Схеми в оборонці: Чи захоче Ситник воювати з Порошенком за місяць до виборів

Йдеться, нагадаємо, про резонансну справу щодо схем із постачання контрабандних російських деталей для військової техніки у 2015 році. Широкому загалу про неї стало відомо з оприлюдненого розслідування журналістів Bihus.info. Очільник Генпрокуратури пообіцяв "вести цю та інші справи до законної відповідальності". За однієї умови – "якщо ажіотаж у парламенті і розголошення даних досудового слідства не завадять нам, ми продовжимо допити, оголосимо підозру, арештуємо майно і притягнемо до кримінальної відповідальності через судовий розгляд усіх задіяних у цих схемах". Зауваження доречне, враховуючи політизацію цієї справи перед виборами.

Отже, Антикорупційне бюро отримало змогу встановити, чи були факти розкрадання. І тепер багато чого, у тому числі і в передвиборчих розкладах, залежатиме від відомства Артема Ситника. Ситуація може розвиватися за двома сценаріями. Перший – НАБУ розслідуватиме справу про схеми в оборонці, не виносячи отримані результати на загал і не допускаючи витоку інформації про перебіг слідчих дій. Це важливо, адже будь-який витік відразу використають опоненти Петра Порошенка. Тут можна згадати, як Юлія Тимошенко після оприлюднення розслідування Bihus.info озброїлася гаслом про імпічмент.

Сама логіка слідчих дій і процедура, прописана у Кримінально-процесуальному кодексі, не передбачають форсування ситуації. Тому в разі вибору такого сценарію опоненти Порошенка швидко втратять інтерес до цієї теми. Максимум – вони використовуватимуть для власного піару парламентську трибуну, нагадуючи суспільству ті моменти, які були у розслідуванні журналістів. Бо інших не буде. Навіть профільний антикорупційний комітет, де засідають друзі НАБУ, і громадські активісти-антикорупціонери на кшталт Віталія Шабуніна, не актуалізуватимуть зайвий раз цю тему, адже це шкодитиме Антикорупційному бюро, яке для них є священною коровою. У підсумку перебіг слідства жодним чином не впливатиме на передвиборчу кампанію та її результати.    

Другий сценарій – Ситник переведе розслідування у піар-площину. Про виклики на допити повідомлятимуть пресу, та чергуватиме під будівлею НАБУ, фігурантам справи пред’являть підозри, проведуть кілька гучних обшуків. Одним словом, за бажання можна перетворити цю справу на інструмент проти Порошенка. І, таким чином, підіграти його конкурентам за президентство. Вони очікують саме на сценарій війни Ситника з Банковою. Аби у підсумку зібрати з неї вершки.

Який із двох варіантів вибере НАБУ, залежатиме від кількох факторів. Перший – оцінка ризиків для самого Антикорупційного бюро в разі зміни президента. Попри те, що нині ключові претенденти на головну посаду в державі декларують підтримку антикорупційного відомства, варто очікувати, що в разі перемоги вони намагатимуться приручити НАБУ. Їхня логіка проста: вони не заважатимуть Ситнику і його хлопцям доводити до суду справи, які нині розслідуються щодо представників діючої влади, головне, щоб Бюро не займалося їх корупцією. Простіше кажучи, сьогоднішні опозиціонери мріють, що в разі їх президенства антикорупціонери стануть ручними. Питання, чи згоден з такими перспективами Ситник.

Другий фактор, який здатний суттєво вплинути на його вибір, - думка західних опікунів НАБУ. В останні місяці впливові європейські та американські політики помітно стишили критику української влади через повільність у боротьбі з корупцією. Навіть рішення Конституційного суду про антиконституційність статті про незаконне збагачення не викликало хвилю критики. З одного боку західні партнери НАБУ бачать, що остаточно зійшла нанівець тема аудиту Бюро, це може бути витлумачене як відмова влади воювати з цим органом. З іншого – триває відбір суддів до Антикорупційного суду, у цьому процесі активну участь беруть західні експерти. Висока ймовірність, що АКСУ запрацює вже у березні-квітні. Тобто, видимих причин для роздратування гальмуванням протидії корупції у друзів НАБУ з Вашингтону і Брюсселя немає. І вони навряд чи будуть прихильниками війни Ситника з Порошенком через справу про розкрадання в оборонці.

У заяві Луценка є ще один важливий момент: розслідування факту несплати податків ТОВ "Оптимумспецдеталь" і  ТОВ "Ренал" ГПУ забрала собі. Державна фіскальна служба вже виявила факт несплати 22 млн грн податків названими компаніями. Однак, за словами Генпрокурора, ці фірми не торгували повітрям: "… "залізо" було поставлене на підприємства оборонного комплексу. Зустрічними перевірками ми встановили, що це "залізо" успішно було використано під час ремонту військової техніки. БТРи, які минулого року відправив на фронт Харківський бронетанковий завод, де використовувалися запчастини, поставлені "Оптимумспецдеталь" та "Ренал", не мають жодної рекламації". З його слів можна зробити висновок, що йдеться про ухилення від сплати податків, а не про аферу, яка б нашкодила вітчизняній оборонці.

Звідси випливає, що дії "Оптимумспецдеталь" та "Ренал" підпадають під дію статті 212 Кримінального кодексу, яка дає їм можливість сплатити штраф, а їхнім власникам не сісти до в’язниці. Пункт 4 цієї статті гласить: "Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)". Яку суму повинні сплатити ділки? Їхні дії, скоріше за все, підпадають під дію пункту 2 статті 212 КК: умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вчинене за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах. За це передбачений штраф від 2 тис до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, що ми маємо у сухому залишку. Резонансна справа про схеми в оборонці може розвиватися двома шляхами. Перший – НАБУ спробує довести розкрадання, хоча зі слів Луценка випливає, що воно є достатньо сумнівним. При цьому Ситник або ж політизуватиме справу, граючи на пониження рейтингу Порошенка, тим самим допомагаючи його опонентам, або діятиме без різких рухів, чим позбавить противників президента піар-козирю про "торгівлю на крові". Другий шлях – фігуранти справи йдуть на співпрацю зі слідством, компенсують збитки, завдані бюджету, і на цьому в цій історії ставиться крапка. А розслідування НАБУ, яке не встановить фактів розкрадання, зробить цю крапку жирнішою.