Помста чи змова суддів: Скількох корупціонерів Зеленський посадить на довічне після рішень КСУ

НАЗК на рішення Конституційного суду закрило реєстр електронних декларацій. Це рішення КСУ, що руйнує підвалини боротьби з корупцією в Україні, може мати далекосяжні наслідки для держави загалом

Помста чи змова суддів: Скількох корупці…

Е-декларування - під знак питання

На сайті Конституційного Суду зазначено, що 27 жовтня Великою палатою суду на закритій частині пленарного засідання за результатом розгляду подання 47 народних депутатів "ухвалено рішення, повний текст якого буде оприлюднено на офіційному сайті Конституційного Суду України... Рішення набирає законної сили з моменту його ухвалення". А почалося все з того, що у серпні ц.р. нардепи (важливо: члени парламенту із ОПЗЖ і "За майбутнє") поцікавилися у КСУ відповідністю Конституції положень законів, які сформували законодавчу базу боротьби з корупцією. Йшлося про електронне декларування, конфіскацію необґрунтованих активів, повноваження Нацагенції із запобігання корупції (НАЗК) щодо моніторингу способу життя чиновників, тощо.

За наслідками розгляду визнано неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу (передбачає кримінальну відповідальність за завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) і контрольні повноваження НАЗК. Скасувати сам по собі обов’язок подавати декларації судді КСУ не зважилися. Але карати за недостовірне декларування, як випливає з вердикту, в Україні більше не повинні. Дивна ситуація.

Це не перше скандальне рішення органу, за визначенням покликаного бути камертоном додержання Основного закону. КСУ регулярно звинувачують у виконанні політичних замовлень і роботі в інтересах чинної в той чи інший момент влади. Складно забути рішення суддів цього суду, яким 2003 року другий президентський термін Леоніда Кучми було вирішено вважати першим. Або скасування 2010 року політреформи, що призвело до узурпування владних повноважень Віктором Януковичем.

Останніми місяцями цей перелік збагатився новими перлами: Конституційний суд, за поданням 50 народних депутатів, визнав неконституційними положення закону "Про Національне антикорупційне бюро України" і указ президента Порошенка про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Безвідносно до якості та результатів роботи Бюро, це рішення зробило становище ключової антикорупційної структури надзвичайно хитким. Але все ж рішення, подібного до ухваленого вчора, судді-конституційники ще не приймали. Прецедент вийшов гучний.

КСУ завдає удар у відповідь

Вердикт суду викликав обурення суспільства та поки що невиразну реакцію Банкової. Представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що ситуація може мати негативні наслідки для європейської інтеграції України.

А в Національному агентстві із запобігання корупції відреагували несподіваною заявою про "конфлікт інтересів" у КСУ. Агентство заявило, що у двох суддів Конституційного суду – Ірини Завгородньої і Сергія Головатого – є ознаки декларування недостовірної інформації. Конфлікт інтересів забороняє суддям брати участь у справі за таких умов.

Відповідь КСУ продемонструвала готовність принаймні частини суддів іти до переможного (чи якогось іншого) кінця. У середу на сайті суду оприлюднено заяву Зборів суддів Конституційного Суду України до Президента України Зеленського В. О., Голови Верховної Ради України Разумкова Д. О., Прем’єр-міністра України Шмигаля Д. А. Там ідеться про те, що суд "упродовж кількох місяців перебуває під постійним тиском органів державної влади, зокрема - Національного агентства з питань запобігання корупції України, Національного антикорупційного бюро України та деяких політиків <…> з метою зупинки його роботи, підриву авторитету та втрати суспільної довіри".

Хто такі і "від кого" судді КСУ?

Нагадаємо, повний склад Конституційного суду України – це 18 суддів, які призначаються на 9 років без права повторного призначення та дострокове звільнення яких є вельми складним процесом. Президент, Верховна Рада і з'їзд суддів України через конкурс призначають по 6 суддів КС. Наразі у складі Конституційного Суду – 15 суддів. Керує ними 56-річний Олександр Тупицький. На посаду він був обраний рік тому. Про те, хто такий Тупицький і нюанси його персонального досьє, людини з багатою біографією і дуже небідної в матеріальному сенсі, в окремому матеріалі розповідав Depo.ua у вересні минулого року. А сьогодні журналісти "Схем" оприлюднили інформацію про те, що Тупицький буцімто має незадекларовану земельну ділянку в Криму, куплену вже у часи окупації.

Нагадаємо, навесні 2019 року тодішнього голову КСУ Станіслава Шевчука звинувачували в маніпуляціях зі справами, порушенні процедури їх розгляду, службовій бездіяльності, тощо. Шевчуку, з-поміж іншого, закидали тісні контакти з тогочасним президентом Порошенком. Зрештою його достроково звільнили за дисциплінарну провину. Сам звільнений назвав це "державним переворотом". Після президентських виборів у крісло голови сів Тупицький.

