Путін та Медведчук творять "ДНР" імідж ІДІЛ аби збурити українців

Останнім часом ситуація з українськими полоненими стала чи не найголовнішим питанням в усьому, що стосується війни на Донбасі. Спочатку українське суспільство сколихнули слова військового експерта Романа Світана, який в ефірі одного з телеканалів заявив, що зі 140 українських полонених в живих залишилося не більше 30. Всі інші, мовляв, або були розстріляні, або наклали на себе руки, або перейшли на бік ворога.

Пізніше розлетілася новина, що так званий суд так званої ДНР засудив до 30 років ув'язнення полоненого бійця добровольчого батальйону "Азов" Євгена Чуднецова. Російська "Новая газета", що позиціонує себе опозиційним виданням, присвятила цій події цілий матеріал, в якому, окрім іншого, нагадала, що Чуднецов майже рік тому, за кілька днів після потрапляння в полон, давав інтерв'ю російським журналістам, де заявляв, що здався в полон добровільно та просив не обмінювати його, аби він залишився в "ДНР" та відшкодовував збиток, завданий армією України. При цьому в інтерв'ю видно сліди побоїв на обличчі та відсутність кількох зубів.

Зі свого боку, представники "ДНР" заявляють, що обмін засуджених полонених неможливий, а їхні "суди" і далі працюватимуть з полоненими, тож варто очікувати нових вироків, в тому числі і розстрільних, адже "Кримінальний кодекс" псевдореспубліки смертну кару аж ніяк не виключає. Чуднецова, мовляв, теж хотіли розстріляти, але "суд ДНР" обмежився "гуманним покаранням".

Враховуючи ситуацію, що склалася сьогодні навколо війни на Донбасі, стає цілком очевидно, що вкидання теми українських полонених – це аж ніяк не випадковість. Останнім часом той факт, що мінський формат себе вичерпав і зайшов в глухий кут, став особливо виразним. По більшості пунктів мінських угод ніякого просування немає і не проглядається. Перемир'я на лінії зіткнення дуже і дуже умовне, домовленість про відведення важкого озброєння порушується щодня. Питання внесення змін до української Конституції відкладено в довгий ящик. Про повернення контролю над державним кордоном чи виведення з окупованого Донбасу іноземних збройних формувань взагалі мови немає. Наступна зустріч в мінському форматі взагалі може не відбутися, бо представник Росії Борис Гризлов не підтверджує свою участь. Насправді ж він чітко розуміє, що в Мінську просто немає про що говорити. Це ж побічно підтвердив і представник України Леонід Кучма, запропонувавши провести засідання в Мінську після зустрічі глав МЗС країн "нормандської четвірки" в Мюнхені, а не 10 лютого. Також у Кремлі чудово розуміють, що відповідальність за неефективність в мінському процесі має нести саме російська сторона.

І в даному контексті вкидання в український інформпростір теми жахливого становища українських полонених є нічим іншим, ніж спробою похитати ситуацію в середині України з перспективою якось зсунути ситуацію в Мінську з мертвої точки. Не треба забувати, що Світана, який першим запустив інформацію про можливі розстріли полонених, пов'язують з Віктором Медведчуком, "родинні" стосунки якого з Путіним всім давно відомі. Також варто пам'ятати про специфіку опозиційних російських ЗМІ. Через ту ж "Новую газету" доволі часто вкидалися в інформпростір потрібні Кремлю теми.

Тепер Кремлю потрібно цілком природній праведний гнів, який відчувають українці, почувши про ув'язнення та розстріли для українських полонених, грамотно перенаправити на українську владу, яка, мовляв, нічого не робить задля обміну. А певні можливості та засоби в Україні Кремль для подібних маніпуляцій має. То ж найближчим часом ми почуємо про нові "вироки" деенерівських судів щодо українських військових та бурхливу реакцію на них в Україні. Чи дійде справа до розстрілів? Можливо, але малоймовірно. З одного боку, відморозкам-ополченцям-окупантам втрачати особливо нема чого, з іншого – розстріляним полоненим не поторгуєшся, а якщо подібне станеться, весь світ вкотре побачить, з ким на Донбасі ми маємо справу. Раніше публічні страти були справою лише ісламістів-фанатиків з ІДІЛ. "ДНР-ЛНР" після такого будуть нічим не кращі.

Звісно, Україна має зробити усе можливе для визволення наших хлопців, але нам з вами варто не забувати, що визволення полонених - питання дуже непросте і політизоване, а для успішного обміну потрібно щонайменше згода обох сторін. До того ж на цьому питанні давно "сидить" одіозний Віктор Медведчук, використовуючи його в тому числі і для своїх політичних ігор, але не факт, що прибрати самого Медведчука чи його людей з цієї теми і можливо, і корисно.