Подвійне життя і страх покарання: Психологічний портрет Петра Порошенка

Depo.ua продовжує публікувати серію психологічних портретів кандидатів у президенти України.

Портрет Петра Порошенка склав психотерапевт і бізнес-консультант Дем'ян Попов. Далі - текст експерта.

Портрет складений на підставі інформації, отриманої з відкритих джерел – відеозаписів виступів, інтерв'ю, біографічної інформації, спогадів людей, що знали сім'ю в період дитинства і юності Петра Олексійовича.

При обробці відеоматеріалів звертає на себе увагу відмінна підготовка Порошенка – мінімальний прояв емоцій, чітко поставлена мова. Прояви агресії дуже дозовані і в більшості випадків адекватні ситуації, що свідчить про вміння жорстко себе контролювати. У ті моменти, коли Порошенко каже правду, і ті, які він вважає менш значущими, контроль зменшується, риси обличчя пом'якшуються. Чим менш впевнений у своїх словах, тим більше з'являється натиску, підвищується голос, інтонація стає більш жорсткою. Ці моменти можна так само відзначити за кількістю таких слів як "твердо, надзвичайно, чітко, кардинально, важливо, абсолютно, безумовно". У ситуаціях, коли Порошенко впевнений у собі – менш гучний голос, більш природний, немає скандуючих виразів. Якщо щось ховається або навмисно спотворюється, виникають швидкі рухи очима в бік і назад. При обмірковуванні певної думки або фрази очі повільно зміщуються, затримуються і повільно повертаються. Так само у "своїй тарілці" він відчуває себе, говорячи про конкретні проекти, які добре розуміє, як реалізувати. Тут відчувається досвід і впевненість грамотного адміністратора.

У становленні психіки кожної людини найважливішим чинником є його батьки, сім'я. Батько і мати Петра Порошенка, за відгуками знайомих з ними людей, були досить жорсткими, не схильними до прояву ніжних почуттів. Після переїзду в Бендери Петро Порошенко налагоджував контакт з однокласниками, щедро частуючи їх цукерками. У підлітковий період він займається дзюдо і може постояти за себе у вуличних бійках. Його батько працює на керівних посадах. У 1986 році батько був засуджений за крадіжку "соціалістичної власності" і пробув близько двох років за ґратами. При обшуку були виявлені значні кошти, які рятували різними методами від конфіскації. Один з пунктів звинувачення – купівля 62 літрів краденого спирту. Надалі старший Порошенко нібито затримувався митницею на фінському кордоні при спробі провезти "ліву горілку".

Багато хто говорить про те, що побудова бізнес-імперії була більшою мірою заслугою саме батька Петра Порошенка. В Радянський час не крав тільки той, кому нічого було вкрасти. Схоже на те, що Порошенко старший робив це більш інтенсивно і успішніше, ніж інші – про це побічно свідчить і судимість. Ці знання і вміння знадобилися і йому, і його синам, коли Радянський Союз розвалився. Те, що було прийнято в країні і особливо в сім'ї, залишає незгладимий слід у душі кожної людини. Петро Порошенко - не виняток. Принцип "подвійного" життя: одне - на людях (звичайна радянська сім'я), інше - всередині (схеми, що ведуть до пристойного і забезпеченого життя, повинні бути заплутаними, каламутними, кримінальними). Страх покарання весь час висить за спиною. 

Безумовно мужній – одна поїздка в Крим в лютому 2014 року чого варта, справжній боєць, готовий воювати за себе, свою сім'ю і країну. У глибині душі впевнений, що досягти мети можна тільки зрозумілими і перевіреними схемами, які у жодному разі не можна пред'являти на публіці, інакше можна втратити все і бути покараним – ув'язненим, наприклад. Бажання "перемогти" батька – стати більш могутнім, значущим, ніж він. Бажання популярності з дитячих років. Готовність співпрацювати з дуже різними людьми – і Медведчук, і Ющенко, і Янукович – хто-завгодно, лише б досягти мети. Комплекс "самозванця" (людина не здатна пояснити свої досягнення власними якостями, здібностями і зусиллями - ред.) - особливо це проявляється, коли йдеться про міжнародне визнання – тут дуже багато невпевненості та зневіри в те, що і він особисто, і наша країна дійсно можуть бути прийняті в "Європу". Перед нами безумовно велика, сильна особистість з величезною прірвою між тим, "яким треба здаватися" і "як є насправді". Можливо, те, що "шоколадний король" хворий на цукровий діабет - не випадковий збіг.

Також читайте: Маніпуляції і прихована агресія: Психологічний портрет Юлії Тимошенко

Конфлікт з Коломойським і підігравання ілюзіям: Психологічний портрет Володимира Зеленського