Коломойський та МВФ: Що робити Зеленському

Перша реакція штабу президента України Володимира Зеленського на пропозицію Ігоря Коломойського оголосити дефолт виявилась не надто швидкою. І не надто конкретною, якщо на те пішло.

Новий глава президентської партії "Слуга народу" і радник Зеленського Дмитро Разумков на прес-конференції в Києві зробив достатньо обтічну заяву: "Я думаю, в сьогоднішніх умовах це (дефолт - ред.) малоефективний шлях, і навряд чи Україна зможе по ньому піти". Додавши що завтра, 28 травня, Зеленський зустрінеться з представниками Міжнародного валютного фонду, "де будуть розставлені всі крапки над "і". Що цілком можна потрактувати, як невпевненість самого Разумкова, що вийде із тих переговорів - і чи не погодиться Зеленський на епічну дурницю, запропоновану Коломойським. При тому що заява Коломойського про дефолт, насправді, була відверто гротескною. Будь-хто із бодай базовим уявленням про економіку, прочитавши її, міг би зрозуміти, що від дефолту України реально може виграти тільки олігарх, який виробляє продукцію, сплачуючи робітникам гривнями (які в разі дефолту знеціняться) - і продає продукцію за долари, з якими нічого поганого не трапиться. А також олігарх, який має великі доларові резерви, за допомогою яких можна буде скупити економічні активи, деноміновані у гривні. Простіше кажучи, виграє від цього виключно Коломойський - ну і зо два його головних конкуренти.

Яким би далеким від політики й економіки не був "Зеленський і його команда" - навіть вони, без сумніву, розуміють, що станеться з їхнім рейтингом в разі реального оголошення дефолту, і всіх супутніх фінансово-економічних наслідків. З таким же успіхом Коломойський міг розмістити у західних ЗМІ статтю з пропозицією перепідпорядкувати НБУ його кіпрським офшоркам.

Тому на успіх свого підприємства Ігор Валерійович навряд чи надіявся всерйоз. Все, на що він розраховує - це на певні корекції. Розмістивши свій матеріал у Financial Times, яка є обов'язковим повсякденним чтивом для західних фінансистів, Ігор Валерійович явно розраховує банально відлякати від України сторонніх інвесторів. Виключно для того, щоби українські активи не почали невигідний для нього на даному етапі ріст. Можливо, Коломойський також надіється - у перспективі - дещо скоригувати тріумфальну стабільність національної валюти в бік вигідного для себе поступового зниження. Нічого особистого, просто бізнес.

Тому перед командою новообраного президента постає непросте завдання. З одного боку, потрібно зберегти стосунки з Ігорем Валерійовичем - принаймні, до парламентських виборів, щоби не втратити медіа-ресурси й фінансово-організаційну підтримку. З іншого боку, команда новообрного президента повинна втримати якусь подобу фінансової стабільності - знову-таки, щоби не програти з тріском вже літні вибори. А будь-які розмови про можливий дефолт - чи навіть довге мовчання президентської команди на тлі розмов про дефолт - це вирок фінансовій стабільності країни. Який інвестори та спекулянти, в разі чого, можуть привести у виконання впродовж лічених днів.

Тому, з точки зору виконання збереження фінансової стабільності країни бодай в короткотерміновій перспективі, команді новообраного президента слід навчитись швидко, голосно й рішуче спростовувати заяви Коломойського - не залежно від того, що планують на Банковій ва реальності. А Ігор Валерійович чоловік розумний, його гордість від тих спростувань не постраждає. Він про це навіть в інтерв'ю Financial Times натякнув.