Одним із перших про рішення КСУ щодо руйнування антикорупційної реформи повідомив у соціальних мережах колишній журналіст і нардеп, на даний час - член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко, якого підозрюють у зв’язках із нинішньою владою. У виданні Kyiv post він пише, що голова КСУ "призначений Януковичем за квотою президента за 9 місяців до втечі. Тупицький в минулому – права рука Віктора Татькова, який за часів Януковича очолював Вищий господарський суд, а зараз знаходиться в бігах через корупцію".

Нагадує Лещенко і список інших суддів цього суду та вказує на їхню близькість – за його інформацією – до низки політиків і державних діячів: Петра Порошенка, колишнього заступника глави АП Олексія Філатова, впливового в суддівських колах екс-депутата з БПП Олександра Грановського, партій "Батьківщина" і "Свобода", бізнес-партнера Ігоря Коломойського Ігоря Палиці. Певна частина чинних суддів КСУ, за даними Лещенка, призначені на посаду за протекцією президента-втікача Януковича чи його оточення.

Так чи інакше, більшість суддів КСУ проголосували за скасування антикорупційної реформи. Не віддали голоси лише Сергій Головатий, Віктор Колісник, Василь Лемак і Олег Первомайський.

 

Чи заберуть в України безвіз через рішення КСУ

Виникає питання: чому стало можливим рішення КСУ? Відповідь варто шукати в політичній волі, яка спонукає суддів дивитися на питання з того чи іншого боку.

Можна припустити, що в нинішніх умовах судді могли відчути: влада настільки захопилася грою в "народовладдя через п’ять запитань до людей", що їй стало не до реальної боротьби з корупцією. На цьому тлі побажання групи осіб, зацікавлених у руйнуванні антикорупційного законодавства, могло стати домінуючим мотивом, який і продиктував суддям саме таке рішення, яке отримала Україна 27 жовтня 2020 року.

Що далі? Тепер країна побачить, чи є ще у Володимира Зеленського політична воля підтримати антикорупційну вертикаль. І чи вплинуть на Банкову умовляння західних, усе ще стратегічних наших партнерів, зокрема, США і ЄС, які так багато вклали у створення цієї самої вертикалі. Самими тільки словами про те, що ми "стежитимемо" і "вимагаємо", відбутися не вдасться. Опоненти свій хід зробили і демонструють готовність боротися за відвойований плацдарм – саме як відвертий демарш цієї сторони сприймається заява зборів суддів КСУ.

Чим відповість на цю зухвалість Банкова, яка досі, не виключено, шокована результатами місцевих виборів? Тут важлива історія з Окружним адмінсудом Києва (ОАСК) і тими ж антикорупціонерами. Днями ОАСК, розглянувши позов екс-співробітника НАБУ, вирішив, що директор Бюро Артем Ситник втратив повноваження директора НАБУ і на виконання згаданого рішення КСУ (який визнав незаконним указ президента Порошенка про призначення Ситника) має передати ці повноваження своєму заступникові.

У НАБУ виконувати цю постанову прогнозовано відмовляються, а в Офісі президента знов обережно зазначили, що рішення ОАСК щодо Ситника не можна вважати остаточним. Тлом для цих подій є конфлікт між НАБУ і окружним судом, який розвивається в рамках порушеної справи про спробу захоплення державної влади головою Окружного адмінсуду Павлом Вовком і шістьома його колегами. Про ці події Depo.ua неодноразово розповідав. Так от, дії влади волею-неволею дають зрозуміти, що судді ОАСК – недоторканні. Чи не буде так і з суддями КСУ, які ухвалили скандальний вердикт?

Навряд чи рішення КСУ завершиться настільки жорсткими діями бюрократів з ЄС як анулювання безвізу. Але порцію жорсткої критики керівникам України вислухати доведеться. У Зеленського обіцяють терміново внести в Раду закони, що мають вирішити створені КСУ проблеми. Але в нинішній ВР, де монобільшості фактично немає, навряд чи вони будуть прийняті. Нагадаємо, подання до КСУ надійшло від членів фракцій ОПЗЖ і "За майбутнє" – спрацювала неформальна коаліція проросійських сил і депутатів, підконтрольних Коломойському. Не виключено, що це рішення суду має на меті ще й продемонструвати Зеленському можливості цієї "групи товаришів".

Нарешті, зазначимо, що свого часу в Україні був створений карго-культ антикорупційних органів. Поки була політична воля, вони працювали. Не надто ефективно, але все ж процес ішов. Правда, за останні півтора "зелених" роки так і не пригадаєш гучних справ на кшталт справи Насірова чи Розенблата. А зараз на ці органи пішла потужна атака. Впоратися з якою у влади може не виявитися ані сил, ані бажання. Адже інколи здається, що все, що нині відбувається навколо антикорупційних інституцій, - результат якоїсь змови. В якій можуть бути зацікавлені окремі групи впливу у владі.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"