Погрози "слугам", Коломойський і посадки: Чому від планів Зеленського віє диктатурою

На Банковій таки дослухалися до критики, яка лунала від журналістів та експертів, що президент не виходить на спілкування з народом. Сьогоднішня прес-конференція – це відповідь на подібні закиди. Відразу зауважимо: Зеленський виглядав досить підготовленим, однак із деяких питань намагався "з’їхати" або перекинути відповідальність на інших. Власне, останнє найбільше кидалося у вічі. Якщо його попередника Петра Порошенка критикували за зайве акцентування на своїй персоні, то Володимир Зеленський більше говорив про інших. Наче відбудовуючись: всі наявні проблеми створені до нього, а він змушений діяти у тих умовах, які успадкував. До певної міри це так, але вішання всіх собак на попередників діє на громадян з кожним днем все менше.

Зеленський дорікнув Петру Порошенку у тому, що той підписав Мінські угоди, а тепер хоче очолити новий Майдан. "Підписала людина, яка зараз ходить і каже "ай-ай-ай". Я зараз, як Ван Дам, в такому конкретному шпагаті знаходжуся. Тому я роблю, що можу в цих рамках, і виходжу з них, як можу. Відводжу там, де можу забезпечити безпекову ситуацію. І я готовий приймати такі рішення. Але якщо мене садити на шпагат кожного дня, то я буду звертатися до суспільства. І в результаті українці отримають президента, який буде казати вам "разом сідаймо"", – сказав президент, пояснивши, що має на увазі проведення референдуму із кожного питання, що відтягуватиме прийняття рішень на місяці. Утім тут є кілька нюансів.

Перший – Мінські угоди зупинили гарячу стадію конфлікту на Донбасі, заморозили його, але не зупинили людських жертв, і це правда. Так само правда, що у Мінських угодах закладені суттєві компроміси, на які, однак, Україна не йшла. А погодження на "формулу Штайнмаєра" – це крок до реалізації всього того, що записано в угоді часів Порошенка. Тобто, якщо попередник наробив дурниць, як вважають у Зе-команді, то навіщо добровільно сідати на шпагат? Пропонуйте інший формат. З такою шаленою підтримкою, яку отримав Зеленський та його "слуги" на виборах, будь-який інший варіант був би сприйнятий суспільством. Навіть дискусійні фінський чи кіпрський. Але президент вирішив виконувати те, що підписувалося за Порошенка, ставши його продовжувачем, а не альтернативою чи протилежністю.

Другий – Зеленський не боїться майданів через "формулу Штайнмаєра". І правильно робить, бо зараз ніяких велелюдних акцій протесту не буде. Адже, і це головне, у політичну незаангажованість організаторів протестів, у тому числі й націоналістів, не віриться. Їх як "ввімкнули", так і "вимикнуть". Але президент, на жаль, не дав суспільству хоча б замальовок, як жити Україні після "пришивання" територій, на яких вже більше 5 років хазяйнує Росія. Простіше кажучи, масштабна криза з майданами – це не перспектива нинішньої осені, а тих часів, коли так звана "реінтеграція ОРДЛО" наштовхнеться на неприйняття значною, якщо не переважною більшістю громадян. Немає хорошої відповіді на питання, у який саме спосіб проводити "реінтеграцію" чи амністію, проте хоча б якась має бути вже зараз. І у суспільства потрібно отримати на неї згоду, а вже потім виходити на міжнародні майданчики. Між іншим, Зеленський так і не відповів на запитання Depo.ua про те, як "Слуга народу" збирається вигравати вибори в ОРДЛО, яких так прагне його команда, яка хоче зробити все пошвидше. Мабуть, не знає. Чи не задумується, що там можуть перемогти проросійські місцеві партії бойовиків...

Наступна тема, яка дуже цікавила журналістів – ситуація навколо "Привату". Тема актуальна для мільйонів українців, чиї кошти знаходяться у цій фінансовій установі. І Зеленський українців не заспокоїв. Заява, що у цьому питанні він захищатиме інтереси країни, що суди йому дісталися погані і впливати на них він не може, виглядає красиво хіба для новини на президентському сайті. А от слова про необхідність домовлятися з Коломойським по цій темі – це вже цікаво. Зеленський запевнив, що під час резонансної зустрічі з олігархом про "Приват" не розмовляв. "Щойно ми хотіли зробити ці питання відвертими, запросити всіх олігархів і проговорити з ними червоні лінії, правила, складні питання, гасла, з'явилося одне фото - де ми хотіли відверто врегулювати багато питань. Ця зустріч була про енергетичні питання. І після цього - ви бачили, що сталося. І міжнародні експерти, і наше співтовариство, і наші ЗМІ почали говорити - "аааа, зрозуміло, почали домовлятися". А якщо так можна - тоді всі в суд. У суді не все так чесно і не все так чисто. І не у всіх цих справах у нас може бути перемога, тому треба ще до суду про це домовитися. Але домовлятися повинен експерт міжнародний", - заявив президент.

