Погрози "слугам", Коломойський і посадки: Чому від планів Зеленського віє диктатурою

Президент Володимир Зеленський на прес-конференції у фудкорті намагався бути максимально відвертим. І навіть жартував. Однак це вже були жарти не того Зеленського, до яких він привчив українців. Від його слів залишився зовсім інший осад

Юрій Васильченко

На Банковій таки дослухалися до критики, яка лунала від журналістів та експертів, що президент не виходить на спілкування з народом. Сьогоднішня прес-конференція – це відповідь на подібні закиди. Відразу зауважимо: Зеленський виглядав досить підготовленим, однак із деяких питань намагався "з’їхати" або перекинути відповідальність на інших. Власне, останнє найбільше кидалося у вічі. Якщо його попередника Петра Порошенка критикували за зайве акцентування на своїй персоні, то Володимир Зеленський більше говорив про інших. Наче відбудовуючись: всі наявні проблеми створені до нього, а він змушений діяти у тих умовах, які успадкував. До певної міри це так, але вішання всіх собак на попередників діє на громадян з кожним днем все менше.

Зеленський дорікнув Петру Порошенку у тому, що той підписав Мінські угоди, а тепер хоче очолити новий Майдан. "Підписала людина, яка зараз ходить і каже "ай-ай-ай". Я зараз, як Ван Дам, в такому конкретному шпагаті знаходжуся. Тому я роблю, що можу в цих рамках, і виходжу з них, як можу. Відводжу там, де можу забезпечити безпекову ситуацію. І я готовий приймати такі рішення. Але якщо мене садити на шпагат кожного дня, то я буду звертатися до суспільства. І в результаті українці отримають президента, який буде казати вам "разом сідаймо"", – сказав президент, пояснивши, що має на увазі проведення референдуму із кожного питання, що відтягуватиме прийняття рішень на місяці. Утім тут є кілька нюансів.

Перший – Мінські угоди зупинили гарячу стадію конфлікту на Донбасі, заморозили його, але не зупинили людських жертв, і це правда. Так само правда, що у Мінських угодах закладені суттєві компроміси, на які, однак, Україна не йшла. А погодження на "формулу Штайнмаєра" – це крок до реалізації всього того, що записано в угоді часів Порошенка. Тобто, якщо попередник наробив дурниць, як вважають у Зе-команді, то навіщо добровільно сідати на шпагат? Пропонуйте інший формат. З такою шаленою підтримкою, яку отримав Зеленський та його "слуги" на виборах, будь-який інший варіант був би сприйнятий суспільством. Навіть дискусійні фінський чи кіпрський. Але президент вирішив виконувати те, що підписувалося за Порошенка, ставши його продовжувачем, а не альтернативою чи протилежністю.

Другий – Зеленський не боїться майданів через "формулу Штайнмаєра". І правильно робить, бо зараз ніяких велелюдних акцій протесту не буде. Адже, і це головне, у політичну незаангажованість організаторів протестів, у тому числі й націоналістів, не віриться. Їх як "ввімкнули", так і "вимикнуть". Але президент, на жаль, не дав суспільству хоча б замальовок, як жити Україні після "пришивання" територій, на яких вже більше 5 років хазяйнує Росія. Простіше кажучи, масштабна криза з майданами – це не перспектива нинішньої осені, а тих часів, коли так звана "реінтеграція ОРДЛО" наштовхнеться на неприйняття значною, якщо не переважною більшістю громадян. Немає хорошої відповіді на питання, у який саме спосіб проводити "реінтеграцію" чи амністію, проте хоча б якась має бути вже зараз. І у суспільства потрібно отримати на неї згоду, а вже потім виходити на міжнародні майданчики. Між іншим, Зеленський так і не відповів на запитання Depo.ua про те, як "Слуга народу" збирається вигравати вибори в ОРДЛО, яких так прагне його команда, яка хоче зробити все пошвидше. Мабуть, не знає. Чи не задумується, що там можуть перемогти проросійські місцеві партії бойовиків...

Наступна тема, яка дуже цікавила журналістів – ситуація навколо "Привату". Тема актуальна для мільйонів українців, чиї кошти знаходяться у цій фінансовій установі. І Зеленський українців не заспокоїв. Заява, що у цьому питанні він захищатиме інтереси країни, що суди йому дісталися погані і впливати на них він не може, виглядає красиво хіба для новини на президентському сайті. А от слова про необхідність домовлятися з Коломойським по цій темі – це вже цікаво. Зеленський запевнив, що під час резонансної зустрічі з олігархом про "Приват" не розмовляв. "Щойно ми хотіли зробити ці питання відвертими, запросити всіх олігархів і проговорити з ними червоні лінії, правила, складні питання, гасла, з'явилося одне фото - де ми хотіли відверто врегулювати багато питань. Ця зустріч була про енергетичні питання. І після цього - ви бачили, що сталося. І міжнародні експерти, і наше співтовариство, і наші ЗМІ почали говорити - "аааа, зрозуміло, почали домовлятися". А якщо так можна - тоді всі в суд. У суді не все так чесно і не все так чисто. І не у всіх цих справах у нас може бути перемога, тому треба ще до суду про це домовитися. Але домовлятися повинен експерт міжнародний", - заявив президент.

