Батько Петра Порошенка помер: В "ЄС" висловили співчуття

Про це повідомила пресслужба партії "Європейська солідарність", передає Depo.ua.

"Сьогодні перестало битися серце великої людини праці, хлібороба, громадського та політичного діяча, Героя України, батька п’ятого президента України Олексія Івановича Порошенка. Все своє життя він присвятив служінню Україні, розвитку її економіки, дбав про людей. Висловлюємо щирі співчуття Петру Олексійовичу та Марині Анатоліївні, усім рідним і близьким з приводу тяжкої втрати – смерті батька та друга, наставника та порадника", – ідеться в повідомленні "ЄС".

Нагадаємо, 15 червня стало відомо, що Олексія Порошенка, батька п'ятого президента України, госпіталізували із геморагічним інсультом. 

Ким був батько Петра Порошенка: Довідка

Біографія

Олексій Іванович Порошенко народився 11 червня 1936 року в селі Саф’яни Ізмаїльського району на Одещині у родині румунського громадянина Івана Євдокимовича Порошенка. Закінчив 7-річну школу в Саф'янах і середню школу в Ізмаїлі, вступив до Львівського сільськогосподарського інституту. У період навчання одружився 1956 з Євгенією Сергіївною Григорчук (після заміжжя — Порошенко) (1937–2004), наступного року 28 серпня народився старший син Михайло (1957–1997).

Закінчив інститут 1959, здобувши фах інженера-механіка механізації трудомістких процесів у сільському господарстві. Після завершення навчання поїхав на малу батьківщину в Болград Одеської області інженером Держтехнагляду. 1962 став головним інженером Болградського районного об'єднання сільгосптехніки. У Болграді народився другий син Петро Порошенко — майбутній Президент України.

1974 переїхав з Болграда до Бендер Молдавської РСР на Бендерський дослідницький експериментально-ремонтний завод. Від 26 вересня 1974 до 1 грудня 1983 — директор заводу, за його директорства були збудовані заводська поліклініка і багатоквартирний будинок для працівників заводу.

З 1983 працював у Тирасполі начальником спеціалізованої пересувної механізованої колони (СПМК-7) тресту "Молдсільгоспмонтаж".

1992, після здобуття незалежності України і у зв'язку з війною у Придністров'ї, емігрував до Києва, де навчався в аспірантурі Київського державного університету імені Шевченка молодший син Петро. Того ж року став заступником генерального директора АТ "Біржовий дім „Україна"" (генеральний директором був Петро Порошенко), 1993 — заступником генерального директора ЗАТ "Український промислово-інвестиційний концерн" (генеральний директор Петро Порошенко). Після того, як Петро 1998 обраний депутатом Верховної Ради України, Олексій Порошенко став гендиректором концерну Укрпромінвест.

З 2005 року — керівник ПАТ ЗНКІФ "Прайм Ессетс Кепітал".

У 2012 році журнал "Фокус" розмістив бізнесмена у списку 20 найуспішніших аграріїв України, де він посів дев'яте місце (агрохолдинг Агропродінвест — земельний банк — 96 000 га).

Політична діяльність

Депутат Вінницької обласної ради (2006–2010) від партії "Наша Україна". Член постійної комісії з питань агропромислового комплексу.

На виборах до Вінницької обласної ради 2010 року пройшов за списком "Української партії „Єдність""

На виборах до Верховної ради 2012 року кандидат у народні депутати у окрузі № 16, але у вересні за рішенням родини припинив участь у перегонах.

Нагороди

• Звання Герой України з врученням ордена Держави (23 червня 2009) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку агропромислового комплексу, запровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (18 січня 2007)
• Орден "Знак Пошани"
• Медаль "За трудову відзнаку"
• Заслужений працівник сільського господарства України (26 липня 2001)