Чому США не дають Україні летальну зброю

Минулого тижня голова комітету Сенату США з питань збройних сил Джон Маккейн в черговий раз закликав президента Барака Обаму надати підтримку Україні летальною зброєю. «Для президента настав час, щоб продемонструвати рішучість, надавши Україні допомогу у вигляді летальної зброї,  яку вона потребує для захисту. Недотримання цієї вимоги буде чіткою ознакою слабкості не тільки для Путіна, але і для потенційних агресорів у всьому світі», - підкреслив сенатор у своєму зверненні, пише «Деловая столица».

Безумовно, в словах республіканця Маккейна, вічного опонента демократа Обами ще з часів програних йому президентських виборів 2008 року, є чимала дещиця суто внутрішньоамериканської політичної боротьби, проте їх адресатом служить не тільки Білий дім. Тим більше, що після минулорічних проміжних виборів до Конгресу республіканці отримали більшість і в Сенаті, і в Палаті представників, що в нашому випадку призвело до грудневого ухвалення вже підписаного Обамою Акту на підтримку свободи в Україні, яке, серед іншого, передбачає виділення $350 млн на військову підтримку нашій країні, в тому числі у вигляді поставки оборонного озброєння. Варто врахувати і той факт, що, крім республіканців, активно підтримують необхідність поставок американської зброї Україні також і видні демократи. Наприклад, сенатор від Демократичної партії Крістофер Мерфі в одному з недавніх інтерв'ю заявив, що адміністрація США повинна розглянути варіанти надання українцям озброєння на більш серйозному рівні.

У Вашингтоні дійсно побоюються, що за нинішньої організації управління ЗСУ, новітня американська зброя може бути захоплена в Донбасі російськими бойовиками

Таким чином, публічні сигнали зі Сполучених Штатів в більшій мірі адресовані Києву і безпосередньо вулиці Банковій, щоб простимулювати якнайшвидшу демонстрацію готовності до прийому військової допомоги. Головною претензією до нас з боку американців є відсутність належної організації управління військами, тобто каменем спотикання виступає нинішній якісний склад Генерального штабу Збройних сил України (ГШ ЗСУ) - військового органу з планування оборони держави та управління нашою армією. На думку високих представників США, без радикальних кадрових змін в українському Генштабі діла не буде, тому як довіра до генералів ГШ ЗСУ (деякі з них навіть примудрялися потрапляти в публічні скандали) відсутня як така.

У Вашингтоні вітали призначення секретарем українського РНБО Олександра Турчинова, і це, між іншим, зробило певний вплив на прийняття в грудні 2014 року вищезазначеного Акту на підтримку свободи в Україні. Втім, влада США прекрасно віддає собі звіт в тому, що начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко і його підлеглі не входять у безпосередню сферу відповідальності ні секретаря Радбезу, ні навіть міністра оборони Степана Півторака. Ключовий начальник для генералів з Генштабу - Президент Петро Порошенко як Верховний Головнокомандувач ЗСУ. Так що виключно від політичної волі глави держави залежить чистка кадрів в організації управління військами, через пробуксовки якої надання Україні американської зброї, у тому числі високоточної, так і буде залишатися виключно в палких заявах політиків. Повернення на посаду першого заступника начальника ГШ ЗСУ генерал-полковника Геннадія Воробйова стає в цьому ключі досить позитивним моментом, проте такими половинчастими заходами навряд чи можна буде обійтися.

Вперше про домовленості щодо поставок в Україну високоточної зброї Петро Порошенко повідомив після переговорів, що відбулися на саміті НАТО в Ньюпорті у вересні минулого року. Мова йде про спеціальний вигляд боєприпасів, ракет і снарядів, які мають електронні прилади наведення, що дозволяє потрапляти в ціль з відхиленням в кілька сантиметрів, вести вогонь серед житлових забудов, точково вражати військову техніку та озброєння, координати яких задаються за допомогою космічної розвідки. А головне - широке застосування керованого озброєння, крім суттєвого підвищення ефективності вогневих ударів, також сприяє зниженню рівня випадкових втрат серед мирного населення. Таким чином, наявність у нашої армії високоточної зброї стало б переломним моментом у веденні бойових дій з російськими агресорами в Донбасі не тільки у військовому аспекті, а й в суто інформаційному. Не дарма ще в листопаді 2014 року МЗС Росії бив з цього приводу тривогу, заявивши вустами свого офіційного представника Олександра Лукашевича про те, що поставки летального озброєння в Україну із США «можуть серйозно вплинути на розстановку сил в регіоні». Ще б пак: одна справа безперешкодно постачати донбаських терористів живою силою, новітньою бронетехнікою і ультрасучасними системами залпового вогню, а зовсім інша - коли одним пострілом виріб американського ВПК може знищити цілий танковий батальйон в умовах міських боїв без якого-небудь збитку для мирних жителів.

Російська пропаганда продовжує називати можливі поставки американської високоточної зброї «блефом хунти», так як вона дуже дорога. Хоча, по-перше, виділення американцями $350 млн на військову підтримку України передбачено Актом на підтримку свободи, а по-друге, в Конгрес США республіканець Майкл Берджес вже подав законопроект, який створює для збройних поставок в нашу країну програми ленд-лізу, як це було під час Другої світової війни. Тому єдиним стримуючим фактором у даному процесі виступає наш внутрішній - відсутність радикальних армійських реформ. Тим більше, що у Вашингтоні справді побоюються, що за нинішньої організації управління ЗСУ новітня американська зброя може бути захоплена в Донбасі російськими бойовиками, які тут же передадуть її зразки в Москву з усіма витікаючими звідси наслідками.