Політичні тренди 2020-го: Які виклики чекають на Зеленського та Україну

Суспільно і політично активний 2019 рік залишає у спадок наступному низку явних політичних та геополітичних процесів, які визначатимуть подальше життя України

Політичні тренди 2020-го: Які виклики че…

Переживши у 2019-му перезавантаження президентської, парламентської та урядової вертикалей Україна входить у 2020-й з суттєвим переліком викликів, які доведеться долати як владі, так і суспільству. Дещо нетрадиційні способи управління державою та її економікою, що їх сповідує обрана та призначена влада, винесли на поверхню нові ризики у вигляді суперечливої земельної реформи, грандіозних бюджетних дір, незвичної виборчої системи і нестримного поліпшення стосунків з Росією. Depo.ua аналізує тренди 2020 року і намагається уявити, які підсумки ми підбиватимемо у грудні наступного року.

Гривня і бюджет

Новий український прем'єр-міністр Олексій Гончарук у новорічному президентському привітанні кілька разів продекламував мало для кого з українців зрозуміле поняття "макроекономічна стабільність". Звучало це так, ніби прем'єр визначив для себе цей напрямок діяльності як головний і бере собі лаври збереження цієї стабільності. 

Між тим назвати минулий рік роком стабільної національної економіки важко. Бо закінчували грудень ми з багатомільярдною дірою бюджетного дефіциту, закрученим вниз курсом національної валюти і стрімким падінням промисловості та ВВП.

Макроекономічна стабільність, за визначенням, це стан національної економіки, коли сукупний попит і сукупна пропозиція, виробництво і споживання є збалансованими, тобто існує пропорційність між ресурсами та їх використанням. Але стан, в якому ми закінчили минулий рік, навряд чи можна охарактеризувати як "збалансований". І очевидно, що ці процеси продовжаться у наступному році.

З того, про що звітують чиновники, наразі ми можемо бути впевненими, що політика міцної гривні продовжуватиметься. Уряд та Нацбанк стримуванням інфляції стимулюватимуть наше споживання: низька гривня визначає більш низькі ціни на імпортний товар. "Гонка за плазмами" також підігріватиметься зростанням кредитування, пузир якого намагатимуться накачувати у 2020 році.

У короткій перспективі це дозволить створити картинку, коли громадяни ставатимуть заможнішими, оскільки за рахунок удаваного збільшення доходів та кредитів почнуть обростати споживацьким жирком - саме так, як того хотів кандидат у президенти Володимир Зеленський.

Натомість зворотнім боком такої політики буде подальше падіння вітчизняного промислового виробництва - в першу чергу експортно орієнтованого. Адже міцна гривня проти іноземних валют знижує доходи від експорту через падіння конкурентоспроможності. Це тисне, відповідно, на обсяги виробництва всередині країни, знижує надходження від податків та зайнятість населення у виробництві. 

Робочі місця та власне виробництво

Особиво такі негативні тенденції проявлятимуться в агропромисловому секторі, який поступово перетворюється у флагмана екпортної сфери, витісняючи звідти металургів, хіміків та інших створювачів доданої вартості. За словами екс-міністра економіки Богдана Данилишина індекс сільськогосподарської продукції в листопаді 2019 року впав на 8,5% в порівнянні з листопадом 2018 року, що є антирекордом з 2014 року. 

Влада на це відповідає планами знівелювати падіння виробництва за рахунок знову ж таки нових кредитів. Але наповнення виробників кредитними грошима є не дуже ефективним способом підвищити їх конкурентність на зовнішніх ринках.

Експерт Олексій Кущ вважає, що ризиками, які тиснутимуть на економіку в негативному сенсі буде продовження побудови "піраміди ОВДП", коли держава робить запозичення у іноземців за надто високими процентами. Доводячи частку спекулятивного фінансового іноземного капіталу до 150-200 мільярдів гривень. Зрештою, вважає Кущ, це все призведе до рукотворної кризи - збільшення бюджетного дефіциту, внаслідок чого можуть постраждати вже незахищені статті, з урахуванням падіння промисловості буде падати реальна зарплата українців.

Внести сум'яття у випестовану Гончаруком "макроекономічну стабільність" також неодмінно спробує очікувана у другому півріччі світова економічна криза, яку спричинять проблеми у економіках США та Китаю. Для України цей "чих" може вилитися у катастрофічні наслідки з падінням ВВП і курсу гривні, а також зі значним поповненням кількості безробітних - як тих, що втратять роботу тут, так і тих, що змушені будуть повертатись з заробітків через втрату роботи у Європі.

Ринок землі

Заплановане остаточне відкриття Верховною радою ринку землі створить певне напруження.

Очевидно, що у Зеленського вирішили дотиснути це питання вже у січні, оскільки "під ялинку" парламентський аграрний комітет, дочекавшись політичного святкового затишшя, затвердив той самий суперечливий проект закону про землю, об який ламаються списи вже кілька місяців.

Схоже, що "компроміс", який обіцяв президент, виявився з певним перекосом у бік аграрних баронів, чиї інтереси відстоюють голова президентського Офісу Андрій Богдан та його ставленик, керівник того самого комітету і автор того самого законопроекту, Микола Сольський. Вигода цих великів гравців ринку в тому, що вони матимуть певний "пільговий" період під час якого зможуть скуповувати землю по низьких цінах. Адже прямих конкурентів, які могли б створити ажіотаж та підняти ціни, схоже, від ринку поки що відсунуть. 

Як відсунуть і вітчизняних дрібних та середніх фермерів, які просто не зможуть брати участь у ринку через відсутність власного грошового ресурсу та доступу до кредитних грошей. І навіть за 1000-1500 доларів за гектар, що можна вважати низькою ціною, вони вступити у гру не зможуть.

Читайте також: Земля "під ялинку": З якого скандалу почнеться новий політичний рік

Наслідком такої ситуації стане остаточне зосередження великих земельних банків у руках окремих аграрних олігархів. Цей процес буде тривати непомітно і раптових гучних оборудок очікувати не варто. Але за пару років виявиться, що основна маса землі, яка перебувала у власності держави, а також у селян у вигляді паїв, перетікла у руки великих гравців. Які так чи інакше є залежними від великого іноземного капіталу, а тому питання прописки нового власника тієї чи іншої ділянки буде суто формальним.

Місцеві вибори

Передноворічні провали правлячої партії "Слуга народу" оголили суттєву проблему, з якою стикнеться команда Зе на майбутніх місцевих виборах. Франшиза Зеленського, яка так успішно спрацювала під час парламентських виборів влітку 2019 року, виявилася недієвою на місцях.

Неуспіх "Слуги народу" на виборах до об'єднаних територіальних громад виявив доволі сумну для партії влади і всієї президентської команди перспективу - вони цілком можуть "пролетіти" на місцевих виборах 2020 року. Адже методом бліцкригу взяти регіони, як влітку було взято Верховну Раду, схоже, не вдасться. А без більшості в місцевих радах та ОТГ говорити про тотальну вертикаль нової влади не буде сенсу.

Але втрата такого суттєвого шматка влади явно не входить у плани владної команди. Тому там, схоже, вирішили цю гору обійти і рухатись простим шляхом закручування гайок - вибудови цілком централізованої системи державної влади, коли роль самоврядування та місцевих рад помітно знижується, а самі вони опиняються під тотальним контролем Центру. 

Інструментом централізації влади, як це не смішно, стане децентралізація - саме під цією маркою впроваджуватимуть реформу, яка дасть Києву важелі управління регіонами. Відповідно до президентського проекту змін до Конституції який зараз перебуває на розгляді парламенту, обласні та окружні ради, яким обіцяли самостійність і більший набір повноважень, будуть підвішені на гачок - завдяки кільком механізмам контролю з боку президента та його префектів, вся самостійність місцевого самоуправління стає не більше, ніж красивою обгорткою. А реальна влада буде у голови держави та його намісників.

Вибори президента США

Як і прогнозована світова економічна криза, вибори президента США у 2020-му стануть одним з найпотужніших факторів нестабільності, який буде привнесений в Україну зовні. 

Роль, яку наша країна зіграла у минулих виборах, виявилася надто сумнівною. Адже прихильність Хіларі Клінтон більшої частини українського істеблішменту включно з найвищими посадовими особами держави перетворила перемогу Трампа у мало не національну трагедію, яку нам доводиться розгрібати досі.

Український кейс на майбутніх американських виборах також розглядається як один з визначальних. Так, американські демократи, що хочуть поразки Трампа, активно використовують розмову Зеленського з американським лідером як привід для імпічменту і тиску на рейтинг діючого голови США. Натомість республіканці і найближчий соратник Трампа Рудольф Джуліані вишукують в Україні докази корупції Джо Байдена, який є ймовірним суперником діючого президента.

В Україні також відбувається своєрідний водорозділ на прихильників того чи іншого американського табору. Одні роблять ставку на Трампа і з цим пов'язують своє політичне майбутнє. Інші - орієнтуються на демократів та одного з їхніх найбільших спонсорів Джорджа Сороса, який вже давно працює на формування своїх груп впливу в Україні.

Більш детально про відвторення американського політичного рельєфу на українських теренах читайте: Антисоросівська коаліція: Як Україну штовхають до масштабної політичної кризи

Тому від результатів виборів в США багато в чому залежатиме майбутній український політичний ландшафт. Адже програш Трампа різко знизить ціну акцій тих українських гравців, що допомагають Джуліані з пошуком компромату та Байдена. І навпаки, поразка демократів стане фактором зниження впливу в Україні створюваних Соросом інституцій. 

Мінські домовленості

Чергова "нормандська зустріч", яка повинна відбутися весною, є важливою відправною точкою до повноцінного запуску мирного процесу на Донбасі. Окрім чергових трьох точок розведення сил, від України очікуватимуть вмонтування "формули Штайнмайєра" в законодавство, а також законодавчі зміни щодо амністії. Без цього жодного прогресу не буде і про вибори в ОРДЛО за українським законодавством, чого так хоче влада, говорити буде неможливо.

Зеленський, Єрмак і команда намагатимуться змінити послідовність Мінських домовленостей і домовитися з Путіним, щоб контроль над кордоном і виведення іноземних збройних формувань відбулося перед виборами. Росія ж наразі стоїть на своєму і хоче, щоб це відбулося вже після виборів. Та на таких умовах на Донбасі нічого не буде. І саме навколо цих моментів буде ключове протистояння в питанні реінтеграції ОРДЛО. Путін натякає, що переписати Мінськ може і вийде, але говорити про вибори і контроль над кордоном потрібно напряму з ватажками "Л-ДНР". Це виклик для Києва і кожен крок у питанні Донбасу є надто ризикованим. 
 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"