Коломойський неодноразово казав про свою позицію щодо "Приватбанку". То про що саме домовлятися з ним хоче Зеленський? Що той відмовиться від судових позовів і скаже: "Хлопці, забирайте"? Ну, мабуть, не на того натрапили. А враховуючи незмінність позиції МВФ щодо націоналізації "Привату", будь-які поступки у цій справі віддалятимуть Україну від чергової програми фінансової допомоги. Тому влада має продемонструвати не те, як домовляється з попередніми власниками банку, а на якій стадії перебуває розслідування колись гучної справи, яка і стала підставою для націоналізації.

Третя важлива тема – відносини влади з журналістами. Тут на прес-конференції не обійшлося без неприємних речей. По-перше, Зеленський заступився за свою прес-секретарку Юлію Мендель і наговорив багато неприємного про журналіста Андрушка. "Своїх не здаємо", звісно, укріпляє командний дух, але і члени команди мають поводитися чемно із зовнішнім світом. Навіть, якщо цей світ не подобається.

Інший момент – риторика президента про канал "112" і Медведчука. У ній є два моменти: перший – стиль спілкування з представником цього медіа, другий – спроба відбудуватися від рішення Нацради, яка анулювала ліцензії регіональних мовників, які ретранслювали "112-й". З приводу першого моменту, то емоційність Зеленського, може, й виправдана, але є одне "але": народні депутати від "Слуги народу" регулярно з’являються в ефірах так званих "каналів Медведчука", ходять до них на ток-шоу. Тобто, виходить якась роздвоєність – президент обурений, а його "слуги" тим часом відвідують ефіри. Мабуть, має бути якась командна позиція, чи не так? Що ж до питання про ліцензію, то апеляція Зеленського до того, що це рішення приймав попередній склад Нацради, виглядає слабкою, бо з неї напрошується простий висновок: новий склад регулятора поверне ліценції. Коли ж цього не станеться, тоді у чому винна розпущена Нацрада?

Четверте – коментарі щодо ситуації у владній команді. "Я не хочу ламати цю партію. Вони знають моє відношення. Якщо вони самі почнуть їсти один одного – я через рік їх розпущу. Це факт", - заявив президент стосовно майбутнього "Слуги народу". Оці його слова, схоже, не просто погроза, а технологія, яка буде втілена вже восени наступного року, якщо рейтинг влади впаде. Хтось же має бути у цьому винуватий? Уряд – винен апріорі, але не лише він, а й "паршиві вівці" у фракції. То ж ймовірність ще одного перезавантаження парламенту, до складу якого обиратимуть вже 300 депутатів, поки виглядає як один із варіантів розвитку подій на не таку вже й далеку перспективу. Чи згодні з таким сценарієм самі "слуги"? Часто двоє минулих виборів називають електоральною революцією. Французький революціонер-жирондист П’єр Верньо, якого гільйотинували, колись сказав крилату фразу, правдивість якої неодноразово підтверджувалася: "Революція, як бог Сатурн пожирає своїх дітей. Будьте обережними, боги жадають".

І, останнє, що нам здалося найцікавішим – обіцянки посадок. Причому про них Зеленський розповів відверто: проводить наради з правоохоронцями. "Я їм чесно сказав до кінця року, але зараз крайній термін – 1 листопада. Вони повинні щодо декілька гучних справ, коло яких ми обговорили на нараді, показати результат" – заявив він. У будь-якій нормальній країні, але не в Україні, після цього почалося б розслідування з дуже ймовірним імпічментом. Власне, слова Зеленського можна тлумачити і як пояснення арешту екс-нардепа Сергія Пашинського, і оголошення у розшук іншого екс-нардепа Костянтина Жеваго. Не виключено, після сьогоднішньої прес-конференції президента прийдуть до Порошенка чи кого там ще на цих нарадах визначили "агнцями" на заклання?

На, в цілому, доволі блідому тлі прес-конференції заява Зеленського про посадки відверто вирізняється. Фактично, визнається, що справи проти названих осіб, і тих, хто буде після них, політично мотивовані. Що ж, вітаємо виборців "зелених" – яскраві видовища їм забезпечать. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада