Протести на Банковій: Коли проти Зеленського заговорить вулиця

Почалися вибори парламентські, й команді Володимира Зеленського варто готуватися до активізації опонентів. І тримати в голові прецеденти послаблення позицій влади за допомогою такого аргументу, як вулиця.

Увечері 10 червня на Банковій відбулася акція "Ні капітуляції!". Її учасники вимагали припинити капітулянтські заяви представників команди глави держави та відправити у відставку голову президентської адміністрації Андрія Богдана і прес-секретаря президента Юлію Мендель, яка, вважають мітингарі, озвучує проросійські меседжі.

Протестувальники незгодні із заявами самого Зеленського і Леоніда Кучми, який очолює українську сторону в Мінському переговорному процесі. Кучма заявляв, що українська армія не має відповідати на провокації терористів і не відкривати вогонь. Незадоволені цими заявами мітингарі вимагали долучити лідерів громадськості до розробки дорожньої карти Мінських угод.

Не обійшлося без сутичок. Після того, як правоохоронці зірвали зі стіни АП плакат із написом "Губернатор Малоросії", активісти поштовхалися із поліцією. Хтось приніс і шини, але вони поки не запалали.

Збиратися на Банковій під політичними гаслами – річ, звична для нашої політики. Чути голос протестантів доводилося всім українським президентам. Ось лише кілька з останніх у часі подій. У вересні 2018-го під АП пройшла нічна акція проти "бездіяльності вищого керівництва держави" у зв’язку з нападами на активістів. Зокрема, вимагали знайти і покарати вбивць Катерини Гандзюк. Сьогодні група виконавців злочину засуджена на різні терміни, замовники так і не встановлені. Та протести довкола неквапливості слідства за цієї справою стихли після президентських виборів, хоч до 31 березня тільки ліниві політики й активісти не піарилися на тому злочині.

Та повернемося до подій на Банковій. В останні місяці перед виборами глави держави біля АП чи не щотижня відбувалися різні акції – найбільшого резонансу набули протести проти корупції у оборонній сфері, які організовували парамілітарні структури нардепа Андрія Білецького "Нацкорпус" і "Нацдружини" (цього нардепа вважають близьким до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова; днями Білецький оголосив про похід на вибори в першій п’ятірці списку націоналістів ВО "Свобода"). Ці акції сприяли зниженню рейтингу Петра Порошенка і в кінцевому висліді вплинули на втрату ним президентського крісла.

Ну, а вже після другого туру голосування, 22 квітня, на Банкову прийшли численні прихильники Порошенка, щоб подякувати йому за здобутки для країни на цій посаді. Люди з того ж середовища вдячних Петрові Порошенку діячів, на думку спостерігачів, можуть бути в числі організаторів і вчорашньої акції.

Початок покладено. З наближенням 21 липня, дати голосування на дочасних парламентських виборах, політична активність зростатиме, і частина партій, які бачать себе на наступні кілька років у статусі опозиції, вдасться до випробуваних прийомів, щоб показати владі, що вони не фейкові і з ними варто рахуватися.

Але ситуація має шанс повернутися до літнього анабіозу – в разі, якщо Конституційний суд України (КСУ) винесе рішення про законність указу президента Зеленського №303 про дострокове припинення повноважень Верховної Ради 8 скликання і призначення позачергових виборів.

Сьогодні Велика палата КСУ почала розгляд подання 62 народних депутатів від 24 травня ц.р. про невідповідність Конституції згаданого указу глави держави. Справу вирішили не затягувати і розглянути як невідкладну, тобто в термін до місяця з моменту відкриття провадження. Представник президента в КСУ Федір Веніславський (і кандидат у нардепи як №93 виборчого списку партії "Слуга народу") сьогодні спрогнозував, що рішення суду очікується до 29 червня.

І тут теж присутній аргумент вулиці, хоч поки і неявно – з відкриттям судового засідання почалися нечисленні протести під будівлею Конституційного суду на вулиці Жилянській. Одні активісти виступають проти тиску президента і його команди на суддів та стверджують, що КС повинен визнати указ про розпуск Ради неконституційним. Інші – підтримують Зеленського і дострокові вибори Ради. Загалом ситуація під судом поки спокійна.

Тим не менше, нова активізація вуличних протестів дає підстави замислитися на тим, чи це просто виборча кампанія, а чи хтось зондує ґрунт для наступного більш серйозного послаблення позицій президентської команди. Вчорашні події під АП за своїми можливими наслідками (пообурювалися – і розійшлися) більше скидаються на елемент виборів. А от малопомітна поки акція під КСУ може бути активізована, якщо вердикт суддів-конституційників буде на користь ЗЕкоманди. Тоді під гаслами боротьби проти антиконституційного перевороту можливі різні сценарії продовження протестів.

Ця версія впирається в одне "якщо": коли і чи зможуть взагалі нинішні опоненти влади наростити протестну масу до необхідних показників. Чимало спостерігачів вважають, що для серйозних протестних акцій, нового майдану, час не прийшов. Ще не згрупувалися опоненти влади, не викристалізувалися їхні інтереси, не знайдено їхні, цих інтересів, точки перетину. Бо й влада теж іще не стабілізувалася: попри всі відомі недоречності та ляпи, які ми чули від її речників, все ж іще мало моментів, проти яких можна організувати протести з високою суспільною легітимністю.

Тому поки вулиця говоритиме розслаблено і неголосно. Та й цей голос новим господарям Банкової варто почути.