змін програмна політика іномовлення тепер має бути погоджуваною з Уповноваженим органом (не всі депутати були з цим згодні, вбачаючи в цьому погодженні ознаки цензури). Положення про те, що програми МПІУ виробляються англійською, а також іншими мовами замінили на формулювання "українською, а також іншими мовами", при цьому продукти можуть поширюватися не лише каналами супутникового мовлення та Інтернетом, а й каналами ефірного наземного аналогового і цифрового мовлення.

Закон про медіа відправили на доопрацювання в комітет

Йдеится про скандальний проект закону №2693.  Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроекту є:

  • створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа;
  • виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів;
  • регулювання діяльності в сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості;
  • стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.

Зазначається, що схвалення законопроекту має створити необхідні сучасні європейські умови для задоволення  інформаційних потреб громадян України, ефективного розвитку сфери надання аудіовізуальних медіа сервісів з використанням нових технологій.

Читайте також: Штрафи і швидке блокування : Чому ЗМІ напружилися в очікуванні закону Ткаченка

Але не все так просто.  Законопроект належить перу голови цього комітету - колишнього керівника каналу 1+1 Олександра Ткаченка. Депутат пропонує багато нововведень, серед яких – посилення контролю за ЗМІ з боку держави через надання значних повноважень Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. У відання останьої мають потрапити не лише ТБ та радіо, а й всі інші засоби масової інформації.

Проект вводить у законодавство нові поняття та цілі медійні галузі, які до того не зазнавали настільки детального регулювання. Йдеться про онлайн-медіа, комунікаційні мережі, студії-виробники, універсальні медіа-сервіси, систему мовлення громад та інші специфічні нюанси. Загалом під дію закону, виходить, підпадає будь-яка діяльність з поширення інформації у маси - незалежно від того, якими каналами це поширення відбувається.

Автори проекту, беручись за регулювання медіа, вбачають роль держави, серед іншого, в забезпеченні достовірності та збалансованості подачі інформації, захисті користувачів інформації, особливо неповнолітніх, від шкідливого впливу, забезпечення ефективного нагляду (контролю) за дотриманням на території України вимог і обмежень у сфері медіа. 

І хоча автор проекту заперечує намагання запровадити цензуру, багато уваги у проекті приділено регулюванню та контролю щодо змісту поширюваної інформації. Особливо це стосується відомостей з-за так званого "поребрика".

В окремій, 37-й, статті законопроекту, поряд з усталеною і звичною забороною закликати до повалення конституційного ладу, війни або та порушення територіальної цілісності України, фігурує заборона розповсюджувати матеріали або інформацію, що виправдовує чи пропагує перелічені дії. Ця норма дещо розширює поле застосування закону, оскільки під заборону можуть підпадати навіть художні фільми зі сценами, на яких, скажімо, Гітлер обговорює зі своїми генералами план захоплення України.

Забороняється також поширювати інформацію та матеріали, в яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму.

Не можна буде створювати позитивні образи осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління часів комуністичного режиму. А також - працівників радянських органів державної безпеки.

Особливе, нове, наповнення отримує у проекті закону і Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Вона від моменту набрання законом чинності стає фактично головним регулятором у сфері розповсюдження інформації, не обмежуючись лише радіо та телебаченням. Зокрема цей орган буде займатись реєстрацією медіа – в тому числі, і онлайн-ЗМІ. Вона ухвалюватиме рішення як щодо видачі реєстраційних документів, так і щодо скасування реєстрацією медіа, чия діяльність почне суперечити законодавству. 

Постанову щодо конкурсу на голову ДБР - не схвалили

Верховні Рада не схвалила постанову №3067 про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань. 

Згідно з пояснювальною запискою, цілями і завданнями постанови є визначення представників від Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань. Також проектом оостанови пропонується визначити кандидатури до складу  Конкурсної комісії, визначені Верховною Радою України за поданням Комітету, до предмета відання якого належить організація та діяльність органів досудового розслідування .

Крок до спрощення ремонту доріг

Рада у першому читанні схвалила проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Проект закону №2680 покликаний створити сприятливі умови для покращення стану автомобільних доріг в Україні шляхом спрощення порядку отримання права на виконання будівельних робіт з їх реконструкції, капітального ремонту та усунення неузгодженостей між положеннями законодавчих актів.

Законопроєктом пропонується, зокрема:

– скасування необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", та запровадження отримання права на виконання вказаних будівельних робіт на таких спорудах на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

– виключення погодження головним архітектором містобудівного та архітектурного проектного рішення об'єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення;

– не подавати кадастровий номер земельної ділянки, на якій буде розташовуватися об’єкт будівництва.

"Укрпошта" отримає власний банкінг

Нагадаємо, ще 2017 році "Укрпошта" ініціювала законопроект про розширення фінансових послуг, проте він так і не був ухвалений. Проти відповідних законодавчих змін виступав Нацбанк, вказуючи на наявність в Україні чотирьох великих держбанків, сумарна частка яких після приватизації "Приватбанку" перевищила 50% ринку. У 2018 році головна пошта країни отримала ліцензію митно-брокерської діяльності. Того ж року НБУ надав "Укрпошті" ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків. У січні 2020 року у Верховній Раді повторно було зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку (№2788).

Сьогодні Рада схвалила за основу проект закону №2788-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв'язку.

Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроекту є підвищення рівня доступності фінансових послуг, забезпечення права громадян та суб’єктів господарювання на отримання фінансових послуг на всій території країни, а також залучення коштів в економіку держави, створення умов до розвитку безготівкових розрахунків, оптимізація діяльності національного оператора поштового зв'язку.