Коломойський неодноразово казав про свою позицію щодо "Приватбанку". То про що саме домовлятися з ним хоче Зеленський? Що той відмовиться від судових позовів і скаже: "Хлопці, забирайте"? Ну, мабуть, не на того натрапили. А враховуючи незмінність позиції МВФ щодо націоналізації "Привату", будь-які поступки у цій справі віддалятимуть Україну від чергової програми фінансової допомоги. Тому влада має продемонструвати не те, як домовляється з попередніми власниками банку, а на якій стадії перебуває розслідування колись гучної справи, яка і стала підставою для націоналізації.

Третя важлива тема – відносини влади з журналістами. Тут на прес-конференції не обійшлося без неприємних речей. По-перше, Зеленський заступився за свою прес-секретарку Юлію Мендель і наговорив багато неприємного про журналіста Андрушка. "Своїх не здаємо", звісно, укріпляє командний дух, але і члени команди мають поводитися чемно із зовнішнім світом. Навіть, якщо цей світ не подобається.

Інший момент – риторика президента про канал "112" і Медведчука. У ній є два моменти: перший – стиль спілкування з представником цього медіа, другий – спроба відбудуватися від рішення Нацради, яка анулювала ліцензії регіональних мовників, які ретранслювали "112-й". З приводу першого моменту, то емоційність Зеленського, може, й виправдана, але є одне "але": народні депутати від "Слуги народу" регулярно з’являються в ефірах так званих "каналів Медведчука", ходять до них на ток-шоу. Тобто, виходить якась роздвоєність – президент обурений, а його "слуги" тим часом відвідують ефіри. Мабуть, має бути якась командна позиція, чи не так? Що ж до питання про ліцензію, то апеляція Зеленського до того, що це рішення приймав попередній склад Нацради, виглядає слабкою, бо з неї напрошується простий висновок: новий склад регулятора поверне ліценції. Коли ж цього не станеться, тоді у чому винна розпущена Нацрада?

Четверте – коментарі щодо ситуації у владній команді. "Я не хочу ламати цю партію. Вони знають моє відношення. Якщо вони самі почнуть їсти один одного – я через рік їх розпущу. Це факт", - заявив президент стосовно майбутнього "Слуги народу". Оці його слова, схоже, не просто погроза, а технологія, яка буде втілена вже восени наступного року, якщо рейтинг влади впаде. Хтось же має бути у цьому винуватий? Уряд – винен апріорі, але не лише він, а й "паршиві вівці" у фракції. То ж ймовірність ще одного перезавантаження парламенту, до складу якого обиратимуть вже 300 депутатів, поки виглядає як один із варіантів розвитку подій на не таку вже й далеку перспективу. Чи згодні з таким сценарієм самі "слуги"? Часто двоє минулих виборів називають електоральною революцією. Французький революціонер-жирондист П’єр Верньо, якого гільйотинували, колись сказав крилату фразу, правдивість якої неодноразово підтверджувалася: "Революція, як бог Сатурн пожирає своїх дітей. Будьте обережними, боги жадають".

І, останнє, що нам здалося найцікавішим – обіцянки посадок. Причому про них Зеленський розповів відверто: проводить наради з правоохоронцями. "Я їм чесно сказав до кінця року, але зараз крайній термін – 1 листопада. Вони повинні щодо декілька гучних справ, коло яких ми обговорили на нараді, показати результат" – заявив він. У будь-якій нормальній країні, але не в Україні, після цього почалося б розслідування з дуже ймовірним імпічментом. Власне, слова Зеленського можна тлумачити і як пояснення арешту екс-нардепа Сергія Пашинського, і оголошення у розшук іншого екс-нардепа Костянтина Жеваго. Не виключено, після сьогоднішньої прес-конференції президента прийдуть до Порошенка чи кого там ще на цих нарадах визначили "агнцями" на заклання?

На, в цілому, доволі блідому тлі прес-конференції заява Зеленського про посадки відверто вирізняється. Фактично, визнається, що справи проти названих осіб, і тих, хто буде після них, політично мотивовані. Що ж, вітаємо виборців "зелених" – яскраві видовища їм забезпечать.