Популізм і покращення трафіку: Як Бахматов збирається реформувати Київ для Кличка

Максим Бахматов був призначений радником Віталія Кличка два тижні тому. Раніше він був генеральним продюсером шоу Comedy Club Україна, реанімував Національний експоцентр України Державного управління справами ВДНГ, був керуючим партнером інноваційного центру-містечка UNIT.City, що фінансується бізнесменом Василем Хмельницьким. 

Depo.ua детально розповідав, чим допоможе Бахматов меру Києва у битві з Офісом президента і Богданом. 

Зараз же хочеться торкнутися кількох тез, озвучених Бахматовим в інтерв'ю "Українській правді", які стосуються міста Києва. І проливають світло на уявлення цього менеджера про розвиток столиці. 

Максим Бахматов характеризує себе як людину, котра розуміється на всьому – від діджиталізації до продуктових ринків. І тому всім цим він в місті займається.

"Я займаюся діджиталізацією, займаюся архітектурою й містобудуванням – все, що пов'язано з законним і незаконним будівництвом. Розвиток підприємництва – теж моє. Промисловість – це моє. Три ринки – це моє: Житній, Бесарабка і Володимирський", – каже Бахматов. 

І додає, що виявляється "держава в смартфоні", про що люблять розповідати у команді Зеленського, особливо віце-прем'єр Михайло Федоров, вже працює. 

А раз Київ – місто діджиталізоване, то Бахматову очевидно лишається займатися іншими проблемами. Наприклад, він хоче реформувати Житній ринок, бо дізнався, що споруда це доволі унікальна. 

"Я бачу, що зараз Житній ринок в сраці з якихось причин… До речі, а ти знаєш, що за Житній ринок дали Ленінську премію? 100 тисяч рублів. Бо це якась унікальна архітектурна споруда, без опор, на якихось вантах, вона висить ледь не в повітрі, – каже радник Кличка. –  По-перше, я про це не знав, і це цікаво.  По-друге, з цим треба працювати, розповідати. По-третє, з Житнього ринку треба робити крутий об'єкт подільський. Тобто не давати можливість забудувати якоюсь фігнею. З Бесарабки щось подібне вже починається, це пам'ятка архітектури. По Володимирському трошки краще, по Житньому треба працювати. Тобто мій напрямок – діджиталізація, містобудування, розвиток підприємництва, ярмарки, ринки. І все це можна робити по-людськи". 

Ініціатива насправді цікава, хоча поки без жодної конкретики зі слів Бахматова. Очевидно, що Бахматову мислити потрібно не стільки категоріями Житнього ринку, скільки реновацією Подолу. Оскільки історична частина Києва сьогодні асоціюється не тільки з Андріївським спуском, старими будівлями та тихими вуличками, але й з убитими дорогами, незрозумілими забудовами, фактично закинутим Гостинним двором, що взимку перейшов у власність держави. Але це набагато важче і швидкого піару на цьому не зробиш. А от розробити якусь концепцію реформи Житнього ринку і красиво її презентувати додасть столичному меру балів. 

Також Бахматов каже, що Кличко поставив перед ним КПІ: до Нового року він має доробити 2-4 великих проекти. Чогось масштабного за такий час неможливо зробити в принципі. Але Бахматов дивиться широко. Він розповідає, що в столиці жахливий трафік.  І одразу ж розповідає про київські затори. 

"Минулої середи була огидна ситуація по заторах. З'ясувалося, що є багато департаментів і структур, що займаються проблемою трафіку, але взяти за горло нема кого. Я був дуже здивований.  Тобто всі молодці. Так, щоб сказати, що хтось не працює, погано щось робить, неефективно, не можна сказати. Я вже з одними людьми зустрічався 3 чи 4 рази, але щоб зібрати все це докупи…  Поліцейські роблять своє, ми робимо своє, IT робить своє. Винних немає.  Я думаю, чому б мені не взяти і не кардинально, але хоча б на 10-15-20% покращити трафік. Я розумію, як це зробити досить швидко. Впродовж місяця-двох трафік може бути покращений", – каже Бахматов.

Робитиме він це у дуже цікавий спосіб, називаючи його quick wins – short run (швидкі перемоги за короткий час), бо покращення кияни повинні відчути вже до Нового року.

"Треба домовлятися з поліцією, щоб постійно зі мною був офіцер, евакуатор. Ви ж розумієте, що це таке – підняти якийсь S-клас (мається на увазі – евакуювати Mercedes) чи BMW  X5, чи якийсь Lexus", – розповідає радник Кличка. 

Фактично він каже про те, що в столиці і так вже працює. А саме закон "Про паркову", згідно із яким евакуатори і так вже відвозять машини на штрафмайданчики. У середині серпня повідомлялося, що з початку 2019 року в Києві евакуювали 274 автівки порушників правил дорожнього руху. Але народ як паркувався, так і паркується на смугах громадського транспорту, провокуючи затори. При цьому, евакуація авто так само завантажує трафік. Делініатори були встановлені не всюди, тільки попереду зима і вони ще зіграють свою роль, коли доведеться прибирати з доріг сніг. Додамо сюди ремонти доріг, зокрема багатостраждальний Південний міст, що ремонтується щороку. Все це впливає на швидкість трафіку, яку хоче підвищити Бахматов. 

Але одними евакуаторами та поліцією цього не зробиш, знаючи чудову українську ментальність. Для прикладу, у Відні реалізували стратегію розумного міста, яка працює там з 2011-го року. Там зробили одну з найзручніших та найдосконаліших транспортних систем. Громадський транспорт чи таксі швидко домчать у будь-яку частину міста. Всі маршрути відомого у світі віденського трамвая прокладено кільцевими, діаметральними маршрутами. А трамвайні колії виділено в окремі паси. Тому вони рухаються швидше за авто. Віденськими трамваями можуть користуватися без сторонньої допомоги також люди з інвалідністю. У Відні популярний каршейринг, електросамокати та велисипеди на прокат. Люди свідомо відмовляються від власних авто, оскільки громадський транспорт швидший і дешевший. Але успіх цієї стратегії базувався на логістиці, інвестиціях ($1 млрд) і ментальності людей. 

Простіше кажучи, якщо Бахматов хоче покращити трафік у Києві, потрібно думати над транспортною системою, популяризацією громадського транспорту, створенням пішохідних зон у центрі міста, організацією і стимулюванням бізнесу в секторах прокату зручного транспорту, створенням велосипедної інфраструктури і так далі. Але це все коштує грошей. Як і IT-системи. І це ми ще не кажемо про необхідність нових розв'язок, мостів через Дніпро в столиці, оскільки забудова того ж Лівого берегу триває досить активно, а от інфраструктура не готова. 

До честі радника Кличка, він визнає, що глобально покращити трафік можна, добудовуючи розв'язки, парковки… Але в цілому його бачення проблеми викликає швидше багато запитань, ніж відповідей. 

Також Бахматов чомусь забув про комунальну сферу столиці, не сказав нічого про генплан Києва. Хоча починати якісь глобальні зміни – та взагалі, будь-які зміни в столиці, потрібно з генплану. Без нього неможлива жодна серйозна стратегія розвитку міста. 

Наразі ж із інтерв'ю радника Кличка можна зробити простий висновок: у мера шукатимуть швидких рішень і піарних перемог виключно з прицілом на дострокові місцеві вибори. Особливо зараз, коли Олександр Ткаченко скоро буде призначений головою КМДА замість Кличка. І почнеться справжня битва за столицю. Кличку потрібні рейтинги, тому ми станемо свідками нових "скляних мостів", які робитимуть із Житнього ринку, а також показових евакуацій дорогих машин зі смуг громадського транспорту без стратегічних рішень.