Ключовими завданнями документу є:

–  удосконалення порядку виплати пенсій, соціальних виплат, інших видів грошової допомоги через відділення поштового зв'язку, з використанням банківських (поштових) рахунків;

–  удосконалення порядку надання послуги поштового зв'язку з переказу коштів;

–  забезпечення доступу населення до фінансових послуг на всій території держави;

–  підтримка бізнесу у віддалених населених пунктах шляхом збільшення рівня доступності до фінансових послуг;

–  створення умов для підвищення рівня безготівкових розрахунків в державі.

Зазначається, що схвалення законопроекту сприятиме:

–  підвищенню рівня фінансової (банківської) доступності;

–  збільшенню безготівкових розрахунків в країні;

–  акумуляції додаткових фінансових ресурсів для використання в інтересах держави;

–  створенню сучасних уніфікованих та доступних для всіх верств населення умов отримання фінансових послуг;

–  підвищенню соціального рівня громадян, які мешкають у віддалених населених пунктах.

Наголошується, що залучення національного оператора до надання фінансових послуг як самостійно, так і на агентських умовах, економічно вигідне для всіх користувачів цих послуг.

Для бізнесу, органів місцевого самоврядування та населення банківські послуги стануть більш доступними, оскільки для їх отримання не буде необхідності відвідувати банківську установу, розташовану за декілька кілометрів.

Банки через розгалужену мережу відділень поштового зв'язку зможуть надавати свої послуги більш широкому колу осіб, в тому числі і мешканцям населених пунктів, в яких відсутні відділення банківських установ.

Також ухвалення акту позитивно вплине на загальну економічну ситуацію у державі, оскільки відновлення довіри до фінансових установ сприятиме залученню до фінансового сектору заощаджень населення.

При цьому НБУ не хотів створення державного "поштового" банку, а міністр інфраструктури Криклій навпаки схвалював цю ідею, заявив, що Україна перебуває нині поруч з Угандою та Еквадором за рівнем доступності фінансових послуг для людей, та висловив сподівання, що парламент ухвалить закон про надання "Укрпоштою" банківських послуг.

Посилення покарання за корупцію

Рада у першому читанні схвалила проєкт закону про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо уточнення ознак окремих злочинів у сфері службової діяльності.

Законопроєктом №2621 пропонується викласти пункт 3 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України у новій редакції, встановивши, що істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 Кримінального кодексу України, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У пояснювальній записці зазачається, що "внаслідок зміни у 2014 році редакції пункту 3 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України фактично було декриміналізовано низку корупційних злочинів, а особи, що їх вчинили, залишилися безкарними".  

Тож проєкт закону розробили, щоб забезпечити єдність судової практики при розгляді відповідних справ та приведенню положень чинного законодавства України у відповідність із міжнародними стандартами у сфері боротьби з корупцією.

Змінили правила державного збору з кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України

Верховна Рада схвалила за основу проект закону №2424 про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення механізму справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроект розроблено з метою удосконалення існуючого механізму справляння державних зборів із суб’єктів авіаційної діяльності.

Основним завданням законопроекту є визначення на законодавчому рівні особливостей справляння державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України.

Зазначається, що документ відповідає міжнародній практиці, у тому числі досвіду провідних держав світу (Іспанія, Великобританія, Франція, Німеччина, Австрія, Сполучені Штати Америки, Китай, Австралія, Узбекистан та ін.), та враховує політику Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) з питання оподаткування у сфері міжнародного повітряного транспорту (Doc 8632), що підтвердилося, зокрема, результатами аудитів, проведених цією міжнародною організацією.

Законопроектом передбачено:

– закріплення у термінологічному апараті (стаття 1 Повітряного кодексу України) поняття "державний збір із суб’єкта авіаційної діяльності";

– доповнення Повітряного кодексу України статтею 121, якою визначаються особливості справляння державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України;

– встановлення відповідальності за порушення порядку або строків сплати державних зборів із суб’єктів авіаційної діяльності, визначених цим кодексом.

Наголошується, що законопроект забезпечить удосконалення існуючого механізму справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, які є основним джерелом надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, за рахунок якого повністю утримується і здійснює свою діяльність Державна авіаційна служба України.

Змін щодо обігу аграрних розписок поки не буде

 Рада відправила на повторне перше читання законопроект №2805 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок - після тривалих суперечок 246 депутатів проголосувало за направлення законопроекту на доопрацювання у профільний комітет.

Згідно з пояснювальною запискою, метою цього законопроекту є вдосконалення законодавства про аграрні розписки, що дозволить підвищити простоту у користуванні, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їх використання. Це в свою чергу сприятиме покращенню доступу агровиробників до виробничих ресурсів та фінансування.

Завдання законопроекту:

1)    визначити правову природу аграрної розписки як цінного паперу;

2)    розшити коло суб’єктів, які мають право видавати аграрні розписки;

3)    уточнити теперішнє правове регулювання аграрних розписок;

4)    спростити порядок видачі, обігу та припинення аграрних розписок;

5)    підвищити оборотоздатність аграрних розписок через механізми фондового ринку;

6)    розширити можливі варіанти застави за аграрною розпискою, в тому числі передбачивши можливість і правила застави живих тварин та продуктів тваринного походження, продукти їх первинної переробки і тим самим створивши умови для залучення ресурсів у тваринницькі господарства;

7)    створити правові умови видачі багаторічних аграрних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами;

8)    посилити гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання.

"День захисника України" перейменували на "День захисників України"

Верховна Рада ухвалила проект закону № 2325 про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України. Законопроектом пропонується змінити "День захисника України" на "День захисників України".

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme